10 квітня у Запорізькому національному університеті розпочався традиційний майстер-клас із писанкарства «Сяйво писанки». Захід триватиме ще два дні, а завітати на нього можуть усі охочі. Учасники повинні мати при собі лише яйце для розпису й гарний настрій.
Три роки тому за ініціативи Запорізького відділення Всеукраїнської громадської організації «Союз українок» на базі нашого університету вперше відбувся подібний захід. 
Як відзначила у своєму вступному слові завідувач кафедри українознавства філологічного факультету Ольга Стадніченко, щороку такі майстерні з писанкарства збирають усе більше учасників, вони стали популярними не лише серед викладачів і студентів нашого вишу, а й серед представників мистецьких кіл нашого міста. Ольга Олександрівна висловила вдячність за допомогу в організації такої «майстерні» керівництву ЗНУ, а також Запорізькому відділенню «Союзу українок».
На захід завітали проректор з наукової роботи Віктор Грищак, помічник ректора Наталія Воронова, головний бухгалтер Василь Тимошик,викладачі, студенти та всі охочі. Зацікавився незвичайним майстер-класом й американський професор Перрі Буш, який за програмою академічного обміну ім. Фулбрайта зараз викладає на історичному факультеті.
На захід прибув і відомий запорізький співак і композитор Анатолій Сердюк, який заспівав для всіх присутніх створену спеціально до цієї події пісню «Вишиванка», створюючи святковий настрій.
Спершу перед учасниками майстер-класу з невеличкою лекцією виступили викладач кафедри українознавства Олена Яценко й народна майстриня, засновниця відродження писанкарства в Запорізькому краї Галина Павлів. Вони розповіли присутнім про основні символи, якими традиційно 
розмальовували писанки, а також про значення їх кольорів.
Також вони згадали про те, що на кожній писанці закодовано певне послання-побажання як символ зв'язку між поколіннями. Так, відомий випадок, коли в одній селянській хаті в Коломиї знайшли кошик із сотнею писанок, які впродовж цілого століття створювали кілька поколінь, щороку залишаючи після Великодня найкрасивішу писанку.
До речі, Галина Павлів категорично заперечує розповсюджену думку, що на Запоріжжі не створювали оригінальних писанок, із властивими лише нашій місцевості візерунками. 
Вона розповіла про так звану «катеринославську писанку», характерну для нашого регіону до 20-х рр. ХХ століття. Існували навіть артілі з цього промислу. На сьогодні, на жаль, в Україні не збереглося жодного такого взірця, тоді як у колекції Ермітажу (Санкт-Петербург, Росія) є 12 катеринославських писанок.
Власне під час майстер-класу початківці могли отримати консультацію й допомогу від досвідчених майстрів. Однак всі працювали на рівних і кожен намагався створити свою, оригінальну писанку.
На професора Перрі Буша побачене й почуте справило неабияке враження. Він після завершення заходу під час інтерв’ю запорізькому телеканалу «МТМ» зазначив: «Я вперше у житті побачив, як розмальовують писанки, і сам взяв учать у такому заході. 
Для мене це – велика честь. Це – справжнє мистецтво. Особливо ж вражає те, що там, де іноземець може побачити лише надзвичайно гарний візерунок, українець зможе прочитати закодоване привітання. У нас в Америці на Великдень теж фарбують яйця, хай і не так вишукано, але вони призначені для дітей: їх ховають у траві, а малеча має відшукати подарунки. Крім того, в Америці Великдень, швидше, - свято шоколаду: його купують у великій кількості на радість власникам крамниць.
Мені дуже сподобався український звичай дарувати на Пасху писанки, думаю, що спробую привезти додому такий незвичайний сувенір».
Таміла Тарасенко
