Як потрапити на навчання в Німеччину
Одна з головних причин популярності німецьких вищих навчальних закладів серед українських студентів – це можливість навчатись безкоштовно. Однак вона є не всюди. В 2005-2006 році уряд Німеччини надав університетам право самим вирішувати чи брати плату за навчання. Федеральні землі різняться в своєму рішенні.
Так, платне навчання наразі в таких землях: Північний Рейн-Вестфалія, Баден-Вюртембург, Баварія, Гамбург, Нижня Саксонія. Тут витрати на навчання скаладють 500 євро в семестр (такса одна – для своїх та «чужих» студентів).
А безкоштовний «граніт науки» в усіх інших землях, серед яких – Берлін, Бранденбург, Бремен, Гессен, Мекленбург-Форпоммерн, Рейнланд-Пфальц, Саар, Саксонія. Саксоніія-Анхальт, Тюрингія та Шлезвиг-Гольштейн.
Також всі студенти, незалежно від того, платне навчання чи безкоштовне, повинні внести семестровий збір – десь 30-200 євро в семестр та оплатити медичне страхування – 40-65 євро щомісячно. Вартість навчання в приватних учбових закладах може доходити до 20 000 євро за рік.
В ПОШУКАХ ВНЗ
Німецькі школярі вчаться 13 років, а не 11, як ми. Тому українцю поступити одразу після закінчення школи до німецького внз неможливо. Йому потрібно провчитись 2 роки на стаціонарі (або 3-4 роки на заочному відділенні), і тільки тоді він може подавати документи для вступу на 1-ий курс. Поступати треба на ту ж спеціальність, на якій студент навчався на батьківщині. Однак, як не крути, а влитись одразу в німецьке середовище без підготовки буде доволі важко, тому багато спеціалістів радять і інший варіант вступу до німецького університету: пройти навчання протягом року на стаціонарі, потім зарахуватись до підготовчого коледжу в Німеччині (Studienkolleg).
Як правило, ці навчальні заклади знаходяться при університетах. Знайти необхідний вам коледж можна на сайті – www.studienkollegs.de. Для зарахування необхідно володіти німецькою мовою мінімум на рівні В1. Навчання в коледжі триває один рік: складається з обраної студентом направленості: медицина та фармацевтика, технічні та природничі науки, економіка, гуманітарні науки і філологія (вибір в залежності від того, куди ви потім бажаєте поступати на навчання). Потім, після закінчення коледжу всі його учні повинні здавати екзамен для встановлення знань (Festellungsprufung), за результатами якого визначають, чи зможе той чи інший студент-іноземець навчатись в внз Німеччини. Навчання в коледжі безкоштовне, однак його учні повинні платити семестровий збір від 30 до 200 євро, та страхування – 20-70 євро на місяць.
ТЕСТУВАННЯ
Хоча в німецьких вищих навчальних закладах іспитів немає, але від іноземців деякі внз вимагають здати — TestAS. Це тестування було введено в 2007 році, воно перевіряє, наскільки іноземний студент готовий до навчання за тою чи іншою спеціальністю в університеті. Його вартість – 100 євро, але з 2010 року можна здавати й безкоштовно. Мова тестування як англійська так і німецька. Тестування складається з 3 частин – тестування на знання німецької мови (onDaF), тестування на знання загальноосвітніх предметів, а також є тестові модулі за спеціальностями (на вибір: тестування для майбутніх студентів природничих спеціальностей, для майбутніх інженерів, економістів та «гуманітаріїв»).
Зареєструватись на нього можна на сайті — www.testas.de, але перед цим необхідно звернутись до університету Драгоманова (www.ipgoe.npu.edu.ua), де і буде проходити цей екзамен на отримання трансакційного номеру. Він потрібен для реєстрації на сайті. Здати чи не здати TestAS неможливо: після екзамену кожен студент отримає сертифікат зі своїми результатами, але в порівнянні з результатами інших (біля його результату написаний мінімальний та максимальний результат, отриманий на іспиті). Виходячи з даних цього сертифікату, приймальна комісія німецького внз вже сама оцінює, чи підходять їм такі результати студента.
Тяганина з паперами
Що ж, здав всі іспити, можна сміливо подавати документи до внз. Як правило, в більшості німецьких вузів процес прийняття документів на зимовий семестр (стартує в жовтні) закінчується влітку – десь 15 липня, а на літній (стартує в березні) – десь до 15 січня. Однак можуть бути і виключення, тому краще уточнювати всі дедлайни на сайті вищого навчального закладу. Перелік документів для вступу приблизно такий: аплікаційна форма, яку необхідно заповнити на сайті внз, автобіографія (CV), завірені нотаріально (або в посольстві) та перекладені копії документів про отриману освіту (атестат та всі сторінки залікової книжки), мотиваційний лист, 1-2 рекомендаційні листи, а також сертифікат про знання мови (німецької – , DSH або Сертифікат Ґете-Iнституту B2, C1 або C2, а якщо програма англомовна, то – TOEFL або IELTS).
До речі в Німеччині особлива система подачі документів для іноземців. В деяких вузах можна подавати документи безпосередньо в міжнародний відділ, але ось вже більш 90 альма-матер приймають документи через посередника – службу Uni-assist (www.uni-assist.de). Її перевага в тому, що можна подавати один пакет документів одразу до декількох вузів. Послуги цієї організації платні – 55 євро за обробку заяви до одного вузу, та по 15 євро за кожну наступну заяву.
Випробування на міцність
Одне з головних умов для навчання в німецькому вузі – це знання німецької мови на необхідному рівні.
TESTDAF
. Існує декілька варіантів тестування, які дають право навчатись в Німеччині. Перший, аналог англійському TOEFL, — TestDaF. Здавати його можна в Києві в Центрі ДаФ при НПУ ім.. М.П. Драгоманова на базі Інституту природничо-географічної освіти та екології. TestDaF проводиться 5 раз на рік, його розклад можна побачити на сайті «Драгоманова» (www.ipgoe.npu.edu.ua), або на веб-сторінці самого іспиту (www.testdaf.de). На останньому можна зареєструватись на це тестування, а також оплатити – 130 євро. Оцінюється TestDaF за 3-бальною шкалою – TDN 3, TDN 4 (прохідний мінімум) и TDN 5.Существует несколько вариантов тестов, которые дают право учиться в Германии.
DSH
. Це другий варіант. Екзамен з німецької мови, який дає право іноземцю навчатись в вузах Німеччини. Здавати його можна тільки в Німеччині, комісії того вузу, куди він буде зараховуватись. Проводиться за 3-4 тижня до початку навчання, а дату здачі встановлює керівництво альма-матер. Цей іспит може бути як безкоштовним, так і платним – ціна може доходити до 150 євро. За DSH можна отримати такі результати — DSH-1, DSH-2 (прохідний мінімум), DSH-3.Сертифікати Ґете-Iнституту
. Третій варіант: отримати Сертифікат Ґете-Iнституту, неохідного для вступу рівня – В2, С1 та С2. Здавати ці іспити можна в Ґете-Iнституті три рази на рік: в листопаді, березні та червні (слідкуйте за оновленнями на сайті Ґете-Iнституту — www.goethe.de/ukraine). На ці екзамени необхідно зареєструватись або в офісі інституту, або за телефоном, а оплата – в день іспиту. Ціна різна: Сертифікат В2 – 980 грн (для тих, хто навчається в Ґете-Iнституті знижка – 860 грн), С1 – 1105 (за знижкою - 980), а за С2 – 1350 грн (за знижкою - 1105). Оцінюються тестування також по-різному. За перші два тести (рівні В2 та С1) можна набрати максимально 100 балів, прохідний мінімум – 60. Щодо С2, тут максимальний бал – 310, а мінімальний, який необхідно набрати – 186.Де можна взяти гроші на навчання
На перший погляд може здатись, що стати студентом німецького університету не так і важко. Необхідно тільки добре знати німецьку мову та старанно навчатись в університеті. Але це зовсім не так. Найбільший камінь спотикання для середньостатистичного українського студенту, який побажає поїхати на навчання до Німеччини – є фінансове питання. Адже для отримання візи йому необхідно буде підтвердити, що він може себе утримувати закордоном. На банківському рахунку у нього повинно бути в середньому 8040 євро на рік із розрахунку 670 євро на місяць. Але треба пам’ятати, що ви завжди можете подавати свою кандидатуру на стипендію на навчання в Німеччині, а стипендіати від пред’явлення грошей на рахунку звільняються.
Стипендії
Німецькі стипендіальні програми в Україні адмініструє Німецька служба академічних обмінів (DAAD). Щорічно від цієї організації на навчання до Німеччини від’їжджає біля 200 українців. Повний перелік стипендіальних програм можна переглянути на сайті програми www.daad.org.ua. Є стипендії короткострокові: на літні мовні курси при вузах Німеччини, на один семестр для студентів-германістів, 3-місячна програма «Міжнародні журналісти». Серед довгострокових: програма університету Віадріна (для студентів старших курсів юридичних, економічних та культурологічних спеціальностей), ERP-стипендії для магістів-економістів та інше.
Одразу слід відзначити, що довгострокові стипендії на навчання можуть отримати тільки студенти, що вже отримали диплом бакалавра (або магістра) та бажають отримати магістра або PhD в Німеччині. На навчання на курсах бакалавра стипендій не надають. Найбільш універсальна стипендія, серед всіх запропонованих на сайті, - це стипендія на навчання в магістратурі для випускників зі всіх спеціальностей. Конкурс на її отримання проводиться щорічно – с 1 вересня та закінчується 20 листопада, конкурс – 12-15 чоловік. На стипендію необхідно подавати документи за рік до вступу. Тобто, якщо у вересні 2012 року студент бажає почати навчання, то документи на стипендію необхідно подавати вже восени 2011 року.
Авжеж, для початку кожен стипендіат повинен обрати для себе, де він бажає навчатись. Існує достатня кількість сайтів, на яких можна переглянути та обрати собі програму за такими критеріями, як, федеральна земля, вуз або спеціальність – www.daad.de, а також www.hochschulkompass.de. В лютому відбіркова комісія проводе співбесіди з тими, хто пройшов по документах, а в квітні будуть вже готові і остаточні результати. Стипендія ДААД покриває витрати на навчання в університеті – це 500 євро, також студент отримує ще 750 євро щомісячно на власні витрати.
ДАХ НАД ГОЛОВОЮ
Студент, що вже зарахований до вузу та буде навчатись там за стипендією, або за власний рахунок, принципової різниці немає, він у будь-якому разі повинен потурбуватись про місце проживання на час, що він буде навчатись у Німеччині. На відміну від України, в Німеччині практично немає класичних студентських містечок тому шукати дах над головою треба заздалегідь.
ГУРТОЖИТОК
. За місце у гуртожитку потрібно буде поборотись – дуже багато бажаючих. Радимо всі житлові питання вирішувати за допомогою Товариства сприяння студентам вузів, Studentenwerk (сайт — www.studentenwerkе.de). Його філіалів нараховується біля 58, а наразі в базі даних товариства – біля 1000 гуртожитків по всій Німеччині. На цьому ж сайті можна заповнити анкету та стати в чергу на кімнату в гуртожитку. Бажано це зробити за півроку до вступу, в іншому випадку своєї черги доведеться чекати більше року. В середньому кімната в гуртожитку обійдеться близька 130-260 євро на місяць. Можна жити або в окремій кімнаті (невелика квартира з санвузлом та міні-кухнею), або в квартирі, зробленою як «житлове співтовариство» (німецькою «Wohngemeinschaft», або WG): одна квартира на декількох чоловік (3-4 кімнати), або жити окремо, але ділити кухню та туалет с 20-30 людьми. До речі, перед заселенням студенту необхідно внести перший внесок у розмірі, рівному трьом орендним платам.СТУДЕНТСЬКА КОМУНАЛКА
. Один з найпоширеніших видів сумісного проживання для студентів – «житлове співтовариство» (WG). Його суть: в великій квартирі на декілька кімнат проживають студенти, кожен з них оплачує окремо свою кімнату. Вартість кімнати трохи вища, ніж в гуртожитку, - біля 300 євро. Об’яви можна знайти або на інформаційних стендах в університеті, або на сайті - www.studenten-wg.de.ЖИТЛО У ПЕНСІОНЕРІВ
. Також можна брати участь у програмі «Житло за поміч» (пропозиції на сайті – www.studentenwerkе.de). Студенти безкоштовно проживають в квартирі у пенсіонерів (платять тільки за комунальні послуги), а в якості плати за житлову площу – допомагають літнім по господарству. При цьому квадратний метр житла «коштує» 1 годину роботи щомісячно.ПРИВАТНИЙ СЕКТОР
. Окрему квартиру можна зняти за 400-600 євро на місяць. Одразу слід відзначити, що більшість квартир в Німеччині здаються без меблів, тому студенту доведеться придбати все необхідне для проживання речі самостійно. Але дуже часто колишні орендатори залишають свої меблі в спадщину жильцям за помірну плату. Обов’язковою умовою для в’їзду в квартиру є залог, який прирівнюється тримісячній квартплаті. До речі, при виборі житла в приватному секторі студенту необхідно бути обережним та уважним. Існує два види плати - «Kaltmiete» (буквально – «холодна плата»), тут ви не оплачуєте комунальні послуги, та «Warmmiete» («тепла плата»), ця вже з врахуванням комунальних послуг. Тому якщо студент побачить привабливу пропозицію, і там буде вказано «Kaltmiete», краще одразу уточнити у хазяїна, скільки треба буде викладати грошей за «комуналку». Шукати собі житло можна на сайтах – www.studenten-wohnung.de та www.wg-gesucht.de.ОСОБИСТИЙ ДОСВІД
Павло Підкамінний, стипендіат DAAD (програма – стипендія на навчання в магістратурі для всіх спеціальностей), навчається в магістратурі Університету Байройт, спеціальність «Міжкультурна германістика»:
«В 2007 році я пішов на освітню виставку, на якій дізнався про стипендіальні програми DAAD. З того часу закортіло мені потрапити на навчання до німецького вузу! Мої перші 3 спроби були невдалими: подавав документи, доходив до співбесіди, а там вже «прогорав». Але досвід моїх програшів – теж безцінний. Я зрозумів, що саме бажають почути від студента члени журі. Вони бажають побачити, що він від «а» до «я» знає все про свою навчальну програму. Потім – почути мотивовану відповідь, чому він обрав саме її. Ну і нарешті, як студент потім використає отриманий досвід в Україні. Ще я зрозумів, що необхідно рекламувати себе журі, показати свої зацікавленість темою. Наприклад, я, як стипендіат-германіст, розповів їм про свою участь в німецькому театрі, про роботу в німецькомовній газеті «Мост» при університеті «Шевченко». Ще всім майбутнім стипендіатам перед тим, як подавати документи на стипендію, я раджу надіслати ще й документи в обраний вуз та отримати від них попередню згоду про прийом на навчання. В 2009 році такий лист повинні були подавати всі стипендіати, але в 2010 році таку вимогу спростували. Але, тим не менш, наявність такого листа відіграє на вашу пользу!»
Так, аж з четвертого разу я виграв стипендію в 750 євро на навчання в Німеччині. Освіта в моєму в моєму вузі коштує 500 євро, а семестровий збір – 72. а найбільша проблема, з якою я зіткнувся перед моєї поїздкою, - це житло. Я почав займатись пошуком за 3 місяці до початку навчання, і цього часу виявилось мало. В Studentenwerk мені сказали, кімнати в близький час мені не побачити. Тому довелося шукати житло в приватному секторі. Я знайшов пропозицію зняти невелику квартиру, жилець якої на семестр від’їжджає до Австралії. Наразі моє житло коштує 405 євро з урахуванням комунальних послуг».
Джерело - http://www.segodnya.ua/useful/education/14197790.html