Представники юридичного факультету ЗНУ обговорили шляхи вдосконалення вищої юридичної освіти в Україні
25-26 квітня у місті Харкові на базі Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого» Міністерство освіти і науки спільно з Українською Правничою Фундацією, Координатором проектів ОБСЄ в Україні та Проектом USAID «Україна: Справедливе правосуддя» у рамках проекту «Справедливе правосуддя» провели конференцію «Вдосконалення юридичної освіти в Україні: засадничі підходи». Участь у засіданні взяли і представники нашого університету – декан юридичного факультету, професор Тетяна Коломоєць, завідувач навчальної лабораторії криміналістики Павло Шалдирван та доцент Анна Шарая.
Метою конференції було опрацювання підходів стосовно вдосконалення вищої юридичної освіти в Україні. Усього участь в обговоренні взяли 76 учасників – представники департаменту вищої освіти МОН, Української правничої фундації, координатори проектів ОБСЄ в Україні, ректори юридичних вищих навчальних закладів та декани юридичних факультетів університетів, серед яких директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Коровайченко, Президент Національної академії правових наук України, ректор Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого», Міністр юстиції України (1995 – 1997 та 2005 – 2006), Президент Української Правничої Фундації (1992 – 2012) Сергій Головатий та керівник Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливе правосуддя» Девід Вон та інші особи. Загалом було проведено роботу п’яти сесій.
Присутні обговорили головні проблеми, пов’язані з удосконаленням вищої юридичної освіти - розроблення новітнього галузевого стандарту вищої освіти з права, підвищення якості юридичної освіти та інші питання. Учасники проаналізували рівень підготовки спеціалістів, попит на молодих юристів та їхню конкурентоспроможність на сучасному ринку праці, можливість проходження стажувань за кордоном і т. д.
У результаті було розроблено ряд пропозицій – розробка стандартів юридичної освіти; відхід від застарілих стандартів навчального процесу та пристосування процесу підготовки фахівців-правників до реалій сучасного життя; оптимізація системи ступеневої освіти (бакалавр-спеціаліст-магістр); надання переваги денній формі навчання (інші форми – лише на базі вищої освіти); започаткування курсів із методики написання та оформлення письмових робіт; збільшення обсягів міжнародного обміну студентів; розробка етичних норм для юристів; впровадження жорстких норм у боротьбі з плагіатом; перегляд циклу дисциплін та виділення пріоритетними професійно-орієнтовані; розширення автономії вишів; започаткування нового розуміння спеціальності «Правознавець», акцентованої на питаннях захисту людини.
Ксенія Назаренко
