Цього тижня завершилася археологічна практика студентів молодших та старших курсів історичного факультету, яка тривала з 1 липня до 11 серпня. Уже 27 рік поспіль майбутні історики під керівництвом завідувача навчально-наукової лабораторії археологічних досліджень, доцента Геннадія Тощева та доцента кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Світлани Андрух проводять розкопки на території курганного заповідника Мамай-гора, біля села Велика Знаменка Кам’янко-Дніпровського району, майже на кордоні з Херсонською областю.
У другій зміні археологічної практики взяло участь більше 40 осіб, серед яких були не тільки першокурсники, але й студенти 2-5 курсів, а також – випускники історичного факультету, які надали посильну допомогу в організації та проведенні експедиції. Її учасники стверджували, що друга зміна виявилась доволі важкою через несприятливі погодні умови: високу температуру повітря, небезпеку пожеж, а насамкінець – дощ.
За словами Геннадія Тощева, результати роботи другої зміни археологічної експедиції були досить цікавими. Так, археологи вивчали скіфські поховальні комплекси, серед яких знайшли кістяні наконечники стріл. Дуже рідкісними знахідками стали пряслі (ткацький інструмент), залишки залізного списа, акенаків (коротких прямих мечів), фрагменти амфор та ліпної кераміки, які знаходились в поховальних комплексах та культових ямах поряд. Детально вдалося дослідити поховальні комплекси скіфського та ногайського періодів, уточнивши при цьому хронологію ряду.
Археологічний комплекс Мамай-гора – це один із найбільших могильників на півдні України. Тут знаходяться як ґрунтові, так і курганні поховання. Найбільш ранні з них зроблені в епоху неоліту (15 тисяч років до н.е.), а найпізніші – в середньовіччі (12-14 ст.н.е.). На сьогодні вже досліджено більше 360 поховань, у більшості з яких поховані скіфи (4 ст. до н.е.). Також у складі цього унікального некрополю близько 300 курганів (найбільший з них знаходиться саме на Мамаєвій могилі). Вони насипані, здебільшого, над скіфськими похованнями. На більшій частині території і сьогодні ведуться розкопки, там знаходять цікаві артефакти.
Як зазначив Геннадій Тощев, після повної обробки артефактів фахівці підготують звіт, який передадуть до Інституту археології Національної Академії наук України. До цього звіту будуть додані акти про предмети та знахідки, передані до державної установи, а саме – до Запорізького краєзнавчого музею. На основі отриманих матеріалів писатимуть наукові статті та доповіді, видаватимуть книжки. На сьогодні по історії Мамай-гори вже вийшло друком більше 4 книжок. Серед них – праці викладачів ЗНУ: «Могильник Мамай-гора» авторів С.І. Андрух та Г.М. Тощева та «Середньовічний могильник Мамай-сурка» М.В. Єльникова.
Під час практики студенти навчились камеральній обробці матеріалів (обробка кісток), отримали навички креслення та замальовки поховальних комплексів під керівництвом співробітниці навчально-наукової лабораторії археологічних досліджень Руслани Долі. Окрім здобуття необхідних археологічних навичок, студенти також навчилися користуватися лопатою, сокирою, самостійно готувати їжу в похідних умовах. Під час археологічної практики за працьовитість та дисциплінованість старші наставники особливо відзначили студентів Олексія Сапронова, Анну Супрун, Юрія Кобеля, Людмилу Данилюк та Яну Жменкову. Також Геннадій Миколайович подякував за бездоганну роботу колектив автогосподарства ЗНУ, який дуже своєчасно допомагав вирішити всі нагальні питання.
Студенти другої зміни, які повернулись з розкопок на території курганного заповідника Мамай-гора, отримали неоціненний досвід археологічної роботи, а ще – незабутні враження. Так, учасниця першої та другої зміни, студентка-першокурсниця історичного факультету Яна Жменкова розповіла: «Під час археологічної практики ми отримали велику кількість позитивних емоцій від спільної роботи, познайомились із новими студентами, випускниками, поділилися своїм досвідом у навчанні та роботі й добре відпочили».
Олена Переверзєва
