Відомий український поет, прозаїк, перекладач, есеїст на творчій зустрічі із професорсько-викладацьким складом і студентами ЗНУ розповів про свою нову книгу «Тут похований Фантомас», а також відповів на запитання шанувальників його таланту й провів для них автограф-сесію.
Відрекомендувала гостя присутнім організатор заходу – голова запорізького літературного клубу «99», письменниця Лада Хортич (Ірина Цапліна), яка й запросила до слова одного з найяскравіших представників постмодернізму (західна критика порівнює його за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко) – Юрія Андруховича.
Письменник, у першу чергу, поділився спогадами про свій минулий візит до Запорізького національного університету восени 2007 року із Любком Дерешом та Сергієм Жаданом, з якими вони презентували читачам «Трициліндровий двигун любові» - книгу, до якої 
увійшли ранні армійські оповідання Юрія Андруховича, нові есе Любка Дереша і Сергія Жадана.
А сьогодні есеїст мав змогу представити читацькій аудиторії свою нову збірку так званих «авторських колонок»: ТСН-ки – це колонки, із якими Юрій Андрухович раз на тиждень виступає на сайті tsn.ua «Телевізійної служби новин» Каналу «1+1». Починаючи з грудня 2010 року, він опублікував їх уже близько двох сотень (якщо точно – 212). І нова книга – своєрідне вибране з цих щотижневих записів, розташованих у суворо хронологічній послідовності. Готуючи цю збірку, автор свідомо не вносив змістових коректив, але вважав за доцільне вказати точну дату кожної публікації. Дати тут є не тільки каркасом, але й значною мірою орієнтиром.
Юрій Андрухович зачитав уривок однієї з колонок, датованої 12 груднем 2010 року. В ній йшлося «про братів росіян», які запевняли, що ніколи не зможуть заподіяти лиха 
своєму братові, у тексті був прописаний навіть образ росіянина на танках – як так трапилося, що ці слова стали провісниками подій, які відбуваються в Україні сьогодні, годі й пояснити?
Поціновувачі таланта Юрія Андруховича мали змогу поставити йому чимало запитань: щодо ціни його успіху, творчого процесу роботи над книгою, також цікавилися особистою думкою митця щодо можливих варіантів розвитку подій у нашій державі. Юрій Ігоревич запевнив, що його «божевільна пропозиція» – це якнайскоріший український проєвропейський поступ.
Наприкінці творчої зустрічі для всіх бажаючих Юрій Андрухович провів автограф-сесію, поспілкувався із шанувальниками свого таланту та висловив сподівання ще не раз бути гостем Запорізького національного університету.
Марія Канцелярист
