Під час останнього жовтневого засідання Вченої Ради ЗНУ одним з питань порядку денного було розглянуто «Діяльність центру гендерної освіти у 2015-2016 навчальному році: стан, проблеми, перспективи». Згідно з планом роботи Всеукраїнської мережі центрів гендерної освіти, цю інформацію присутнім представила керівник Центру гендерної освіти ЗНУ, доцент кафедри педагогіки та психології освітньої діяльності Тетяна Голованова.
Центр гендерної освіти у ЗНУ було створено півтора роки тому на базі факультету соціальної педагогіки та психології (http://web.znu.edu.ua/gender.edu/ ). Відтоді ЦГО ЗНУ приєднався до членства у Всеукраїнській мережі осередків гендерної освіти у ВНЗ, яка діє з 2011 р. у партнерстві із Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, (http://gendercenter.sumdu.edu.ua/index.php/aboutus/101-2014-07-10-18-52-01 ). В рамках цієї роботи одним із стратегічних 
напрямів є гендерний аудит ВНЗ, методику якого розробили співробітники Гендерного ресурсного центру Сумського державного університету.
Головною місією запорізького осередку є здійснення системної роботи щодо впровадження гендерних підходів у вищу освіту, забезпечення принципів гендерної рівності і побудови гендерночутливого середовища у ВНЗ. Гендерночутливий освітній заклад, перед усім, забезпечує можливість для своїх студентів, викладачів, співробітників навчатися і працювати у вільному від стереотипів, сучасному демократичному середовищі.
З цією метою наприкінці 2014 р. у ЗНУ було проведене соціологічне опитування з проблеми гендерних стереотипів. Його результати були представлені на семінарі представників осередків гендерної освіти в Сумському державному університеті (лютий 2015р.). Нещодавно були створені електронні ресурси, які допомагають координувати роботу учасників Центру гендерної освіти ЗНУ: електронна сторінка ЦГО ЗНУ та відкрита група на ФБ. На цей сайт викладаються матеріали щодо проведених заходів.
З 1 по 12 березня та з 1 липня по 31 жовтня поточного року у ЗНУ провели гендерний 
аудит. Першочерговим його завданням став аналіз ситуації з вивченням міри укоріненості гендерних стереотипів та специфіки їх відтворення у повсякденних та професійних практиках представників університетської громади. Наступним кроком є завдання привернути увагу спільноти до питань гендерної політики на різних управлінських рівнях, в цілому, і визначити шляхи створення гендерночутливого освітнього простору в університеті.
Ідею здійснення гендерного аудиту схвально сприйняло і підтримало керівництво університету, зокрема ректор Микола Фролов. Зацікавленість викликав як сам проект, так і ті можливості, які відкриваються перед університетською спільнотою на шляху реалізації політики гендерної рівності.
Гендерний аудит здійснювався Центром гендерної освіти спільно з відділом виховної роботи, профспілковим комітетом, центром незалежних соціологічних досліджень із залученням студентів. Збір даних здійснювався під керівництвом на той час голови студентської ради Запорізького національного університету Лебедєвої Ольги та заступника голови первинної профспілкової організації Запорізького національного університету по роботі зі студентами Дудник Юлії. Обробку та аналіз даних проводила керівник Центру незалежних соціологічних досліджень Надія Кузьмичова.
В цілому було опитано 333 особи, з них 184 студенти денного відділення 13-ти факультетів ЗНУ та 149 викладачів й адміністративних співробітників вишу. Результати дослідження показали, що питання забезпечення рівними можливостями чоловіків та жінок визначають як важливе 44% опитаного загалу ЗНУ. При цьому значний внесок у такий достатньо високий показник роблять саме жінки, адже для них рівень важливості цієї проблеми підіймається до 55%, в той час як лише кожен п’ятий чоловік має 
аналогічну думку. Окрім цього 32 кафедри (з 54 наявних у ЗНУ) заповнили індивідуальні форми, питання яких стосувались кількісних показників представленості/задіяності чоловіків та жінок на різних видах робіт та у різних статусах.
Моніторинг складу кафедр та показників їхньої роботи виявив, що: на кафедрах кількісно переважають жінки, формуючи усі показники гендерного профілю структурного підрозділу (виключення становлять лише такі позиції як кількість докторів наук, кількість нагород, кількість чоловіків, що працюють над госпрозрахунковою темою та міжнародними грантами, кількість чоловіків у спеціалізованих вчених радах із захисту дисертацій); існує залежність кількісних показників від спеціалізації кафедри (фізичне виховання / правознавство / соціальна робота); жінки присутні на найвищому рівні керівництва, хоча у значно меншій кількості, ніж чоловіки; жінки-викладачки за рівнем наукового та методичного внеску не поступаються чоловікам, а на деяких кафедрах навіть і переважають в цьому.
Для забезпечення заходів реалізації політики гендерного паритету протягом останнього півріччя відбулася також низка заходів: семінар з теми «Гендерного аудиту ВНЗ як інструмента реалізації політики рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в освітній сфері», Гендерний форум, круглий стіл з «Проблем підготовки до шлюбу та сім’ї», семінар «Гендерний аудит в університетах як інструмент просування політики рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків у сфері освіти» (СумДУ), презентація проекту «Ґендерний мейнстримінг у вищих навчальних закладах України» (ЗНУ) за підтримки Посольства Фінляндії в Україні, семінар зі студентськими профоргами щодо використання методики гендерного аудита, День інформації гендерної рівності у Науковій бібліотеці ЗНУ тощо.
У числі проблем, з якими стикаються фахівці ЦГО ЗНУ є проведення гендерної експертизи навчальної та методичної літератури. Актуальною лишається робота з формування установок на гендерночутливий професійний світогляд для розкриття потенціалу професійної мотивації всіх без винятку студентів та студенток, що сприятиме підвищенню якості їх підготовки та затребуваності на ринку праці.
Треба відмітити, що гендерна чутливість сьогодні розглядається як необхідний компонент професійної компетентності викладача та співробітника, як здатність сприяти створенню в начальному закладі середовища, вільного від проявів дискримінації та стереотипів, як вміння їх точно визначати та попереджувати такі випадки, а також вчити цьому студентську молодь.
Перспективи роботи ми бачимо у продовженні участі у діяльності Всеукраїнської мережі осередків гендерної освіти ВНЗ, плануємо вдосконалювати механізми та канали обміну інформацією між зацікавленими учасниками процесу формування гендерної культури – між ЦГО та структурними підрозділами ЗНУ, профспілковими організаціями ВНЗ, державними та громадськими організаціями нашого міста – у напрямку подальшого розвитку гендерночутливих практик та гендерного збалансування освітнього середовища вишів. Ще однією важливою перспективою є створення курсів (за вибором) на магістерському рівні для підготовки соціальних працівників та педагогів, психологів – для корекційної роботи з особами, які вчиняють насильство в сім'ї.
Тетяна Голованова,
доцент кафедри педагогіки та психології освітньої діяльності,
керівник Центру гендерної освіти ЗНУ
