На філологічному факультеті відбувся круглий стіл за участю запорізьких літературознавців та письменників
4 грудня в Науковій бібліотеці ЗНУ відбулось засідання круглого столу «Проблеми сучасної літератури в Україні», в якому взяли участь викладачі та студенти філологічного факультету, а також – почесні гості, запорізькі літератори. Крім цікавої та плідної розмови, під час заходу відбулося підбиття підсумків конкурсу монофонів, що тривав минулого місяця на базі філологічного факультету.
Ініціатором та організатором проведення заходу стала доцент кафедри російської філології Оксана Темна. На обговорення актуальних питань сучасної української літератури були запрошені літературознавці та письменники Запоріжжя: к. філол. н., докторант ЗНУ, фахівець в області сучасної англійської літератури Олена Тупахіна, д. філол. н., професор Ірина Павленко, к. філол. н., доцент Олександр Муравін, к. філол. н., доцент Валентина Ніколаєнко, а також – журналістка, драматург, авторка актуальних п’єс – Анастасія Косодій, авторка романів «Зозулята зими», «Крила кольору хмар» Таміла Тарасенко, поетеса Тетяна Осінь, поетеса, керівник клубу «Пошук» Лоріна Тесленко, письменниця, авторка роману «Мануал до черепахи» Тетяна Савченко. Завітав на захід й Олесь Барліг – поет, драматург і телеведучий ТК «Запоріжжя». 
Під час засідання круглого столу дискусія торкалася цілої низки актуальних питань. На початку заходу виступила Таміла Тарасенко (Тала Владмирова), яка поділилась своїми враженнями від цьогорічних подорожей, зокрема розповіла про Міжнародний фестиваль фантастичної літератури та уявних світів «LiTerra Con» у Києві, «Арсенал», а також «Форум видавців», який проходив у Львові. Було порушено питання щодо функціонування у сучасній літературі наукової фантастики. Таміла Тарасенко наголосила на тому, що грані між фантастикою та фентезі починають стиратися. Також вона звернула увагу на використання української міфології у сучасній літературі.
Далі учасники заходу звернулися до питання про новітні тенденції розвитку літератури в Україні та за її межами. Олена Тупахіна висловила свою думку щодо розвитку постмодернізму у сучасній літературі. Оксана Темна додала, що у «високій» літературі ХХ століття зникає герой як виключна особистість, замість якого приходить «everyman» ─ пересічна людина. У зв’язку з цим постає питання: чи дає літературі сучасна українська дійсність справжнього героя і якого героя зараз чекає читацька аудиторія. Студенти зійшлись на думці, що їх цікавить звичайна людина, в якій можна впізнати себе.
Проте Тетяна Савченко вважає, що сучасний герой дитячої літератури – це дивак. Письменниця звернула увагу присутніх на те, що сучасна дитяча література відрізняється від тієї, що писалася у радянські часи: і вирізняє її не тільки наявність описів сучасних технічних пристроїв, але й особлива ментальність. Сучасна 
дитина вже не впізнає себе у героях літератури радянського періоду, навіть якщо тексти намагаються осучаснити.
До дискусії щодо дитячої літератури активно долучилися студенти 2 курсу, зокрема, Інна Богма та Артем Чеверда. Драматург Анастасія Косодій зазначила, що обирає героями своїх творів фріків, а також розповіла, що нині пише п’єсу, в якій діють чотири жінки, котрі протягом твору з’являються в різному вигляді.
Учасники круглого столу обговорювали і проблему функціонування літератури в сучасному інформаційному світі. Так, Оксана Темна відзначила популярність малих жанрів, на прочитання яких не треба витрачати багато часу, зокрема, «пиріжків» та «порошків» у поезії, а також есеїстки. Нові інформаційні технології спровокували також появу форми роману-гіпертексту. Проте Олесь Барліг зазначив, що очікування, які мали місце на початку ери комп’ютерів, не виправдали себе: суттєвого впливу інформаційних технологій на жанровий склад сучасної літератури не відбулося.
Далі Оксана Темна поставила перед присутніми питання: чи важко сучасному українському автору зробити літературну кар’єру? Голова літературного клубу «99» Олесь Барліг розповів, що наразі існує велика кількість конкурсів та фестивалів, де може заявити про себе автор-початківець, і зробив невеличкий огляд сучасних інтернет-проектів. Наприкінці він зазначив, що кожен автор хоче не тільки презентувати свою творчість у мережі Інтернет, але й мати змогу надрукувати книжку, яку читачі зможуть придбати у книгарнях.
Далі гості розповіли учасникам про літературні угруповання Запоріжжя і запросили молодих авторів до співпраці. Зокрема, Лоріна Тесленко назвала «Конгрес літераторів», клуб «Пошук», «Штольню», а Олесь Барліг розповів про свій досвід модерування клубу «99». Гості відстоювали різні думки щодо необхідності брати участь у клубному житті: Тетяна Осінь вважає, що зустрічі у клубах допомогли їй сформуватися як поету, а Олесь Барліг наголосив на тому, що особливу вагу клубне життя мало тоді, коли ще не було популярним спілкування письменників у мережі Інтернет, а також звернув увагу на те, що в Запоріжжі існує велика кількість різних літературних угрупувань, які маловідомі або невідомі загалу, і можуть існувати нетривалий час.
Анастасія Косодій, представниця запорізької нової драми, розповіла про кількох топових драматургів, з творчістю яких було б цікаво ознайомитись сучасному читачеві (Наталю Ворожбит та Павла Ар’є), а також про свої плани на майбутнє, зокрема створення творчих лабораторій. Авторка висловила занепокоєння тим фактом, що наразі в Україні недостатньо фахівців, які займаються театральною критикою.
Після круглого столу Оксана Темна підбила підсумки конкурсу монофонів, який проводився у листопаді серед студентів філологічного факультету. Найкращими були визнані твори студенток 1 курсу російського відділення Вікторії Москаль, Катерини Мусієнко та Ксенії Єрмакової. Дівчат нагородили новітніми російсько-українськими словниками. Цікавими були також роботи Матвія Кащенка, Надії Акіменко, Юлії Лугової, Юліани Петрової та Анастасії Калініної. Наприкінці заходу модератор висловила подяку всім присутнім, які брали активну участь у засіданні круглого столу.
Філологічний факультет
Фотографії, використані у тексті, надані студентами філологічного факультету.
