Нещодавно в Ле-Бурже (Франція) завершилася Конференція з клімату-2015, яка також пройшла в рамках консиліуму з Кіотського протоколу. Її метою стало підписання міжнародної угоди із утримання середньої температури планети на рівні нижче 2°C. Щоб довести якомога ширшій аудиторії важливість цієї глобальної проблеми, яка стосується кожного мешканця планети Земля, до Запорізького національного університету в рамках всеукраїнського туру завітав знаний фахівець у галузі біосфери, викладач Тулонського університету, блискучий лектор, автор принципу інтерактивних лекцій у супроводі анімаційного кіно та ефектних зображень на великому екрані Сіріль Дюфер. Захід відбувся у виші за підтримки Посольства Франції в Україні та запорізького центру Альянс-Франсез (директор – Людмила Богдановська). Перебування гостя у вищому навчальному закладі також координували представники відділу міжнародних зв’язків та роботи з іноземними студентами (керівник – Вікторія Вертегел)
Інтерактивна лекція пройшла в ЗНУ для професорсько-викладацького складу та студентів: спочатку з перекладом, а згодом – французькою. На початку заходу усім його учасникам організатори вручили дистанційні пульти, які протягом конференції слугували засобом онлайн зв’язку аудиторії з лектором. Також в приміщенні встановили кілька інформаційних розтяжок із підсвіткою, на яких був зображений головний персонаж проекту «Біо-сфера» - зелене жабеня, що тримає земну кулю. Плакати також інформували про роботу сайту: http://www.bio-sphere.fr
Сіріль Дюфер розповів, що Україною подорожує вже два тижні. І Запоріжжя – передостаннє місто його туру. Гість встиг виступити з лекціями у Києві, 
Харкові, Рівному, Львові, Дніпропетровську. Також на нього ще чекає Одеса. Згодом пан Дюфер повернеться до Франції.
Варто відзначити, що здавалося б важкі й серйозні питання, лектору вдалося подати аудиторії жваво та динамічно. Уникнути ефекту академічної сухості йому допомогли як анімація, ефектні зображення на великому екрані, так і власна харизматичність, вміння тримати в напрузі зал інтригою, неочікуваними результатами. Після важкої статистики чи астрономічних даних глядачам пропонували уривки з дитячого мультфільму про скажену білку з горіхом, мамонтів, динозаврів, а також кадри, котрі демонструвала далеко не найбезпечніші явища природи: тайфуни, торнадо, цунамі, смерчі, землетруси та інші природні аномалії.
Робота інтерактивної конференції складалася зокрема, з того, що автор поставив учасникам протягом години близько 10 питань. Кожне з них мало 4 варіанти відповідь, з яких лише одна була вірна. На розмірковування давалося 12 секунд. Відразу на великий екран виводилася статистика відповідей залу, а через кілька секунд – правильний варіант. Тож кожен міг проаналізувати, наскільки саме дана аудиторія обізнана з тим чи тим питанням.
Сіріль Дюфер цікавився у запоріжан: що таке клімат (погода за тривалий період часу), коли був останній льодовиковий період (13 тисяч років тому), яким був рівень моря під час цього періоду (нижчим за теперішній), що провокує циклічність льодовикового та міжльодовикового періодів (положення Землі під час її обертання навколо Сонця), яка б була температура на Землі, якби не парниковий ефект (-18°C), вміст якого з парникових газів збільшився найбільше після 1950 року (вуглецю), як дізнатися про рівень його концентрації в атмосфері (методом каротажу криги), на скільки градусів може 
підвищитися температура в найближчі 100 років (6-15°C), де можна складувати вуглець (у велетенських повітряних кулях, лісах, під землею, у космосі на навколоземній орбіті) тощо.
Чи не найінтригуючим виявилося останнє запитання, а саме – яке футуристичне рішення ніколи не розглядалося, як можливе, для того, щоб певним чином вплинути на зміни клімату? Як варіанти відповідей подавалися такі припущення: спорудження велетенської парасолі для Землі, вкидання сірки в атмосферу, підживлення океану залізом. Проте вірною була відповідь – «зміна орбіти Землі».
Деякі питання були й з пастками. Скажімо, сьогодні ми живемо в льодовиковій ері, проміжному періоді, теплому чи дуже теплому? Виявилося, що рифи міркувань стосувалися терміну ера й період, тож живемо ми саме в умовах льодовикової ери. Також фахівець із біосфери розмірковував і над такими термінами як критична точка, ексцентрика та нарешті рішення щодо майбутнього. Сіріль Дюфер підкреслив, що в минулому ніколи не було такого високого рівня вуглецю на планеті Земля, який 
зафіксований на сьогодні (його пропорція до кисня складає 400 на 1 мільйон).
Таким чином у підсумку пан Дюфер підкреслив: «Діяльність Землі налагоджена за допомогою численних життєвих організмів, але вони вкрай тендітні. Наша планета дуже хвора. І тільки Людина може вплинути на ці процеси – чи позитивно, чи негативно».
Фінальним акордом заходу стала чорно-біла мультиплікація, присвячена нещадному викриттю тих проблем людства, які найбільше шкодять природі, Планеті: забруднення навколишнього середовища, нераціональне використання її ресурсів, неповага до братів наших менших, надмірна технократизація тощо.
Також наприкінці конференції лектор визначив трьох переможців, які дали найточніші відповіді на запитання. Ними стали: співробітник біологічного факультету Оксана Каменова, першокурсниця цього ж факультету Діана Поверіна та третьокурсниця ФІФ Анна Соловйова. На згадку вони отримали пам’ятні подарунки від гостя. Сіріль Дюфер подякував за гостинність Запорізькому національному університету, представникам центру Альянс Франсез, у тому числі його директорові Людмилі Богдановській та віце-президентові Юрію Стражкову, який також працював перекладачем на заході. А також представникам відділу міжнародних зв’язків та роботи з іноземними студентами ЗНУ, котрі координували перебування гостя у виші.
Марія Канцелярист
