У рамках кількаденного робочого візиту до ЗНУ представників Нарвського коледжу Тартуського університету (Естонія) на чолі із його директором Крістіною Каллас відбулася чергова зустріч із представниками нашого вишу. Цього разу вже студенти та викладачі трьох факультетів – іноземної філології, соціології а управління, а також соціальної педагогіки та психології – змогли познайомитися ближче з інноваційними методиками естонських колег у галузі полілінгвістичної освіти під час семінару з теми «Багатомовна система освіти в мультикультурних країнах: досвід Естонії та України».
Модератором заходу виступила доцент кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Олександра Головко. Під час презентації новітніх методик і напрямів роботи колег з Естонії представила присутнім декан факультету іноземної філології, доцент Галина Морошкіна. Надалі слово було надано іноземним гостям – директору Нарвського коледжу Крістіні Каллас та завідувачу відділу іноземних мов Ніні Рауді, які розповіли про окремі моменти мовної ситуації у їхній країні та специфіку нових напрямів роботи з підготовки викладачів в умовах полілінгвізму, а також про досвід вирішення проблем з адаптації естонської системи освіти до умов Європейського Союзу.
Крістіна Каллас зупинилася на питаннях політичної та мовної ситуації, яка склалася в Естонії від моменту відновлення незалежності їхньою країною, та розповіла про досвід інтеграції Естонії у Європейський простір та про політику вирішення мовних питань у багатокультурному суспільстві, зокрема у системі освіти. Вона також наголосила, що кожна країна має свою специфіку у галузі вирішення етнолінгвістичних питань, однак існують окремі моменти, які можуть зацікавити українських колег. Зокрема, вона вказала, що задля розв’язання міжнаціональної проблеми, яка виникла в Естонії на початку 90-х років минулого століття, знадобилося здійснити реформу системи освіти. І їхній університет, зокрема Нарвський коледж, який виступає закладом вищої освіти з підготовки викладачів, став новатором у галузі полілінгвістичної освіти. Аби адаптувати місцевих мешканців до нових умов естонського законодавства, у якому статус державної мови має лише естонська і задля отримання громадянства необхідне її знання, фахівці коледжу розробили інноваційні програми та методики підготовки викладачів, учнів шкіл, а також на рівні дитячих садків.
Про сутність реформи, за основу якої було взято канадську методику мовного занурення, та про інноваційні розробки науковців і викладачів Нарвського коледжу розповіла Ніна Рауді. Під час презентації фахівець із Естонії представила оригінальні розробки науковців та викладачів їхнього коледжу: багатомовні методики викладання CLIL, тандем та інші. Вона також наголосила, що в Естонії державною мовою визнана одна – естонська, однак широко застосовується політика підтримки національних культур. Нововведення, здійснені на рівні Міністерства освіти і науки Естонії, допомагають вже наймолодшим громадянам різних національностей у дитячих садках не тільки розпочати вивчати державну мову, а й пізнавати національне культурне середовище. Взагалі усі програми базуються на заглибленні в естонську культуру.
На рівні системи шкільної освіти використовуються кілька програм, які дозволяють відійти від спеціалізації одномовного викладання предметів (тільки на російській або тільки на естонській мові). Тут використовують дві моделі – «раннього мовного занурення» та «пізнього мовного занурення». Відповідно до першої в полікультурній школі спочатку до 6 класу усі предмети викладаються виключно естонською мовою, а з 6 класу ця кількість зменшується, а додаються предмети російською мовою. Згідно другої моделі: спочатку предметне викладання відбувається російською, а з 6 класу вводиться викладання предметів естонською мовою. Врешті-решт на рівні 6 класу за будь-якою системою досягається співвідношення, де 60% викладання відбувається естонською мовою. Такий підхід дозволяє учням опанувати не лише рідну мову, а й вільно володіти обома. Окрім того, у школах застосовується методика так званого «тандему», коли класи формуються 50х50 із представників основних двох національностей, які мешкають на територіях поліетнічних регіонів Естонії – естонців та росіян. Фахівець також зазначила, що вже відбулося кілька випусків учнів таких шкіл і результати показують значну ефективність цієї методики – вони успішно складають екзамени, вступають до ВНЗ Естонії, знаходять роботу за фахом. Показники володіння мовою випускниками шкіл відповідають: після закінчення 9 класу – рівню В2, а після закінчення гімназичного рівня – С1.
Ще однією концептуальною вимогою у системі освіти та підготовки фахівців цієї галузі є практична орієнтація. У зв’язку із цим в Нарвському коледжі для підготовки та перепідготовки працівників галузі освіти була введена система CLIL. Її називають білінгвічним фокусом викладання, що дозволяє готувати викладачів і педагогів для роботи у багатомовному середовищі (педагогів дошкільних закладів, вчителів-предметників, гуманітаріїв та викладачів гімназичного рівня). Робочими мовами тут виступають естонська, російська та англійська, при цьому остання використовується і як мова науки – випускники коледжу пишуть та захищають дипломи та інші наукові роботи англійською (відповідно до вимог Болонського процесу). Ніна Рауді також зупинила увагу освітян ЗНУ на нюансах системи підготовки випускників їхнього коледжу, системі тандемного навчання студентів, використанні індивідуального підходу та принципів добровільності і практичної орієнтації тощо.
Фахівці також відповіли на ряд запитань, які цікавили присутніх у залі представників ЗНУ: вони стосувалися політичної, демографічної ситуації і Естонії, а також нюансів щодо ефективності нововведень у системі шкільної та вищої освіти в умовах інтеграції в Європейський простір.
Цього дня також відбулася спеціалізована сесія для соціальних працівників, викладачів та представників студентського самоуправління ЗНУ, під час якої гості з естонського вишу представили їхній досвід із керівництва проектами і роботи із молоддю. Керівник навчальної програми «Робота з молоддю» Марія Журавльова презентувала присутнім цей напрям діяльності в Естонії і провела майстер-клас.
Також у ЗНУ відбувся семінар для деканів факультетів – Максима Лепського, Галина Морошкіної та Ольги Пономаренко. Сторони обговорювали питання співробітництва і створення спільних проектів у рамках програм Erasmus+ programme, Estonian Development Aid programme тощо. Зокрема представники обох вишів домовилися про академічний обмін студентами та викладачами, а також у майбутньому – організувати відвідини Естонії та провести на базі Нарвського коледжу практичний семінар з демонстрації та організації навчально-освітньої роботи за полілінгвістичними методиками для фахівців ЗНУ і представників двох шкіл (Запорізька гімназія №31 та школа-комплекс №74), які відвідали естонські гості під час перебування в Запоріжжі.
Олена Хлистун
