Вчора на базі ЗНУ пройшла міжнародна наукова конференція із теми «Проблеми техногенної безпеки в Україні та світі», присвячена 30-ій річниці аварії на Чорнобильській АЕС. Захід був ініційований закордонними колегами – істориком Жаклін Станке (Університет Кемпбелл, США) та політологом Робом Верхофстадом (Університет прикладних наук Ханзе, Нідерланди). Підтримали ці починання науковці історичного факультету ЗНУ.
Організаторами та учасниками широкомасштабного проекту стали представники ЗНУ (голова оргкомітету, ректор Микола Фролов), історичного факультету, зокрема його кафедр – всесвітньої історії та міжнародних відносин, новітньої історії України, а також Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених історичного факультету ЗНУ, Запорізьке обласне товариство дослідників історії і культури Центральної та Східної Європи, науковці Університету Кемпбелл (США), Університету прикладних наук Ханзе (Нідерланди), факультету політичних наук університету Загребу (Хорватія) та інших установ. Загалом до участі у заході долучилися понад півсотні вітчизняних та закордонних вже відомих та молодих дослідників, а також фахівці-практики. У числі тих, хто займається вивченням проблем 
екологічного розвитку, історії суспільного та політичного мислення у даній галузі, були не лише історики, а й представники хіміко-біологічних та інженерних напрямів.
Під час пленарного засідання присутніх привітали від імені ректорату та науково-викладацького колективу історичного факультету: проректор з наукової роботи, професор Геннадій Васильчук, декан факультету, професор Володимир Мільчев, завідувач кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин, професор Ольга Маклюк. Згодом організатори відрекомендували іноземних гостей.
Увагу акцентували на актуальності теми безпеки в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів в Європі та у світі. Було зазначено, що трагедії техногенного характеру неминуче впливають на все людство, а Чорнобильська катастрофа та подібні їй мають стати уроком для всіх. Відтак, проведення подібних міжнародних конференцій значно розширює простір наукового пізнання, а також сприяє накопиченню, а головне, втіленню в Україні європейського досвіду у галузі екологічної політики та техногенної безпеки. Зокрема представники ЗНУ відзначили плідний розвиток міжнародного співробітництва нашого вишу, адже закордонні колеги 
– Жаклін Станке та Роб Верхофстад – вже не вперше відвідують історичний факультет (перший їхній візит відбувся у 2011 році). Окрім того молоді науковці та студенти – учасники НТСА ДМВ – також мають можливість долучитися до актуальних досліджень. Відтак усі присутні вбачають великі реальні перспективи щодо втілення спільних проектів та вирішення актуальних проблем сучасності, зокрема тих, що стосуються запобігання техногенним катастрофам і вирішення питань щодо подолання їхніх наслідків в усіх галузях людської життєдіяльності.
Окрім відомих науковців, участь у пленарному засіданні взяли також студенти старших курсів напрямів «Країнознавство» та «Історія». Згодом перед присутніми із доповідями виступили іноземні гості та науковці ЗНУ.
Завідувач кафедри новітньої історії України, професор Федір Турченко представив доповідь з теми «Чорнобильська криза в контексті радянської політичної системи», в якій акцентував увагу на прискоренні кризи радянської політичної системи під впливом аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС у квітні 1986 року. Вчений переконливо продемонстрував той факт, що наслідки 
техногенних катастроф можуть виступати важелем, який запускає незворотній процес змін, в тому числі, і в політичній галузі.
У рамках пленарного засідання виступила й колега зі США – доктор філософії з історичних наук, асоційований професор кафедри історії, кримінального правосуддя і політичних наук Університету Кемпбелл Жаклін Станке. У своєму виступі «Віддзеркалення Чорнобиля в американських політичних карикатурах» вона зупинилася на питанні осмислення і відображення чорнобильських подій в американських політичних карикатурах. На цьому прикладі можна побачити, що трагедія у Чорнобилі віддзеркалилася й у суспільній культурі США та швидко стала символом будь-якої ризикової ситуації з небезпечними наслідками.
Ще одним підтвердженням, що засвідчило всесвітню актуальність проблеми ядерної енергетики і політики у цій галузі, стала доповідь політолога, члена Виконавчої ради Університету прикладних наук Ганзе (Нідерланди) Роба Верхофстада з теми «Просто лісова пожежа оточена ровом: сприйняття голландцями аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році». Науковець показав, що країна, розташована не так далеко від центру ядерної катастрофи, була не готова до її сприйняття. Однак 
результатом подальшого осмислення подій Чорнобиля для Нідерландів стало те, що потужності АЕС у його країні не були збільшені – через супротив суспільства.
Після закінчення пленарного засідання робота конференції продовжилася за трьома секційними напрямками.
Секцію, тематика якої була присвячена аналізу техногенних аварій минулого та сучасності, очолила модератор – кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу трансатлантичних досліджень Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Марина Бессонова (Київ). Учасники цієї секції презентували доповіді, у яких висвітлили досвід європейських країн щодо використання «мирного атому» та напрямки розвитку екологічної енергетики у світі.
Учасники другої секції – «Аварія на ЧАЕС: причини та подолання наслідків» (модератор: кандидат історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Олександр Давлєтов) – акцентували увагу на причинах та подоланні наслідків аварії на ЧАЕС. Під час засідання розгорнулася дискусія щодо співпраці країн із подолання наслідків техногенних катастроф в Україні та у світі, у ході якої присутні порушили й проблеми співпраці з реалізації проектів, спрямованих на ліквідацію глобальних наслідків катастроф ХХІ ст.
Третя секція працювала за напрямом «Глобальна техногенна безпека: загрози та шляхи забезпечення в сучасному світі» (модератор: кандидат історичних наук, професор Ольга Маклюк). Дослідники зосередили свою увагу на механізмах запобігання техногенним аваріям сучасності.
По завершенню заходу співголова організаційного комітету конференції Ольга Маклюк висловила спільну думку учасників щодо гарного рівня організації конференції та результатів її роботи. Адже вдалося зацікавити науковців із різних регіонів України. Тож вони досить активно долучилися до нового напряму досліджень. Фахівці різних галузей намагалися разом здійснювати пошук шляхів подолання проблем техногенного характеру та підвищувати рівень безпеки існування людей в Україні та в світі. Чи не головним досягненням конференції стало також залучення до співпраці колег із вишів Західного регіону, налагодження відповідного плідного наукового діалогу.
У результаті напруженої роботи презентували наукову збірку «Проблеми техногенної безпеки в Україні та світі (до 30-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС). Її присвятили актуальним проблемам екологічної та енергетичної безпеки, надали аналіз проблеми з точки зору історичної, політологічної та практичної науки, а також рекомендації щодо спільного розв’язання економічних, політичних, психологічних та соціальних проблем, пов’язаних з аварією у Чорнобилі. Окрім того, визначним актуальним моментом конференції стала участь студентської молоді у написанні наукових статей і доповідей у рамках теми конференції разом із своїми науковими керівниками.
Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин
