Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / На історичному факультеті стартувала «Молода наука»

На історичному факультеті стартувала «Молода наука»

14.04.2016 15:03 Все Факультети Історичний Історичний факультет Молода наука ЕПК

Робота чергової секції «Молодої науки»-2016, присвяченої історичним наукам, почалася із засідань «Давня та нова історія України» та «Новітня історія України». Очолили їх викладачі історичного факультету Сергій Лях та Василь Гвоздик. Актуальні питання, які порушили вчені, стосувалися різних періодів та явищ. Скажімо, часів Нової Січі, Першої світової війни та вже сучасних етапів. Цікавили юних вчених як загально політичні питання, так і релігійні, культурні тощо. Серед тем фігурували такі позиції: «Книга буття українського народу» як заповіт українським політикам», «Дитяча мода в УРСР у 50-х – 60-х рр. ХХ ст.», «Формування музичних фольк-гуртів в Україні» та багато інших.

Напрями, над якими цього року працювали науковці «Молодої науки» відрізнялися неабиякою актуальністю та глибиною. Для прикладу можна навести кілька розвідок, як-от «Приватна власність на землю у внутрішніх земельних відносинах Нової Січі (1734–1775 рр.)», «Символізм скіфських баб», «Участь українських політичних партій у виборах до міської думи Катеринослава у серпні 1917 р.» чи «Політичні симпатії населення Катеринославщини восени 1917 р. (за результатами виборів до Всеросійських установчих зборів)». А також – «Данило Романович на обороні цивілізаційних рубежів християнського світу» та «Характер впливу Константинопольського патріархату на становлення Київської митрополії».
Студенти підготували до конференції цікаві й змістовні доповіді, щоб мати нагоду представити результати своєї роботи загалу. Так, Людмила Данилюк дослідила розвиток промисловості німецьких та менонітських колоній у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на території Запорізького краю, а Юлія Руднєва міркувала над тим, яку роль відіграли кінотеатри у суспільному житті міста Запоріжжя у 1900–1930 рр. Ірина Точиліна вивчала долю жінки-покритки в українському суспільстві кінця XVIII – початку ХІХ століття. А ось аспірантка 1 року навчання Юлія Ковальова представила волосні суди Південної України як соціальний інститут перехідного типу (1861–1918 рр.).
Цікаві дискусії точилася з тем щодо відображення етнополітичного міфу в скіфській торевтиці, релігійних поглядів теоретика анархізму Михайла Бакуніна, основних віх колонізаційних процесів Російської імперії на Півдні України у XVIІI ст, формування релігійного світогляду Михайла Грушевського, евакуації і розміщення біженців Першої світової війни на теренах Наддніпрянської України у другій половині 1915 року. Також учасники конференції задалися питанням «Рослинні знаки чи трипільська піктографія?».
Викладачі відзначили роботи багатьох вчених, наприклад, Катерини Лиско, Світлани Пенькової спільно із Галиною Турченко, Олександри Сапронової, Ярослави Скоробагатька, Дар’ї Стовби, Олександри Рекачинської, Юлії Бугаєнко, Ольги Гундер, Олексія Сафонова, Валентини Крайнік та інших.
Згодом, в рамках засідання «Новітня історія» Інгрід Абуладзе порушила проблеми адаптації Олени Теліги в емігрантському середовищі. Валерія Андрієвська досліджувала міфи про Степана Бандеру. Юлія Глушко проаналізувала генезу радянської моди в епоху сталінської модернізації. Тему «Церква і війна на Донбасі: слова та дії (2014–2016 рр.)» розкрила Тетяна Грузова. А ось Яна Жманкова працювала спільно з викладачем Тетяною Грушевою: вони вивчали побут міського населення УРСР у 1950–80-х рр. за матеріалами Музею історії повсякдення радянської доби Запорізького національного університету. Крім того, студентка вивчала індивідуально й форми атеїстичної пропаганди радянської влади 1920–30-ті рр. ХХ ст. Григорій Ігнатуша досліджував науково-просвітницьку діяльність Олександра Воронина під час відзначення 1000-ліття хрещення Русі (1985–1989 рр.). Володимир Назаренко презентував становлення міграційної політики в Україні в умовах Незалежності.
Обговорення полемічних питань також активно тривало під час роботи секції. Відтак, історики розглянули колективізацію як передумову Голодомору 1932–1933 рр. на території Вільнянського району, фінансово-господарське становище Руської православної церкви у Запорізькій області (1964–1991 рр.).
Дмитро Резніченко окреслив особливості національно-визвольного руху на теренах Західної України у 1944 р. Катерина Рошко розповіла про демографічні та етнічні процеси в містах Запорізької області (1991–2001 рр.), а Анастасія Рябчевська – про шляхи реалізації культурної революції в радянській Україні (1928–1939 рр.). Ольга Сахно дослідила стан української радянської кінематографії 1930-х рр. за матеріалами виступів, інтерв’ю та листів О.П. Довженка. Олександр Тішин проаналізував форми селянського спротиву кінця 20-х – першої половини 40-х рр. ХХ ст. на території південно-східних областей України. Юрій Третьяков вивчив позаполітичний рух опору у Запорізькому краї (1941–1944 рр.).
Приєдналися до істфаку й представники Економіко-правничого коледжу. Його другокурсниця Вікторія Шейко презентувала тему «Український нацiоналiзм на перетинi iдеологiй: нацiональна iдея першої половини хх століття та загроза фашизації» (науковий керівник – Максим Носик).
Продовжиться робота секцій сьогодні ще трьома засіданнями «Всесвітня історія», «Міжнародні відносини» та «Джерелознавство, історіографія та спеціальні історичні дисципліни».

Марія Канцелярист,
Анна Васильєва

Схожі новини