Університет Абітурієнту Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Круглий стіл на тему «Інформаційний простір Запоріжжя: мовний аспект»

Круглий стіл на тему «Інформаційний простір Запоріжжя: мовний аспект»

11.11.2005 09:28

Завершенням святкування Дня української писемності та мови в Запорізькому національному університеті стало проведення 10 листопада круглого столу на тему «Інформаційний простір Запоріжжя: мовний аспект». Організував захід факультет журналістики, але взяти участь у ньому прийшли також філологи. Були запрошені поважні гості. Засідання тривало близько двох годин, бо питання, які на ньому піднімалися, дійсно дуже актуальні.

Проблема мовної політики у ЗМІ особливо актуальна для нашого регіону. Участь у її обговоренні взяли начальник управління внутрішньої політики та інформації Олександр КОВАЛЕНКО, представник Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у Запорізькій області Володимир КУЧУГУРНИЙ, голова обласного Товариства «Просвіта», доцент кафедри української мови Тарас ШЕВЧЕНКО, помічник ректора з питань громадськості та ЗМІ кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістської творчості Ірина ГЕРМАН, декан факультету журналістики доктор філологічних наук, професор Володимир МАНАКІН і його заступник кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри журналістської творчості Віктор КОСТЮК.

Сучасні  мовні проблеми інформаційного простору стали приводом для дискусії. Коли ж таки ЗМІ заговорять та почнуть писати рідною мовою? Точну відповідь на це питання так і не зайшли. Але варіантів його вирішення запропонували немало. Називали і популяризацію мови серед молоді, і підтримку української книги, і українізацію масмедійного продукту, і навіть жорсткі форми тиску на ЗМІ!

Згідно з даними статистики, які навів начальник управління внутрішньої політики та інформації Олександр Коваленко (до речі, випускник фізичного факультету ЗНУ), в Запорізькій області зареєстровано понад 500 друкованих періодичних видань, але реально видається близько 200. Їх загальний тираж – понад 1,5 мільйона екземплярів. 24 видання – обласні, міські та районні газети комунальної форми власності, 39 – загально-політичних видань суб’єктів господарювання (громадян та організацій, це так звані недержавні видання), 10 – загально-політичних видань партій та рухів, їх місцевих осередків, 19 видань – виробничо-практичного характеру, 9 видань навчальних закладів, 6 журналів та альманахів, 6 дитячих видань. Решта – рекламні, рекламно-інформаційні, дозвіллєві та інші. Зі 183 видань нашої області виключно українською мовою доносять інформацію громадськості – 17. Більшість ЗМІ (151 видання) залишаються двомовними. Чи погано це чи добре, намагалися з’ясувати учасники круглого столу. Декан факультету журналістики доктор філологічних наук, професор Володимир Манакін зазначив, що фахівці в галузі психолінгвістики стверджують: білінгвізм, тобто двомовність, розхитує мовну особистість людини. Протилежну думку висловила викладач факультету журналістики, заввідділом культури і освіти редакції газети «Индустриальное Запорожье» Віталіна Московцева-Дорошенко. Вона, у якості прикладу, навела результати досліджень канадських вчених, згідно з якими ті люди, які протягом дня розмовляють двома мовами, є інтелектуально розвиненішими та… довше живуть!

Голова обласного Товариства «Просвіта», доцент кафедри української мови Тарас Шевченко зазначив, що зі 100 національностей Запорізького регіону найбільшої «меншиною» є саме українці. Вони не отримують законні 65% україномовної інформації, як того справедливо передбачає закон. Хто ж повинен ініціювати заходи на підтримку державної мови? Дехто називав практикуючих журналістів, інші зазначали, що інформаційна безпека це,  перш за все, компетенція Ради національної безпеки України, сама держава повинна, щось робити. Те, що вона таки цим займається, підкреслив один із учасників обговорення - представник Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у Запорізькій області Володимир Кучугурний. «Два роки тому Нацрада прийняла рішення «Про виконання законодавства України щодо мови телерадіопередач і програм», - розповів Володимир Юхимович. – В одному з його пунктів зазначалося наступне: «Рекомендувати телерадіоорганізаціям, які здійснюють мовлення в окремих регіонах України звернутися до Нацради із заявами про внесення змін і доповнень до ліцензій в частині обсягів мовлення державною мовою». Але, на жаль, ініціаторів збільшення цих обсягів не було. Інший учасник круглого столу – заступник головного редактора газети «Запорозька Січ» Леонід Сосницький - пояснює це тим, що в Запоріжжі значна кількість підприємств належить російським інвесторам. І цей потужний капітал у заснованих ними ж ЗМІ веде чітку політику власника. Таким чином, на думку Леоніда Романовича, проти України ведеться інформаційна війна.

Проблему української книги підняла на круглому столі помічник ректора з питань громадськості та ЗМІ кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістської творчості Ірина Герман. На її думку знайти зараз дитячу україномовну книгу, практично, нереально. Але ж саме книга – чи не найперша запорука збереження та впровадження широкого використання державної мови.

Не менш актуальний аспект – питання культури мови - порушив заступник декана факультету журналістики кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри журналістської творчості Віктор Костюк. Разом зі своїми студентами він запропонував присутнім результати невеличкого дослідження грамотності подачі зовнішньої реклами на центральному проспекті нашого міста. Назвати усі помилки не дозволяв часовий регламент, але й те, що було почуто, вражало: «Рішай і вирушай!», «Самий кращий вид охорони!», «Надмірне зловживання алкоголем…».

Не залишилася поза увагою і думка молоді щодо мовної проблеми. Студенти підготували для круглого столу соціологічне дослідження на тему «Ставлення студентської аудиторії ЗНУ до української мови в радіоефірі». 25% опитаних ними громадян надають перевагу українській музиці, трохи менше – 22,5% - російській. До радіомовлення українською мовою 47,5% респондентів ставляться позитивно, 42,5 – байдуже. У  повсякденному житті українською розмовляють 22,5% опитаних, тоді як 77,5% полюбляють мову нашого північного сусіда.

Зрозуміло, що вирішити проблему нашої держави швидкими темпами неможливо. Але поступово над цим треба працювати щодня. А працювати є кому. Бо ж згідно останнього перепису населення, в нашій області проживає 70,8% українців, які добровільно в графі національність поставили відмітку: «українська». Чи вже це не привід із належною повагою ставитися і до своєї рідної мови?..