У Запорізькому національному університеті пройшла творча зустріч відомого журналіста, фотохудожника, письменника, етнографа Запорізького краю Володимира Супруненка зі студентами та викладачами факультету журналістики. Організатори цього заходу - адміністрація нашого вишу та професорсько-викладацький склад цього факультету на чолі із його деканом, доцентом Володимиром Манакіним.
Представляючи гостя, Володимир Миколайович підкреслив: «Зараз у нас в області не існує жодного солідного видання, на шпальтах якого не розміщувалися б роботи Володимира Супруненка. Вам, як майбутнім журналістам, ця зустріч вкрай необхідна. Сподіваюся, ви матимете змогу довідатися про секрети його майстерності під час його майстер-класів, запланованих у нашому виші у наступному семестрі». 
Також Володимир Манакін представив генерального директора видавництва «Просвіта» Юлію Недолю (саме у її видавництві вийшли дві останні книги Супруненка – «Запорізький край: популярна енциклопедія» та «Острів Хортиця») та генерального директора туристичної фірми «Фортуна Плюс» Наталю Бабар, яка сприяла виходу у світ останньої роботи письменника.
Свій виступ Володимир Супруненко розпочав із короткої розповіді про себе. Народився Володимир у Дніпродзержинську Дніпропетровської області, має вищу філологічну освіту, яку свого часу здобуту в Запорізькому державному педагогічному інституті. Творчу кар’єру починав як журналіст, проте у душі залишається журналістом і дотепер. Подальшу професійну долю фотохудожника визначило стажування у московському журналі «Вокруг света». Справа в тому, що специфіка журналу, присвяченого подорожам, пригодам та фантастиці, вимагала від його кореспондентів довготривалих відряджень, чи як, їх називали - «подорожей», під час яких доводилося практично зливатися з природою, пропускати крізь себе якусь тему настільки, що мало лише писати про неї. Бажалося ще й донести до читачів зображення.
Володимир Супруненко зазначив: «Із винайденням цифрових камер взагалі будь-який журналіст може спробувати себе у цьому мистецтві (фотографування - примітка автора). Проте не варто ставити перед собою мету за будь-яку ціну надрукувати свої роботи у газеті. У мене самого зберігається велика кількість поки що невикористаних матеріалів. Також невиданою залишається книга, присвячена шляхам (починаючи від ледь помітних стежок і закінчуючи відомими у всьому світі дорогами). Головне - шукати різні, інколи навіть незвичайні шляхи для самореалізації. Наприклад, я створив із своїх фотографій фото-фільми.
До речі, нашу зустріч можна вважати своєрідною презентацією книги «Острів Хортиця» та диску з такою ж назвою, де вміщено близько 500 тематичних, але уже різнопланових фотографій із коментарями. Також там є короткий фото-фільм, присвячений мальовничим хортицьким краєвидам». Розповідаючи про свої плани на майбутнє, Володимир Супруненко спершу зазначив, що після повернення на Україну (у 90-х роках) вже встиг здійснити кілька науково-етнографічних подорожей. Наприклад, вони разом із братом на велосипедах об’їхали вздовж кордону всю Україну. А минулого року Володимир Павлович здійснив своєрідний круїз навколо Чорного моря, об’їхавши усі країни, які воно омиває - зацікавився морськими подорожами козаків та багато фотографував місця їхніх можливих висадок на берег.
У найближчих планах Супруненка – видання книги, присвяченої запорізькому козацтву, тематичний диск із фотографіями та фото-фільмом на цю тему. Крім того, фотохудожник бажав би детально дослідити невідому широкому загалу топоніміку, а особливо – Запорізької області. Взагалі, Володимир прагне робити все можливе для того, щоб відкрити наш край перед іншими, щоб вони побачили його таким, яким він розкрився перед ним самим. Увазі присутніх також було запропоновано кілька авторських фото-фільмів (про острів Хортицю, про гору Афон, про кораловий атол Червоного моря, про Соловки, де Володимир Супруненко побував, зацікавившись постаттю одного із найвідоміших запорізьких гетьманів – Петра Кальнишевського, що провів, за наказом Петра І, чверть століття у засланні).
На запитання студентів, чи є у Супруненка учень, послідовник його творчості, фотохудожник зазначив, що намагається посвятити сина у всі тонкощі своєї професії. Але, звичайно, послідовники його порадували б, хоча б тому, що у Володимира заплановано дуже багато різноманітних проектів, здебільшого пов’язаних із природою, історією та етнографією рідного краю. І було б дуже добре знати, що є кому продовжити цю справу, адже наш край має дуже великий потенціал, але, вживаючи професійний журналістський термін, він ще дуже слабо розкручений. Супруненко сподівається, що, можливо, саме в нашому університеті під час майстер-класів, зможе знайти людей, які б дійсно зацікавилися цією темою, ладні були присвятити їй своє життя. Тому і прагне до плідної співпраці з нашим вишем.
На запитання про те, чи взагалі можна навчитися талановито фотографувати, чи тут допоможуть лише закладені від природи здібності, Володимир Павлович відповів, що технічній стороні справи, дійсно, можна навчитися. Що ж стосується здібностей, то лише їх замало. Потрібно, щоб у людини було велике бажання займатися саме цією справою.
Наприкінці зустрічі заступник декана факультету журналістики з гуманітарної освіти та виховання, доцент Катерина Буслаєва подякувала гостю за візит до ЗНУ та за можливість подальшої співпраці з нашим вишем. та подарувала Володимиру Супруненку Ювілейну книгу ЗНУ.
Таміла ТАРАСЕНКО
Фото Василя Биченка
