У Запорізькому національному університеті відбулося урочисте відкриття виставки картин «Краса Хортиці... і не тільки» запорізького художника Станіслава Кікєєва. Захід пройшов за підтримки відділу гуманітарної освіти та виховання ЗНУ та колективу Наукової бібліотеки.
На презентації картин були присутні викладачі та студенти. Зокрема, помічник ректора з виховної роботи, доцент Наталія Воронова подякувала митцю за те, що всі бажаючі матимуть змогу милуватися зображенням чудових краєвидів рідного краю у холі Наукової бібліотеки. Наталя Валентинівна побажала художнику міцного здоров’я та творчої наснаги. Її підтримала і помічник ректора зі зв’язків з громадськістю та ЗМІ, старший викладач Галина Микитів, яка разом із деканом факультету журналістики, професором Володимиром Манакіним та начальником відділу гуманітарної освіти та виховання Олексієм Фурсою завітали на відкриття виставки.
Станіслав Вікторович розповів присутнім про основні віхи свого життєвого шляху та творчого становлення. Він немає професійної освіти, секрети малювання аквареллю (а це досить важка мистецька техніка) вивчав на прикладі картин великих майстрів, а от натхнення черпає із природи. До цього часу він не може забути, яке сильне враження справила нього зруйнована гребля, коли він вперше побачив її у 1944 році. Саме тоді і прийшло рішення поєднати технічне та гуманітарне начала. Народившись у Сибірі, Станіслав Кікєєв у 1955 році закінчив ЗНТУ і працював у ВАТ «Мотор Січ». Малював усе своє життя, а п’ять років тому вирішив організувати свою персональну виставку. Спочатку виставляв роботи у цехах, пояснюючи це тим, що на офіційних виставках буває мало відвідувачів, 
а тут люди матимуть змогу дивитися на прекрасне під час роботи. Перша «відкрита» виставка пройшла у стінах ДК імені Тараса Шевченка. Ця – у ЗНУ – 32-га на його рахунку. На 77 полотнах зображені різноманітні пейзажі, найбільше – мальовничі куточки Хортиці.
Їхня презентація закінчилась несподіваним чином: доцент Наталя Воронова запропонувала не обмежуватися лише холом Наукової бібліотеки, що вже став традиційним місцем для проведення подібних заходів, але й розмістити полотна по всім корпусам, використавши замість експозиційних площ пусті інформаційні стенди біля кафедр. Присутні радо підтримали цю пропозицію. Не заперечував і сам Станіслав Вікторович. Він зауважив, що головне завдання своїх картин вбачає у тому, щоб якомога більше людей побачили його картини та відчули радість від спілкування з прекрасним.
Вероніка Стаученко
Таміла Тарасенко
Фото Василя Биченка
