Сарабєєв Володимир Леонідович

Email: volodimir.sarabeev@gmail.com

• вівторок-четвер з 11:00 по 13:00

• Загальна паразитологія
• Іммобілізація та транспортування тварин
• Дослідницько-інноваційна діяльність
• ОСНОВИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
• Проєктна діяльність в лісомисливських господарствах
• Професійно-орієнтований практикум іноземною мовою
• Технологія та організація природоохоронних робіт
• Управління популяціями мисливських тварин
• Хвороби мисливських тварин

Сарабєєв Володимир Леонідович, габілітований доктор в галузі наук про життя та здоров’я (Париж, Франція), доктор біол. наук, доцент.

У 1991 році закінчив Азовську середню школу (смт. Кириллівка, Якимівський р-н. Запорізької області), у цьому ж році вступив до біологічного факультету Запорізького державного університету.

У 1996 році закінчив навчання в університеті та отримав кваліфікацію спеціаліста біолог із спеціалізацією «Мисливствознавство». Дипломна робота спеціаліста була присвячена рибоїдним птахам Молочного лиману та їх господарському значенню.

У 1996 році вступив до аспірантури за спеціальністю зоологія. Дисертаційна робота була присвячена дослідженню паразитарних проблем інтродукції далекосхідної кефалі піленгаса у Азово-Чорноморському басейні.

У 2001 році захищено кандидатську дисертацію на засіданні спеціалізованої ради Д 26.153.01 при Інституті Зоології ім. І.І. Шмальгаузена за темою «Паразити піленгаса та місцевих видів риб у північно-західній частині Азовського моря (фауна, екологія)».

З 2001 року працює на кафедрі кафедри біології лісу, мисливствознавства та іхтіології ЗНУ на посадах асистента, старшого викладача та доцента.

З 2001 року займаючись науковою роботою та завдяки міжнародній мобільності за підтримки національних та міжнародних науково-дослідних та стипендіальних програм мав можливість стажуватись у провідних наукових школах Європи, а саме: Університеті Валенсія, Політехнічному університеті Валенсія, Університеті Сантьяго де Компостела Іспанія; Університеті Монмпельє, Університеті Сорбонна, Університеті дю Мен, Франція; Поморській академії в Слупську, Польща.

У 2006 році присвоєно звання доцента.

У 2020 році захищено дисертацію на здобуття наукового ступеня габілітованого доктора за темою «Паразити кефалей (Teleostei: Mugilidae) Середземного та Япономорського басейнів: таксономія, різноманіття, еволюція та вплив на інтродукованого хазяїна» в Університеті Сорбонна, Париж, Франція.

У 2021 році визнано диплом габілітованого доктора та присвоєно науковий ступінь доктора біологічних наук за спеціальністю «Екологія».

Наразі виконує науково-дослідний проєкт, що підтримано грантом для досвідчених вчених ім. Улама від Національного агентства академічних обмінів Польщі, присвячений оцінці впливу паразитів на локальні угрупування інвазивних гаммарид (Амфіпод) у Поморському регіоні Польщі, та перебуває у Поморській академії в Слупську, Польща.

Є автором понад 60-ти наукових робіт, в тому числі 27-ми у провідних світових рецензованих журналах, таких як Plos One, International Journal for Parasitology, Methods in Ecology and Evolution, Ecography, Parasitology International, Journal of Parasitology, Journal of Fish Diseases, Systematic Parasitology, Parasitological Research, Zoodiversity, Vestnik zoologii. У 2013 році видано англомовну дослідницьку монографію під грифом Вісника зоології. Індекс Гірша станом на травень 2021 р. складає 11 балів. Автор 2 патенів на винаходи, виконав 7 господарських тем та більше 10 національних та міжнародних грантів.

За вагомий внесок забезпечення розвитку біологічної та екологічної освіти в Запорізькому регіоні і за його межами, та багаторічну сумлінну працю був нагороджений грамотами ректора університету, Запорізької обласної ради, голови м. Запоріжжя, МОН України

Profiles in:

ORCID https://orcid.org/0000-0003-4724-3141

SCOPUS https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=6507221652

WoS http://www.researcherid.com/rid/H-9936-2018

ResearchGate https://www.researchgate.net/profile/Volodimir-Sarabeev



АНОТАЦІЯ

Моїм основним напрямком наукових досліджень є вивчення паразитарних аспектів інтродукованих хазяїв у морських екосистемах. Починаючи з 1997 року, я працюю з паразитами далекосхідної кефалі піленгас, Planiliza haematocheila, яку було акліматизовано в Азово-Чорноморському регіоні. Мої ранні дослідження присвячені систематиці, морфології та філогенії паразитів кефалей, тоді як пізніші більш сконцентровані на вивченні взаємовідносин у системі паразит-хазяїн та екології угруповань. Оскільки моногенетичні сисуни є найбільш поширеними ко-інвазивними паразитами, мої таксономічні та філогенетичні дослідження були зосереджені переважно на цій групі організмів. Починаючи з 2004 року, було описано 17 нових видів (усі описані у співавторстві): 10 видів моногеней, 2 види дигеней, 2 види акантоцефал та 2 види міксоспоридій. У період з 2004 по 2009 роки я керував кандидатською дисертацією Наталії Рубцової. Переглянуто таксономію 39 видів роду Ligophorus (Monogenea: Dactylogyridae) в Атлантичному та Тихоокеанському районах. Серед них 33 визнані валідними видами Ligophorus, один incertae sedis, один вид inquirendae, два молодшими синонімами та два види були виділені в новий рід. Шляхом детального аналізу морфології ми визначили діагностичні особливості, корисні для ідентифікації дактилогірид кефалей. Таксономія Dactylogyridae кефалей була критично переглянута за допомогою філогенетичної реконструкції основаної на аналізі 38 морфологічних ознак та підтверджена молекулярними даними (аналіз виконано на секвенціях 28S та ITS1 рДНК). Підтверджено монофілію видів, віднесених нами до роду Ligophorus. У співпраці з Івом Дездевісесом ми показали, що перехід з одного хазяїна на іншого є найбільш поширеною еволюційною подією серед лігофорусів, за ним слідують розсіювання разом із вікаріацією та паралельне видоутворення.

В даний час я керую кандидатською дисертацією Євгена Ткача. Ми працюємо над систематикою та філогенією акантоцефал. Таксономічний статус Neoechinorhynchus agilis було переглянуто виходячи з даних морфологічних досліджень та описано два нових види цього роду з Атлантики та Пацифіки. Під час мого недавнього відрядження до Університету Сантьяго де Компостела ми отримали часткові секвенції 18S рРНК гену від Neoechinorhynchus spp., їх аналіз підтвердив наші морфологічні висновки.

Спільно із Сержем Морандом та Хуаном Антоніо Бальбуеною ми вивчали закономірності зараження та розподілу паразитів акліматизованої кефалі піленгас у її нативному та інтродукованому регіоні мешкання. Запропоновано оригінальну концепцію щодо механізмів, які діють в системах хазяїн-паразит та забезпечують успіх інтродукованого хазяїна у новому регіоні. Використано порівняльний підхід на різних організаційних (популяції та угруповання) та ієрархічних (інфра- та компонентні угруповання) рівнях із застосуванням епідеміологічних (чисельність та поширеність) та екологічних (видове багатство, агрегація, чисельно-окупаційна та чисельно-дисперсійна моделі) показників. Показано, що запропонований підхід може бути корисним інструментом для розкриття прихованих взаємозв’язків в системах паразит-хазяїн інвазивних видів. Уперше проведено порівняльний аналіз, який поєднує різні підходи та різні таксони гельмінтів, щоб показати, як просторовий розподіл паразитів у хазяях пов’язаний з їх інвазивною природою. Показано, що завезені та набуті у новому регіоні види паразитів можуть бути диференційовані за допомогою макроекологічних моделей. Запропонований підхід може бути використаний для оцінки інтеграції інвазивних видів в нових екосистемах, та для прогнозування їх інвазивного потенціалу. Додатково також досліджено вплив нативних-наївних паразитів на молодь піленгаса віком від одного місяця до двох років у Азовському морі. Отримані результати дозволяють припустити, що зараженість риб метацеркаріями, зокрема Timoniella imbutiforme, зумовлює високу смертність молоді піленгаса народжену в Молочному лимані. В окремі роки, понад 50% молоді гине протягом першого року життя.

Наступним аспектом моєї роботи є розробка статистичних підходів до аналізу паразитологічних даних. За цим напрямом я співпрацюю з доц. Світланою Швидкою. Запропоновано підхід визначення оптимального розміру вибірки необхідної для коректного розрахунку середньої чисельності паразитів. Пошук обґрунтованого рівня точності для середнього значення чисельності проводили через розрахунок ширини 95% довірчого інтервалу (ДІ). Застосовано метод бутстрепу для генерації 95% ДІ для вибірок різного розміру, отриманих з емпіричних та змодельованих даних чисельності паразитів. Отримані результати свідчать, що обґрунтована точність оцінки середнього значення чисельності в паразитологічних дослідження має бути в межах від 0,8 до 0,5, при цьому розмір вибірки коливатиметься в діапазоні від 25 до 40 особин хазяїна. Саме вибірки такого розміру продемонстрували мінімальне відхилення в оцінці середньої чисельності, але аналіз розподілу середнього значення для таких вибірок вказує на зміщення цього показника до менших значень.