
Часто ми не звертаємо уваги на загрози, що оточують нас щодня. Життя уявляється нескінченним та безхмарним, а здоров’я – безмежним. Таке безтурботне уявлення притупляє пильність та породжує легковажне ставлення до збереження власного здоров’я та життя. У результаті – знання у сфері безпеки життєдіяльності, вміння передбачати можливий розвиток подій, не допускати виникнення надзвичайних ситуацій та ефективно діяти, якщо все-таки небезпека стала реальною, здаються не такими вже й важливими. Тому керівництво ЗНУ нагадує головні правила уникнення надзвичайних ситуацій та поведінки при їх виникненні, які залишаються актуальними щоденно, а особливо з настанням літа та сезону відпусток і канікул.
За статистикою органів ДСНСУ у 2015 році в Україні трапилось 2225 лісових пожеж, внаслідок яких вигоріло 2625 га лісу, а збитки від них склали понад 10 мільйонів грн. Більше 70% таких пожеж сталися з вини громадян.
У 2016 році у Запоріжжі вже сталося 410 загорань, із яких 213 - на відкритій місцевості. У цих пожежах постраждало 13 осіб, 12 з яких загинули. Не краща ситуація й на водних об’єктах. У надзвичайних пригодах, які трапилися на воді, у 2016 році загинули двоє запоріжан.
У зв’язку з наближенням літніх канікул і періоду масового відпочинку, керівництво Запорізького національного університету звертає увагу працівників, викладачів і студентів, які планують відпочинок на березі моря чи туристичні подорожі, на необхідність дотримання встановлених правил поведінки та пожежної безпеки, правил безпеки на воді, норм санітарії та гігієни і т.д., заради збереження свого здоров’я та життя.
Головні правила уникнення пожежі:
- не розпалюйте багаття в місцях, де можливе загорання трави, рослин, сміття тощо;
- не залишайте багаття без нагляду;
- не використовуйте відкритий вогонь у помешканнях, підвалах, на горищах, у приміщеннях господарського призначення;
- не залишайте недопалені цигарки та сірники на легкозаймистій поверхні та не кидайте їх у смітник та з балконів;
- не користуйтеся несправним електричним та газовим обладнанням, саморобними подовжувачами електричних дротів тощо;
- не залишайте дітей дошкільного віку без нагляду та не дозволяйте їм бавитися сірниками та запальничками;
Суворо забороняється:
- випалювати траву та інші рослинні рештки;
- звалювати та спалювати сміття в лісосмугах;
- розпалювати багаття в охоронній зоні ліній електромереж ближче 10, 15 м;
- захаращувати евакуаційні виходи з будівель і споруд.
Правила поведінки у разі виникнення пожежі:
- негайно приступайте до ліквідації загорання (накрити щільною тканиною, закидати землею чи засипати піском, застосувати вогнегасник тощо; електроприлади, що загорілися, вимкнути);
- якщо ваші дії не привели до позитивного результату – негайно викликайте оперативну аварійно-рятувальну службу ДСНСУ за тел. 101;
- евакуюйте з небезпечної зони людей і, по можливості, матеріальні цінності;
- знеструмте будівлю.
До прибуття пожежно-рятувальних підрозділів необхідно вжити заходи щодо порятунку людей, локалізації пожежі, недопущення її поширення, усіма силами та засобами, що є у вашому розпорядженні. При цьому обов’язково дотримуйтеся правил особистої безпеки.
Правилами поведінки на воді забороняється:
- купатися в незнайомих місцях та в місцях не призначених для купання, а також напідпитку, в штормову погоду та в темряві;
- запливти за буйки (на глибину більше 1,5-1,7 м);
- пірнати вниз головою в місцях, де невідома глибина та стан дна, а також з берегових урвищ, човнів, мостів;
- переохолоджуватися (припустимий термін перебування у воді – до 20 хвилин) та перегріватися;
- наближатися до плавучих засобів, оснащених двигунами;
- залишати без нагляду дітей та тримати в полі зору навіть дорослих рідних і близьких, що знаходяться у воді. Будьте готові за потребою надати їм допомогу.
Необхідно бути обережними під час плавання на надувних матрацах – вони можуть втратити плавучість або матрац (разом з вами) може віднести хвилею далеко від берега.
Якщо під час купання вам судомою звело литку (що буває найчастіше), не панікуйте – захопіть рукою пальці ноги, сильно притягніть їх до себе і тримайте так декілька хвилин. Як правило, через 3-5 хвилин судома минає. Отже, потрібно протриматися цей час на плаву. Пам’ятайте і про неприпустимість будь-яких жартів під час купання чи користування плавзасобами.
Засмага – це небезпечна краса. Шоколадна засмага, яку так полюбляють мільйони людей, насправді є захисною реакцією організму на сонце. Внаслідок дії ультрафіолетових променів у зовнішньому шарі шкіри виробляється пігмент меланін. Він поглинає теплові промені та захищає від інфрачервоних, які можуть викликати відмирання клітин шкіри та перегрівання організму. Надмірна доза сонця виводить з ладу цей захисний механізм.
Ще однією загрозою життю є блискавки й електричний струм.
Варто мати на увазі та не забувати:
- при наближенні грози треба знайти безпечне місце (будь-який житловий будинок; але, якщо ви вирішили скористатися дерев’яним будинком у сільській місцевості з металевим дахом, без громовідводу, уникнути пожежі й ураження природним електророзрядом дуже важко);
- при перебуванні в полі, під час грози потрібно лягти прямо на землю;
- якщо гроза застала вас в автотранспорті (в особистому автомобілі) – ні в якому разі не виходьте з машини;
- під час грози не ховайтеся під деревами, не перебувайте у водоймищі, навіть якщо ви на човні або на плоту;
- ризикованими притулками під час грози є невеликі господарські споруди та навіси, що зведені на узвишші, скляні павільйончики та телефонні будки тощо;
- не тримайте в руках та не переносьте інвентар, виготовлений з металу;
- не наближайтеся до телефонно-телеграфних стовпів, опор ліній електропередач;
- не користуйтеся мобільним телефоном, радіоприймачем тощо (вимкніть їх);
- не користуйтеся велосипедом, мотоциклом, трактором;
- не залишайтеся на відкритій місцевості – спортивному майданчику, пляжі, подвір’ї;
- перебуваючи в житлових чи адміністративних будівлях, неприпустимо сидіти навпроти розеток, тримати в робочому режимі телевізори, комп’ютерну техніку (їх необхідно вимкнути, антени від’єднати).
Якщо до Вас наближається кульова блискавка, стійте спокійно, затамувавши подих, не робіть жодних рухів та не намагайтеся втікати. Кульова блискавка дуже небезпечна – вона здатна іонізувати повітря, а під час зіткнення може вибухнути (її розмір близько 20 см). Людина після ураження такою блискавкою, якщо й залишається живою, то тяжко і довго хворіє.
Ураження блискавкою лікарі прирівнюють до дії на організм електричного струму високої напруги. Але, якщо блискавка нам загрожує лише під час грози, то з електроприладами ми маємо справу щоденно як на роботі, так і вдома.
Ступінь ураження електрострумом залежить від його частоти, напруги та тривалості дії на організм. Розрізняють легкі, середні й важкі форми ураження людини.
Перша допомога ураженому:
- негайно припинити дію струму на людину (витягти вилку з розетки, вимкнути рубильник чи вимикач тощо). Якщо причиною травми став обірваний чи оголений електропровід, його треба відірвати від потерпілого, дотримуючись заходів електробезпеки (сухою дерев’яною палицею, у гумових печатках тощо);
- викликати швидку медичну допомогу;
- у разі відсутності дихання і зупинки серця робити штучне дихання й непрямий масаж серця. Обов’язково дбайте про власну безпеку.
Правила поводження в разі небезпечних знахідок
Небезпечні знахідки – це боєприпаси часів Другої світової війни, сучасні боєприпаси (ракети та снаряди артилерійських систем, авіаційні бомби, протитанкові та протипіхотні міни, гранати, патрони до стрілецької зброї тощо), що не розірвалися. До небезпечних знахідок можна відносити й саморобні вибухові пристрої та речі з вибухівкою всередині, а також пляшки із запалювальною сумішшю, ртуттю чи іншими небезпечними речовинами.
При підозрі, що виявлена знахідка може бути небезпечною треба:
- не торкатися до боєприпасів, у тому числі й тих, що не розірвалися, будь-яких предметів, що мають ознаки вибухового пристрою (незнайомі речі, покинуті іграшки й побутові предмети), а також дротові розтяжки, зазвичай натягнуті на рівні коліна, або зап’ястя;
- не кидати в них будь-які речі, нагрівати, заливати водою, намагатися перемістити з місця будь-яким способом.
- зберігаючи спокій, негайно евакуювати людей із небезпечної зони;
- повідомити про знахідку правоохоронні органи (поліцію тел. 102, оперативно-рятувальну службу ДСНСУ тел. 101), але не користуватися мобільним телефоном у безпосередній близькості від знахідки;
- на безпечній відстані позначити місце знахідки та виставити охорону;
- заборонити прохід сторонніх осіб у небезпечну зону та попередити оточуючих;
- дочекатися прибуття представників правоохоронних органів та надати їм вичерпну інформацію щодо обставин виявлення вибухонебезпечного (підозрілого) предмета.
Під час подорожей та відпочинку нас можуть підстерігати й інші неприємності. Про «Заходи безпеки під час прогулянок у лісі», «Як запобігти укусу отруйної змії чи бджоли», читайте на сайті ЗНУ на сторінці штабу ЦЗ у розділі «Пам’ятки, рекомендації» у матеріалі під заголовком «Не забуваймо про безпеку, навіть у зонах відпочинку!»
Отже, щоб відпочинок був приємним, корисним та запам’ятався на довгі роки, радимо дотримуватись наших рекомендацій для вашої безпеки!
Трифон Гапончук,
провідний фахівець з питань ЦЗ ЗНУ