22 червня у стінах Запорізького національного університету з нагоди 20 річниці Конституції України відбулося засідання круглого столу за участю представників органів місцевого самоврядування, громадських організацій, юристів-практиків, науковців та студентства. Його організатором стало керівництво юридичного факультету.
У засіданні круглого столу взяли участь: представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, співробітники Запорізького центру перепідготовки державних службовців та представники громадських професійних правничих організацій, науковці, студенти, аспіранти та докторанти Запорізького національного університету, Запорізького національного технічного університету, Інституту права імені Володимира Сташиса, Класичного приватного університету, Бердянського державного педагогічного університету, науковці Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, а також учителі та учні гімназій міста Запоріжжя.
Зі вступним словом до учасників заходу звернулися перший проректор ЗНУ Олександр Бондар та декан юридичного факультету Тетяна Коломоєць, які наголосили на важливості реалізації основного закону держави в складних соціально-політичних та економічних умовах, а також підкреслили особливе значення правової свідомості та активної громадської позиції для кожного громадянина, а особливо – для молоді. Також йшлося й про розширення прав молоді у державотворчих процесах. На думку Олександра Григоровича, завдяки прийняттю Конституції, яка ґрунтується на вікових традиціях нашого народу і водночас увібрала в себе кращий світовий досвід, ми маємо змогу жити сьогодні в суверенній і незалежній державі. Він також зазначив, що переконаний, що 
фундаментальні засади розвитку держави і суспільства дозволять нам досягти кращих результатів соціально-економічного розвитку, ніж є сьогодні. У свою чергу, Тетяна Олександрівна зауважила, що повагу до Конституції, правову культуру та правосвідомість ми повинні виховувати в дітях ще змалку. Крім того, необхідно зосередити зусилля науковців, громадськості та політиків задля сприяння дотриманню положень Конституції. У цьому контексті важливим є актуалізація ролі викладання навчальної дисципліни «Правознавство» та поглиблене її вивчення в школі.
Участь в обговоренні важливих конституційних питань взяв також народний депутат України першого скликання Олександр Білоусенко, який розповів про історію підготовки та прийняття Конституції України. Виступаючи перед учасниками засідання круглого столу, він звернув їхню увагу на те, що основний закон не може залишатись незмінним протягом багатьох років із часів його прийняття, тож потребує змін і доопрацювань, хоча і розроблявся довгих 6 років. Ця Конституція приймалась з урахуванням досвіду інших країн, власних переконань і поглядів народних депутатів в умовах складних соціальних реалій і політичних компромісів між політичними силами. На думку Олександра Федоровича, в умовах, коли багато статей закону не працюють, фахівці, люди відсторонені від політики, представники громадськості, науковці та молодь повинні сприяти внесенню змін до Конституції, але в інтересах держави та в інтересах людей. «Для громадян України наша Біблія – це Конституція – документ, за яким повинні жити громадяни і повинні поважати політики», – зазначив він. Так, за його словами сьогодні суспільство не готове використовувати своє конституційне право для контролю влади в частині виконання положень Конституції, тому державним інститутам необхідно працювати над формуванням правової культури суспільства і правової культури політикуму. «Якби Конституція працювала в інтересах держави, ми б мали іншу країну - без анексованого Криму і війни на Донбасі», – зауважив він.
Також Олександр Білоусенко додав, що конституційні зміни необхідно не декларувати, а вносити і ухвалювати їх і для законодавчого забезпечення децентралізації, і для підсилення можливостей місцевого самоврядування. Це стосується і судової реформи, і реформи прокуратури та інших напрямів, які стримують і гальмують розвиток економіки.
Під час засідання розглянули актуальні і проблемні питання особливостей конституційного процесу в Україні та його пріоритети в умовах сучасної конституційної реформи як запоруки подальшого прогресивного розвитку держави, право законодавчої ініціативи та специфіку його реалізації в Україні в умовах конституційної реформи, урахування позитивного досвіду європейських країн щодо конституційного реформування в сучасних умовах державотворчих процесів в Україні.
Засідання круглого столу присвятили також обговоренню ролі та значення Конституції в системі національного законодавства та особливостей рішень місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування у нормотворчій діяльності в рамках конституційної реформи.
Основна мета таких зустрічей – це обмін думками авторитетних науковців, представників органів місцевого самоврядування задля вироблення спільної позиції щодо удосконалення правової та конституційної системи України.
Важливим внеском в обговорення актуальних питань конституційного права в роботі круглого столу стала участь представників історичного факультету, факультету соціології та управління та юридичного факультету Запорізького національного університету, а саме – к.і.н., доцента кафедри історії України ЗНУ Володимира Марчука з доповіддю про уроки конституційного реформування в Україні, д.ф.н., доцента, професора кафедри соціальної філософії та управління Олександра Краснокутського з доповіддю про роль громадськості у розробці та прийнятті основного закону держави та особливості форм її участі та кандидата юридичних наук, старшого викладача кафедри конституційного та трудового права Наталії Верлос про необхідні конституційні зміни в державі.
Так, на думку Володимира Марчука, конституційні зміни повинні бути результатом соціального консенсусу, а не наслідком короткострокової політичної кон’юнктури. Викладач юридичного факультету Наталія Верлос, яка досліджує проблеми конституційного права, переконана в необхідності конституційних змін у правах і свободах громадян та механізмах їхнього гарантування. На її думку, проблема полягає в недотриманні положень Конституції через недостатній рівень правової культури і правосвідомості. У свою чергу, Олександр Краснокутський переконаний, що Конституція заклала підґрунтя для розвитку ідеології державотворення, для реалізації якої необхідно прописати теоретичний фундамент державотворення, підняти рівень політичної і правової культури, соціальної відповідальності державних структур, створити блок партій соціального прогресу та розбудувати програму символів України.
Обговорюючи ці питання, всі учасники висловлювали своє бачення вирішення зазначених проблем та пропонували різні концептуальні підходи до їхнього розв’язання.
Також у рамках заходу відбулося підбиття підсумків та вручення дипломів переможцям конкурсу на найкращу роботу серед студентів та молодих науковців із питань сучасної конституційної реформи в Україні. Ними стали: Дмитро Болобан, Таїсія Зозуль, Тетяна Шеховцова, Олег Пелипенко, Вероніка Михайличенко, Карина Здановська, Дмитро Єрохін.
Наприкінці учасники зустрічі висловили переконання, що результати обговорення стануть важливим внеском в удосконаленні і розвитку правової системи України.
Олена Переверзєва
