Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / На історичному факультеті проліцензували нову освітню програму «Середня освіта (Історія)» для бакалаврату

На історичному факультеті проліцензували нову освітню програму «Середня освіта (Історія)» для бакалаврату

На історичному факультеті проліцензували нову освітню програму «Середня освіта (Історія)» для бакалаврату
09.02.2018 16:35 Все Головні новини Факультети Історії та міжнародних відносин ліцензування нових освітніх програм вступна кампанія

За словами декана історичного факультету Володимира Мільчева, серед розробників програми: Терно Сергій Олександрович, керівник проектної групи (гарант освітньої програми), доктор педагогічних наук, професор кафедри історії України; Лях Сергій Романович, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України, професор; Ігнатуша Олександр Миколайович, доктор історичних наук, професор кафедри історії України; Голованова Тетяна Петрівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології освітньої діяльності; Потапова Лариса Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізичної реабілітації.

В освітньо-професійній програмі вказано, що освітня програма стосується галузі знань: 01 Освіта/Педагогіка, спеціальності 014 Середня освіта, а її предметна спеціалізація – 014.03 Середня освіта (Історія), професійна кваліфікація – учитель історії (в дипломі – бакалавр освіти за предметною спеціалізацією «Історія»; учитель історії».
В описі предметної області йдеться, що об’єктом вивчення є освітньо-виховний процес у закладах середньої освіти (за предметною спеціалізацією «Історія»). Цілі навчання наступні: формування професійних компетентностей майбутніх учителів історії основної (базової) середньої школи. Проліцензовані обсяги - 60 осіб. Методи і засоби: система методів навчання історії (загальні, часткові, конкретні), історичні дослідження, розшифровування й описування архівних документів, пам’яток історії та культури; технологій архівного дослідження історичних процесів і явищ; методи моделювання, інтерпретації та опрацювання джерельної інформації; упровадження сучасних методик формування предметних компетенцій з історії в середній школі. У процесі навчання використовуватимуть обладнання та устаткування, необхідне для історико-географічних, архівних, музейних та археологічних досліджень історії та культури України, технічні засоби навчання для формування предметних компетентностей з історії.
Серед компетентностей випускників називають такі: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в галузі середньої освіти, що передбачає застосування теорій та методів освітніх наук та історичних і характеризується комплексністю та невизначеністю педагогічних умов організації навчально-виховного процесу в основній (базовій) середній школі. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності базуються на багатьох факторах: здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів), соціально відповідально та свідомо, працювати в команді, здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, застосовувати набуті знання в практичних ситуаціях, вчитися і оволодівати сучасними знаннями, спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово, використовувати знання іноземної мови в освітній діяльності, здатність до адаптації та дії в новій ситуації, здатність формувати в учнів предметні компетентності, застосовувати сучасні методи й освітні технології навчання, здійснювати об’єктивний контроль і оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з історії, аналізувати особливості сприйняття та засвоєння учнями навчальної інформації з метою прогнозу ефективності та корекції навчально-виховного процесу.
Крім того, випускники зможуть володіти категоріально-понятійним апаратом та хронологією історичної науки, розкривати загальну структуру історичної науки на основі взаємозв’язку основних історичних процесів та постатей, характеризувати досягнення історичної науки та сучасний стан історичних інституцій, їх ролі у суспільному житті, характеризувати та аналізувати історичні джерела (пам’ятки), застосовувати пошук, аналіз та розуміння архівних матеріалів, історико-географічний контекст та дискутування про минуле в політичному та культурному аспекті, здатність до перенесення системи наукових історичних знань у площину навчального предмету «Історії», здійснення структурування навчального матеріалу, чітко і логічно відтворювати базові історичні знання, оцінювати нові відомості, факти, події та інтерпретації в контексті формування в учнів цілісної історичної картини світу, створювати тексти та короткі описи (есе) на основі сучасної (оновленої) історичної інформації, яка може бути використана, наприклад в журналістиці, місцевих органах влади та музеях, реалізувати знання основних етапів історичного розвитку для планування та організації освітньо-виховного процесу при вивченні історії.
Важливими якостями лишатимуться також: здатність здійснювати добір методів і засобів навчання історії, спрямованих на розвиток здібностей учнів, формувати в учнів предметні (спеціальні) уміння, здійснювати об’єктивний контроль та оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з історії, застосовувати сучасні методи й освітні технології, у тому числі й інформаційні, для забезпечення якості навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх закладах, брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень, суспільному житті, урегулюванні конфліктів ненасильницьким чином, функціонуванні та розвитку демократичних інститутів суспільства, формувати високу історичну й громадянську свідомість, політичну культуру, національну гідність та історичну національну пам’ять, знання історичної термінології та наукової періодизації історичних процесів, розуміння основних концепцій, теорій та етапів розвитку історичної науки, орієнтування на її сучасні досягнення, методів формування історичних понять і закономірностей та розуміння взаємозв’язку між ними.
Не оминуть увагу під час навчання й знання сучасних теоретичних та практичних основ навчання історії в основній (базовій) середній школі, методологічних засад методики навчання історії, критеріїв відбору, принципів структурування змісту навчальних курсів в основній (базовій) середній школі, норм, критеріїв оцінювання знань, умінь учнів та отримання від них зворотного зв‘язку, сучасних інтерактивних методів навчання учнів; форм організації навчання та специфіки застосування новітніх освітніх технологій в основній (базовій) середній школі, уміння самостійно проводити уроки, вибирати та застосовувати продуктивні технології, методи, прийоми, форми та засоби навчання, здатність пояснити та провести аналіз суспільних явищ, процесів і тенденцій у державі та світі, концепцію сталого розвитку людства, уміння інтегрувати знання, які отримані в процесі вивчення різних дисциплін в єдиний комплекс суспільствознавчих дисциплін, відповідно до вимог Державного стандарту середньої освіти.
Розробники акцентували увагу й на таких блоках: критичне мислення в учнів, вміння планувати, організовувати та аналізувати різноманітні види навчальних і позааудиторних занять, ефективні методи навчання, виховання і розвитку учнів, ведення науково-методичної роботи, дослідно-експериментальних форм педагогічної діяльності, здатність характеризувати об’єктивно та неупереджено історичні події та постаті різних історичних періодів, уміння переносити систему наукових історичних знань у площину навчального предмета Історії, чітко і логічно розкривати основні теорії та етапи розвитку історичної науки, методичні підходи і сучасні технології навчання історії з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, володіння основами професійної культури, здатний до підготовки та редагування текстів професійного змісту державною мовою, володіння іноземною мовою на рівні, необхідному для роботи з науково-методичною літературою, здатність забезпечувати охорону життя і здоров’я учнів в освітньо-виховному процесі та позаурочній діяльності, літніх дитячих оздоровчих таборах, володіння інформаційно-комунікаційними технологіями і вміння упроваджувати їх в освітній процес, дотриманням етичних норм формувати комунікаційну стратегію зі всіма учасниками освітнього процесу, здатність організовувати співпрацю учнів і вихованців та ефективно працювати в команді (педагогічному колективі освітнього закладу, інших професійних об’єднаннях), здатність розуміти значення культури як форми людського існування, цінувати різноманіття та мультикультурність світу і керуватися у своїй діяльності сучасними принципами толерантності, діалогу і співробітництва, здатність виявляти психологічні особливості засвоєння учнями навчальної інформації, психологічні особливості становлення характеру учнів, розвитку їх здібностей з метою діагностики, прогнозування ефективності та корекції педагогічного процесу, здатність вчитися упродовж життя і вдосконалювати з високим рівнем автономності здобуті під час навчання компетенції, здатність аналізувати соціально та особистісно значущі світоглядні проблеми, приймати рішення на основі сформованих ціннісних орієнтирів, здатність створювати рівноправне і справедливе освітнє середовище, що сприяє навчанню всіх учнів, незалежно від їх соціально-культурно-економічного контексту.
Насамкінець варто відзначити, що освітньо-професійна програма визначає специфіку підготовки бакалаврів зі спеціальності «Середня освіта (Історія)» та програмні результати навчання базуються на компетентнісному підході і поділяє філософію визначення вимог до фахівця, закладену в основу Болонського процесу та в міжнародному Проекті Європейської Комісії «Гармонізація освітніх структур в Європі» (Tuning Educational Structures in Europe, TUNING).

Історичний факультет

Схожі новини