За ініціативи доцентів кафедри української мови Ігоря Ліпкевича й Ірини Бакаленко студенти-перекладачі філологічного факультету ЗНУ досліджували польські традиції весняних свят, зокрема Великодня – Wielkanoc. Вони представили свої напрацювання усім студентам факультету під час відкритого заняття.
Студенти 3 курсу спеціальності «Філологія (слов’янський переклад)» (куратор – доцент кафедри української літератури Ірина Бакаленко) підготували цікаву презентацію та ознайомили присутніх з історією та традиціями свята. Великдень в Польщі називається Wielkanoc. Це – одне з найбільш грандіозних свят, яке є сплетінням традицій давнини, релігійних таїнств і сучасних звичаїв. Зовсім недивно, що поляки люблять Великдень і святкують його з розмахом, адже Польща є однією з найбільш релігійних країн Європи. Із світлим святом Великодня пов'язано безліч незвичайних і дивовижних звичаїв, яких поляки дотримуються і передають із покоління в покоління.
Студентка Єлизавета Кучеренко розповіла про перший день Великого тижня –Пальмову неділю (Palmowa niedziela), що має свій сакральний сенс. Символом цього свята є пальмові гілки або палемкі (palemki), аналогічні тим, якими зустрічали городяни приїзд Христа.
Але в Польщі пальми формують із великих пучків із верби, трав і квітів (живих і штучних), перев'язують стрічками, прикрашають солодощами і штучними квітами, фруктами. Із ними в поляків пов'язані такі традиції: освячені пальми захищають будинок та забезпечують родину здоров'ям на весь наступний рік.
Світлана Никифорова розповіла про польський великодній кошик (święconkа), продукти в якому мають символічне значення: хліб символізує джерело життя і достатку; яйце – життя; сир – дружбу людини і природи; сіль оберігає від злих духів; хрін дає силу і міць. Особливе місце в кошику займають домашні кондитерські вироби: мазурики (mazurki), сенк
ач (sękacz) – пиріг у вигляді дерева, великодні «баби», кекси й печиво у вигляді ягняти. Цікавими є традиції випікання польського аналога паски – бабки (baba wielkanocna).
Тетяна Шатова ознайомила присутніх із традиціями розмальовування писанки (pysankі) або крашанки (kraszanki) – великодніх оздоблених яєць. У кожному регіоні країни є свої спеціальні великодні орнаменти й декори, які вражають своєю різноманітністю і строкатістю. Як барвники застосовують трави, квіти, лушпиння цибулі, ялинові голки, шишки і горіхова шкаралупа. Із писанками пов'язана пасхальна традиція, яка має назву «на вибіткі» (na wybitki): вся сім'я по черзі стукається писанками, а чия ж залишиться нерозбитою, той визнається переможцем і йому в цьому році прибуде здоров'я і благополуччя.
Євгенія Пашетнєва розповіла про інші традиції Великоднього тижня: урочистий похорон жура (żur) – пісного супу і оселедця. Прощання з журом було ще й своєрідним методом залицяння: горщик із супом розбивали об двері дівчини, яка подобалася. У Великодню неділю після святкової служби поляки збираються за столом, переповненим стравами, серед яких ковбаси і шинка, м'ясні рулети, паштети, писанки, бабка, масло, сир, мазурики, сенкач, цьвікла (ćwikła) (пікантний соус, в складі якого буряк і хрін) і в центрі столу – пряникове ягня (baranek).
На другий день Великодня, у понеділок, в Польщі відзначається Śmigus-Dyngus, який полягає в обливанні водою. Ця традиція має довге коріння і складається з двох різних звичаїв: Śmigus – поляки жартівливо били один одного вербовими різками, нібито даруючи здоров'я і благополуччя, і Dyngus, коли діти ходили по домівках, щоб отримати солодкі частування.
Цікава інформація про історію свята та його традиції продовжилась декламуванням віршів польською мовою про Великодні свята, а присутні долучились до виконання інтерактивних завдань: вирішити, які «хмари слів» відповідають продекламованим віршам.
Особливого зацікавлення у студентів викликали інтерактивні кросворди, створені за допомогою сайту https://learningapps.org/, та вправа «Відгадай зашифроване слово».
Без сумніву, у польських традиціях та звичаях, пов'язаних з Великодніми святами, відкривається глибина духовного і культурного життя поляків, їх національна особливість і тонке, добродушне почуття гумору. А для студентів, майбутніх перекладачів, важливо добре знати не тільки польську мову, але й історію цієї країни, її традиції та звичаї.
Фотогалерея: https://www.facebook.com/pg/univerzp/photos/?tab=album&album_id=1982860961743287
Філологічний факультет
