Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Учасники «Молодої науки» розглянули питання розвитку природничих досліджень в університеті

Учасники «Молодої науки» розглянули питання розвитку природничих досліджень в університеті

Учасники «Молодої науки» розглянули питання розвитку природничих досліджень в університеті
13.04.2018 14:35 Все Головні новини Факультети Біологічний Біологічний факультет конференція «Молода наука-2018» студентська наука

Одинадцятого квітня в ЗНУ відбулося засідання чотирьох секцій у розділі «Біологічні науки». Всього було заслухано 95 доповідей з числа 123, запропонованих для участі у конференції «Молода наука – 2018» від біологічного факультету. Окрім молодих науковців біологічного факультету, учасниками заходу стали учні 9-11 класів (ЗНВК № 63, Запорізького ліцею № 34, ЗОШ I-III ступенів № 11 м. Бердянська, Запорізького колегіуму «Елінт»), які входять до складу Наукового товариства обдарованих учнів «Молодий університет» при ЗНУ. На засідання також завітали викладачі факультету.

Керівниками секцій стали: «Хімія» – доктор фармацевтичних наук, професор Людмила Омельянчик, доктор біологічних наук, професор Олександра Бражко, секретар – аспірант Юрій Карпенко; «Біохімія та імунологія. Фізіологія людини та тварин» – доктор біологічних наук, професор Валентина Бовт, доктор медичних наук, професор Олександр Фролов, доктор біологічних наук, професор Юлія Єщенко, кандидат біологічних наук, доцент Віра Копійка, секретар магістр 1 курсу біологічного факультету Ельвіра Разіна; «Генетика. Садово-паркове господарство» – доктор біологічних наук, професор Віктор Лях, секретар – студент 4 курсу Віктор Євдаков; «Екологія та охорона навколишнього середовища. Мисливствознавство та іхтіологія» – доктори біологічних наук, професори Олександр Рильський та Валерій Домніч, секретар асистент Кристина Крупєй.

Під час секційних засідань учасники конференції представили й розглянули низку актуальних для сьогодення тем, які стосуються різноманітних галузей діяльності людини – від виробництва, фармакології та екології до харчової продукції й побутової хімії тощо. Так, за напрямом «Хімія» були обговорені проблеми забруднення навколишнього середовища та екозбереження (І. Аврамець «Важкі метали як найважливіші забруднювачі», А. Губенко «Контроль вмісту важких металів в об'єктах навколишнього середовища за допомогою іоноселективних електродів», А. Сластьонов «Особливості використання алюмінону при визначенні алюмінію у водних ресурсах та неорганічних матеріалах»), фармакології (Ю. Карпенко та О. Бекасова «Особливості реакції алкілування акридин-9(10н)-ону бутиловим естером монохлорооцтової кислоти», К. Світлична «Комп’ютерне прогнозування спектра біологічної активності біологічно активних сполук та особливості QSAR-моделі»), якості продуктів харчування та іншої продукції для побутового використання (Д. Ларіна «Актуальність дослідження фізико-хімічних властивостей засобів по догляду за волоссям», Є. Підгайна «Фізико-хімічні показники якості оливкової олії», Т. Тюріна «Інкапсуляція харчових ароматизаторів»). Також вони розглянули сучасні методи досліджень та навчальні методики (О. Гончаренко «Фотометричні методи дослідження в аналітичній хімії», О. Лактіонов «Навчальні можливості мережі інтернет у вивченні хімії у старшій школі»).

Учасники секції «Біохімія та імунологія. Фізіологія людини та тварин» розглянули низку питань, пов’язаних із лікуванням хвороб людини, серед іншого, професійних захворювань виробничників, а також новітні методики досліджень у цій галузі (В. Гарбуз «Гематологічні показники крові у хворих на гострий панкреатит у динаміці лікування», Н. Грома «Лектини як маркери у клінічних та експериментальних дослідженнях», Ю. Кваско «Гематологічні показники крові при виразковій хворобі шлунку у працівників електрометалургійного заводу “Дніпроспецсталь”»).

На засіданні секції «Генетика. Садово-паркове господарство» вивчали питання селекції продуктивних видів різноманітних господарських культур та фармакологічних рослин, методи відновлення родючості ґрунтів тощо (А. Глинянська «Генетико-селекційне вивчення однорічних диких видів льону за господарсько-цінними ознаками», Д. Кузьменко «Біологічна рекультивація техногенних ґрунтів міста Запоріжжя»).
Учасниками секції «Екологія. Охорона навколишнього середовища. Мисливствознавство та іхтіологія» стали загалом 27 осіб. У числі доповідачів було двоє аспірантів – К. Коперчук та О. Бєлоконь, а також восьмеро студентів. Молодих екологів цікавили дослідження стану екосистем, флори та фауни Запоріжжя, методи екозбереження та інші актуальні проблеми регіону (А. Гайдук «Стимулюючий вплив електроактивованого католіту на розвиток пробіотичних мікроорганізмів», В. Чиньонов «Потенційна небезпека базових телефонних станцій на здоров’я людини»). За результатами конференції комісія визнала високий рівень доповідей учасників цієї секції К. Горобець з теми «Вплив антисептичних препаратів на мікрофлору рук людини», А. Торянік – тема «Біологічна дія УФ-випромінювання на бактеріальні та дріжджові клітини», Д. Добрунова – «Паразити джмелів роду Bombus».

Дехто з учасників конференції не мав можливості безпосередньо взяти участь у її роботі – це студенти-заочники з інших міст і студенти старших курсів, які вже працюють за спеціальністю. Проте вони представили свої тези доповідей за темами досліджуваних ними на виробництві проблем, що є важливим й актуальним моментом наукового розвитку біологічного факультету. Усі матеріали будуть включені у збірник тез доповідей «Молода наука-2018» у розділі «Біологічні науки».

 

Біологічний факультет

 

 

 

 

 

 

Схожі новини