Двадцять сьомого листопада до Запорізького національного університету завітав експерт з маркетингу і комунікацій Проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Іван Гайванович. Він прочитав лекцію про сучасний стан і перспективи системи географічних зазначень в нашій країні для студентів 1 курсу економічного факультету, менеджменту й фізичного виховання (спеціальність «туризм»). Захід організували й провели співробітники відділу міжнародних зв’язків під керівництвом начальника Аліни Осаул.
На початку заходу проректор з наукової роботи Геннадій Васильчук привітав усіх присутніх. Він наголосив на важливості обраної для розгляду теми, особливо актуальної в умовах євроінтеграції нашої держави. Він подякував пану Гайвановичу за співпрацю з університетом і висловив сподівання, що лекція буде цікавою й корисною для всіх присутніх і що студенти скористаються можливістю отримати нові знання.
У своєму виступі лектор зазначив, що у вересні Верховна рада України ухвалила закон, щодо географічних зазначень, який вступає в дію з 1 січня 2020 року. Він особливо підкреслив, що це, своє чергою, призводить до необхідності створити низку географічних зазначень й інституцій, які б контролювали цей процес у країні.
Він надав визначення терміну «географічне зазначення» як «назви або позначення, котрі ідентифікують товар як такий, що походить із певної території, країни, регіону або місцевості й особлива якість, репутація та інші важливі характеристики, які значною мірою пов'язані з його географічним походженням» і пояснив різницю між цією дефініціє
ю та торговою маркою.
Іван Гайванович нагадав студентам, що Україна, підписавши Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом, тим самим зобов’язалась захищати географічні зазначення країн,які входять до його складу. На сьогодні в ЄС зареєстровано 3068 географічних зазначень, тоді як в Україні їх 2, однак обидва стосуються вин із АР Крим, тож на сьогодні знаходяться на непідконтрольній окупованій території і не визнаються Європейським Союзом як такі, що належать Російській Федерації.
На сьогодні щодо деяких продуктів харчування, які виробляються в Україні, але мають за свою назву географічне зазначення, зареєстроване в інших країнах, зокрема певних сортів вин і сирів, діє перехідне положення. Однак уже зараз українським виробникам потрібно розпочати ребрендінг, аби споживачі встигли звикнути до зміни назви.
Для кращого розуміння теми для студентів провели інтерактивну вікторину, під час якої вони мали відповісти, які назви напоїв і товарів є географічними зазначеннями.
Також йшлося
про географічну специфікацію товару (сукупність відомостей про товар, щодо якого використовується географічне зазначення), яку можна використовувати в Україні. Зокрема, на сьогодні ухвалено рішення про проходження специфікації гуцульської овечої бриндзі та коров'ячої бринзи. У майбутньому таку специфікацію мають пройти херсонські кавуни, мелітопольська черешня тощо.
Географічне зазначення створює додаткову вартість товару, є підтвердженням не лише якості, але й унікальності продукту й тим підіймає його преміям-нішу, це – потужний маркетинговий інструмент. Крім того, розвиток географічних зазначень впливає на розвиток географічних територій, зокрема сприяє сільському туризму. Зокрема, на сьогодні триває пілотний проєкт – створення дороги вин і смаку Бессарабії (в Одеській області). А в майбутньому планується створити дорогу вин і смаку в Закарпатті.
Для учасників заходу влаштували дегустацію гуцульської овечої бриндзі і гуцульської коров’ячої бринзи. Варто відзначити. що гуцульська бриндзя має стати першим таким продуктом із маркою географічного зазначення в Україні уже навесні 2020 року.
Також лектор відповів на всі запитання присутніх, які цікавилися інституціями контролю якості щодо продуктів, які отримають географічне зазначення, перспективу розвитку цього маркетингового напрямку в Україні тощо.
Наприкінці зустрічі її учасники подякували Івану Гайвановичу за цікаву та змістовну лекцію.
Таміла Тарасенко
