Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: випускниця факультету іноземної філології, режисерка й викладачка у Франції Анна Тен

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: випускниця факультету іноземної філології, режисерка й викладачка у Франції Анна Тен

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: випускниця факультету іноземної філології, режисерка й викладачка у Франції Анна Тен
27.04.2020 13:15 Все Головні новини Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування Історії успіхів випускників ЗНУ Факультети Іноземної філології ZNU Zaporizhzhia National University факультет іноземної філології відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»

На сьогодні триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». І черговий його матеріал присвячений розповіді про досвід професійного становлення і успіху випускниці 2008 року факультету іноземної філології Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University) за спеціальністю «Французька  філологія» Анни Тен, яка зараз мешкає у Парижі та є активісткою, суспільним діячем, займаючись потужними мистецькими проєктами. У рамках втілення в життя цього проєкту вона погодилась дати відповіді на запитання, які стосуються її професійного становлення та успіху, а також навчання в Запорізькому національному університеті.

- Анно, скажіть, будь ласка, чому Ви надали перевагу вивченню іноземної мови в ЗНУ?

- Мене завжди цікавили іноземні мови. Вони також відкрили для мене двері в країни Європи та всього світу.

- Що Вам запам’яталось найбільше під час навчання на факультеті іноземної філології ЗНУ?

- Час навчання в університеті мені запам’ятався прекрасними викладачами і яскравим студентським життям. Ми ставили вистави на французькій мові, з групою ходили у походи. При цьому,  наша група була дуже згуртованою.

- Які спогади зі студентських років є для Вас найціннішими та які знання стали найкориснішими у дорослому житті та під час роботі?

- Найбільш корисне, що запам’яталось і допомогло потім у роботі, – це підхід до структурування занять, яким завжди захоплювали викладачі  факультету іноземної філології. Також мені завжди подобались викладачі з власним баченням предмету, з людяним підходом до кожного студента. Саме  це я спробувала перейняти у них.

- У якій галузі Ви сьогодні працюєте, за яким фахом?

- На сьогодні я займаюсь режисурою в театрі. При цьому, режисерською роботою я займаюсь незалежно від конкретного театру. Адже у Франції не існують трупи, які прикріплені до якогось конкретного театру (виключенням є Сomédie francaise). Театри є автономними структурами, які складають кожен сезон власну програму. Водночас я займаюсь викладанням англійської мови у вищій архітектурній школі École nationale supérieure d’architecture Paris Villette – найбільшій школі у Франції. Навчання в ній триває 5 років. Переважно тут навчаються студенти після закінчення школи, але бувають і старші студенти. Наприклад, ті, хто вже працював на будівництві, але продовжує освіту для здобуття фаху інженера або архітектора. Тут навчається дуже багато цікавих і неординарних особистостей. Наприклад, у мене була студентка, яка до 40 років викладала французьку мову в Латинській Америці, а згодом вирішила стати архітектором. Загалом, студенти – прекрасні і дуже допитливі. Відзначу, що система навчання тут відрізняється від української. Зокрема, ми самі складаємо навчальні програми. Одного року я запропонувала студентам працювати над  театральними текстами. Їм сподобалась така ідея і наприкінці семестру ми разом зробили прибутку, але вона настільки ж цікава, як і мистецтво. Це – новий підхід і нове бачення. На мою думку, коли ти занурений тільки в одну робочу галузь, можна швидко забути про те, що існують інші погляди, інше бачення світу.

- Розкажіть про свій досвід роботи, який Вам допоміг самореалізуватись у професії?

- Я думаю, що такого досвіду багато, його здобуваєш кожен день. Сьогодні занадто рано говорити про повну самореалізацію в професійній галузі. Я сприймаю життя як постійне навчання, отримання досвіду та певний особистий шлях.

- Які секрети Вашого успіху в професійній діяльності?

- Це постійне прагнення до оновлення, до отримання нових знань, повага до колег і створення творчої атмосфери.

- Як Ви можете охарактеризувати себе одним чи кількома реченнями?

- Анна Тен – це цілеспрямована, спритна та весела дівчина.

- Над якими проєктами сьогодні працюєте?

- На даний час я працюю над написанням театральної п’єси. Сподіваюсь закінчити її до кінця карантину. Якою саме буде майбутня п’єса поки важко сказати. Я тільки на початку творчого процесу, готую тексти як замальовки. Можу сказати, що ідея створення п’єси прийшла сама собою, бо з друзями я організувала «atelier d'écriture» (письмову майстерню), коли почався карантин. Кожна і кожен писав тексти різних жанрів на задані теми. Переважно, пов'язані з темою обмеження особистої свободи, свободи пересування, зв'язком людини і соціуму. Потім теми стали більш метафоричними, деколи абсурдними і гумористичними. Із цього і почалась ідея писати п'єсу.

Я велика фанатка сучасного театру. Класику я поважаю, але вона мені не дуже близька. Тому таємно сподіваюся, що напишу щось подібне до п'єс Сари Кейн або Роланда Шіммельфеннінга. Таке порівняння мені б лестило. Але як я сказала, амбіції амбіціями, а що вийде, поки судити зарано. Я також стежу за молодими запорізькими драматургами, з деякими вчилася в школі. Вони теж надихають! Це – абсолютно інший стиль, у нього приємно зануритися, щоб розширити свій кругозір.

- Розкажіть про проєкт «Q rators», в якому Ви працюєте. Яка його мета?

- Це – франко-український  культурний проєкт, основна мета  якого полягає у просуванні сучасного мистецтва з пострадянського простору, здебільшого українського. Разом із колегами (наприклад, із художницею і режисеркою Наталією Целюбою із Запоріжжя) ми організовуємо виставки і фестивалі перформансу. Наступний проєкт відбудеться восени 2020 (якщо дозволять умови пост-карантину) в Брюсселі і буде присвячений темі сексуальності та квір-культурі. У ньому візьмуть участь українські, російські, французькі та бельгійські художниці та художники. Була представлена низка, інтерактивних перформансів, відеоарт. Виставка пройде в партнерстві з Міністерством культури Wallonie-Bruxelles. Сьогодні  ми прагнемо бути якомога далі від кон'юнктури державних інституцій, адже у нас уже були прецеденти цензурування наших проєктів.

Проєкт «Q rators» існує на благодійних засадах. Ми часто зачіпаємо гострі, політичні теми, тому фінансування часто доводиться шукати за допомогою краудфандінгу.

У той же час, мені здається, що сучасне мистецтво, навіть найдоступніше, залишається чимось нецікавим, непотрібним. При цьому культурні центри країн в Парижі – це вітрина найбільш передового, що відбувається в культурному житті цієї країни. І я не кажу, що це повинен бути ультра-авангард, зрозумілий вузькій еліті, зовсім ні. Але країни виставляють тут учасників престижних бієнале і фестивалів. Наприклад, культурний центр Швейцарії величезну увагу приділяє сучасному танцю й театру. Сьогодні потрібно прагнути здивувати паризьку публіку. А виставками на одну й ту ж тему вже нікого не здивуєш.

- Які цілі із тих, що стоять перед вами в найближчий час, вас більше всього надихають?

- Безумовно, це створення нової театральної трупи. Зокрема, нова трупа буде складатися переважно з артистів, з якими я вже звикла працювати, і з якими мене пов'язує спільне естетичне бачення. У ній буде кілька музикантів, письменники, танцюристи – професіонали й напівпрофесіонали. До того ж, я звикла вести глибинну роботу з непрофесійними акторами різних вікових груп. Також люблю в своїй роботі змішувати різні жанри, включати елементи перформансу, інсталяції, електронної музики. Але найбільша пристрасть – це документальний театр. Я часто записую інтерв'ю з людьми на абсолютно різні теми, такі як наприклад, відсутність батька в сім'ї або гендерне насильство, потім ці інтерв'ю стають частиною проєктів в тій чи іншій формі.

- Що рухає вперед Ваші проєкти?

- Найголовнішими рушійними силами у цьому процесі є творча непосидючість і зустрічі з неординарними людьми. 

- Що Ви порадите молоді для здобуття практичних навичок під час навчання?Які важливі складові професійного розвитку?

- Це постійне самовдосконалення та відкритість до інших дисциплін.

- На Вашу думку, яка краща книга для філолога-перекладача?

- Хоча я і не перекладач, для мене найбільшим стимулом була класична література на французькій та англійській мові. Це – справжнє задоволення вміти читати на мові оригіналу.

- На що Ви готові, не замислюючись, витратити останні кошти?

- На подорожі.

- Яке головне відкриття про світовий устрій у Вас трапилось нещодавно?

- Усе матеріальне – неважливе, коли є здоров’я і близькі люди.

- Якби Вам можна було б заглянути в майбутнє, то яким би Ви хотіли його побачити?

- Я не хочу бачити майбутнє.

- Якщо виходити з Вашого життєвого досвіду, про що в своєму житті Ви знаєте точно?

- Не потрібно нічого боятися і робити те, до чого прагне ваше серце.

- Дякуємо за цікаву розмову та бажаємо успіху!

 

Спілкувалася Олена Переверзєва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схожі новини