Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка економічного факультету, генеральна директорка аудиторської фірми «Астер-Аудит» Олена Погоріла
У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University), за ініціативи відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування, триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». До його реалізації активно долучаються представники різних факультетів вишу. Черговий матеріал цієї рубрики присвячений розповіді про досвід побудови успішної кар’єри випускниці економічного факультету, аудиторки (яка на момент отримання сертифіката була наймолодшою в країні серед тих, хто отримав це звання), генеральної директорки ТОВ «Астер-Аудит» Олени Погорілої. Під час розмови Олена Віталіївна розповіла про свої студентські роки та досвід професійного становлення й успіху.
- Які спогади зі студентських років є для Вас найціннішими?
- Студентство – це молодість! Це – час, коли ти мрієш, сам собі малюєш своє майбутнє і не замислюєшся над тим, як ти це будеш досягати і просто йдеш до своїх бажань. Університет для мене в далекі дев’яності був черговим життєвим етапом, який треба було пройти красиво й отримати все, що запропонувала мені доля! І мені здається, я взяла від тих часів усе: знання, спілкування із знаковими для мене людьми, вийшла заміж, народила сина, працювала на 2 роботах, вчасно складала сесії.
Великий слід тих часів залишили люди! Іван Колобердянко на той час був деканом економічного факультету, викладав у мене економічну теорію, мікро та макроекономіку.Для мене, тоді першокурсниці, було дуже важливо завоювати його повагу. Він дуже справедлива людина, і його позитивна оцінка для мене тоді була моєю першою перемогою! Олена Скляренко – молодий фахівець, викладала у мене банківську справу. Вона для мене тоді була прикладом жіночності і легкості розумної жінки, яка об’єднувала в собі твердість, вимогливість та грайливість. А Євгена Білого я вважаю моїм науковим батьком. Це – мій керівник дипломної роботи, мій радник та науковий наставник, який зіграв велику роль у моєму виборі подальшого професійного життя.
Так склалося, що через багато років після отримання диплому, я знов опинилася на студентській лаві рідного університету, але студенткою я вже себе не відчувала. Я була в колі колег, старих та нових друзів. Лекції Володимира Бугая для мене були науковими диспутами, коли стикається теорія і практика. Це було підвищенням мого наукового ступеня та прикладом командної роботи, під час якої молодих студентів надихають займатися навчанням та постійно підвищувати свою кваліфікацію. Також це приклад того, що практичні знання йдуть поруч із теоретичними твердженнями та породжуюсь нові завдання для наукового дослідження. Серйозно замислитись над 
науковою роботою надихнула мене мій науковий керівник – Алла Череп. Багато часу ми проводили в дискусіях та пошуку достеменних висновків, робили практичні експерименти й об’єднували теорію та практику. Вона переконувала мене залишитися в науці, і я була вже на це згодна, тому що мій практичний досвід уже міг перетворитися в систематичне наукове дослідження, але я народила доньку. Однак я не залишаю думку про те, що колись прийду до неї та скажу: «Я готова! Візьміть мене, будь ласка, під своє крило!».
- Яким чином розпочався Ваш шлях професійного становлення?
- Ще в шкільні роки мені хотілося бути «аудитором». Тоді я ще не розуміла, що це означає. Слово було дуже «красиве», і це було щось нове. Для мене це була квінтесенція професіоналізму в фінансовій галузі, яка об’єднувала в собі і юриспруденцію, й облік, і фінанси, і підтверджувала, що ти – найкращий, ти знаєш і вмієш усе. У галузі бухгалтерського обліку я працювала відразу після школи на своєму маленькому виробничому підприємстві. І коли я навчалась на четвертому курсі, мою роботу вже оцінила податкова, яка провела комплексну перевірку за 3 роки й надала «чистий» акт. Тоді я зрозуміла, що можу працювати на рівні професійних фахівців, і почала шукати роботу. Але всіх потенційних роботодавців дуже бентежив мій юний вік! Що може юне дівча?! Звідки в неї досвід?! Але є ціль – немає перешкод! Згодом я змінила стратегію – консультувала бухгалтерів різних підприємств, допомагала їм в складанні фінансової звітності, виконувала завдання вже відомих на той час підприємців, бралась за будь-яку роботу й про мене стало відомо широкому загалу. На п’ятому курсі мені запропонували очолити відділ розвитку аудиторської компанії: дали стіл, стілець, олівець – і все. «Розвивай, усе що заробиш – твоє!». Це був новий виклик для мене! Через рік у мене була моя перша команда, нові ідеї й досягнення, свої клієнти. Через шість місяців після отримання диплома я одержала сертифікат, в якому було написано «Аудитор України».
- Що Вас надихає в роботі та якими здобутками Ви пишаєтесь?
- Сім’я та команда! А команда – це теж для мене сім’я! Двадцять років я в професії, за цей час все було: і злети, і падіння, команда зростала та ставала менша. Я брала на роботу молодих студентів і людей поважного віку. Критеріїв було два: один – бажання вчитися, працювати, розвиватися, все інше зробимо разом, а другий – схожість поглядів й енергетики, фундаментальних життєвих цінностей. Ні за жодну людину, з якою я працювала, мені не було та й не буде соромно. Якщо наші шляхи розходилися, я була впевнена, що на іншому місці вони розкриють свій професійний потенціал.
- Які професійні та особистісні якості Ви вважаєте найважливішими для досягнення успіху?
- У кожного свій шлях та своя доля! Успіх – це стан душі та відчуття себе у світі. Якщо те, що ти робиш, чим займаєшся викликає у тебе почуття щастя – це успіх! На моє переконання, твоя професія чи справа повинна бути твоїм хобі. Треба любити те, чим ти займаєшся, хотіти бігти на роботу щоранку, вирішувати усі тяжкі задачі та відчувати від цього задоволення! Якщо не склалося з роботою, але ти відчуваєш кайф від хатньої роботи і виховання дітей – це теж успіх. Кожному своє! Але все повинно приносити тобі щастя! Головна ціль життя – бути щасливим!
- Які поради Ви може дати студентам ЗНУ, зокрема Вашого факультету?
- Давати поради – легка та невдячна справа! Сьогодні так швидко змінюється світ та його закони, що наше покоління вже не встигає за його темпом, ми приймаємо його та намагаємося зрозуміти та прийняти нові правила й умови. Моєму сину сьогодні 22 роки, він студент, і тому побажати та порадити студентам ЗНУ можу тільки те, що бажаю рідній дитині: знайти себе, відчути ту галузь діяльності, де їм буде комфортно. Без наполегливої праці, в першу чергу з собою, неможливо досягнути омріяних висот. Багато буде в житті перешкод та труднощів. Треба буде постійно робити вибір, і цей вибір повинен бути тільки ваш, і нести відповідальність за нього будете тільки ви! Тому робіть його не дивлячись на інші думки чи поради. Цей вибір повинен бути таким, щоб вам не було соромно, коли ви будете після своїх слів чи вчинків дивитись на себе в дзеркало!
Герасимова В.А.
доцент кафедри фінансів, банківської справи і страхування
Запорізького національного університету
