«Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець інженерного навчально-наукового інституту ЗНУ, металург, управлінець і молодіжний мер Запоріжжя Сергій Ільченко
У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University), за ініціативи відділу до університетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування, триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». До його реалізації активно долучаються представники різних факультетів і підрозділів вишу, зокрема інженерного навчально-наукового інституту. Черговий матеріал цієї рубрики присвячений розповіді про досвід професійного становлення й успіху його випускника – молодіжного мера Запоріжжя, заступника голови профспілкової організації ПАТ «Запоріжсталь», першого заступника співголови обласної ради трудової молоді Сергія Ільченка. Це – віддана обраній професії металурга, багатогранна особистість. Він – людина, яка здатна не тільки генерувати першокласні ідеї, втілювати їх у життя, а й знаходити і вести за собою однодумців.
Обравши для себе по-справжньому чоловічу спеціальність, Сергій Ільченко з відзнакою закінчив Запорізький металургійний ліцей за спеціальністю «електрогазозварник, слюсар-ремонтник, стропальник» і за розподілом був направлений в цех гарячої прокатки тонкого листа ПАТ «Запоріжсталь», слюсарем-ремонтником.
Працюючи на комбінаті, Сергій із 2003 року активно займався громадською та волонтерською діяльністю. В той час він був обраний головою молодіжної ради цеху гарячої прокатки та заступником голови профкому цеху. А вже з 2012 року став помічником генерального директора, а саме, начальником управління справами адміністрації. Посів Сергій Володимирович і посаду керівника молодіжної організації ПАТ «Запоріжсталь», а потім і заступника голови профспілкового комітету комбінату.
На питання про свої життєві принципи Сергій Володимирович відразу говорить: «Потрібно багато вчитися, щоб трохи знати!» Дотримуючись цього правила, амбітний, цілеспрямований Сергій Ільченко не зупинився на вже отриманій освіті. І, за його словами, «не припиняючи бути заводчанином» він продовжив навчання в інженерній академії (зараз інженерний навчально-науковий інститут Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University) на кафедрі менеджменту організацій та управління проектами.
Сергій Ільченко позиціонує себе як людину, яка хоче та робить все можливе для того, щоб наше Запоріжжя стало найкращим містом України. Останнім часом життя запорізької молоді наповнилася новим змістом, виникло безліч нових проєктів, фестивалів. І в цьому чимала заслуга Сергія Ільченка.
- Сергію, існує думка, що успіху в будь-який справі можна досягти лишу в командній роботі. Чи згодні Ви з цим?
- Якщо чогось дуже хотіти й докладати максимум зусиль, то можна цього досягти. Це – один зі складників успішного керівника. Але один у полі не воїн, і успіх можливий тільки тоді, коли є команда та злагоджена командна робота! Працюючи в цеху, я постійно займався громадською діяльністю та волонтерською роботою. І як наслідок, коли в 2011 році розпочала своє існування молодіжна міська рада, я став депутатом, увійшовши за квотою «Запоріжсталі». Мені все це було цікаво, хотілося розвивати наше місто та доносити до молоді ту думку, що завдяки нашій активності, нашій участі можна змінити дуже багато речей.
- Ваш робочий день, який він?
- Один із напрямків моєї роботи – це діяльність у рамках заступника профспілки комбінату «Запоріжсталь», де я курирую гуманітарний блок. Тобто відповідаю за такі напрямки роботи як спорт, культура, транспорт тощо. Також продовжую курирувати молодь підприємства, а це понад 6000 осіб.
Зовсім інший напрямок – це робота молодіжного мера, до якої я докладаю чимало зусиль. Тут багато векторів роботи з молоддю: політика; розвиток житлового кредитування, залучення молоді до різноманітних програм, отримання грантів на молодіжні проєкти тощо. Я завжди присутній на засіданнях міс
ької ради, і це за умови, що я виконую свою основну роботу. Робочий день у мене ненормований, іноді він закінчується біля опівночі. Все, за що я брався й беруся, я завжди роблю з повною віддачею, бо впевнений, що завжди маю бути кращим. А з нашим молодіжним депутатським корпусом – моєю командою однодумців та за всебічної підтримки міського голови Володимира Буряка, - ми вже кращі в Україні!
При такому навантаженні реально потрібні не тільки здорові амбіції, нестримність, а й фізичні сили. А дивлячись на статного, підтягнутого, завжди усміхненого Сергія Ільченка, відразу стає зрозуміло, що він приділяє увагу спортивним заняттям. Сергій зізнається, що захоплюється велоспортом, але футбол в його житті займав і займає особливе місце. Він, практично, член династії футболістів, точніше, династії воротарів Ільченків.
- Мій батько, Володимир Ільченко, був майстром спорту з футболу, брат теж займався спортом, а сам я кандидат в майстри спорту України з футболу, свого часу був запрошений до складу «Динамо» (Запоріжжя). Люблю якісний футбол і вболіваю за збірну України з футболу!
Сергій дуже тепло говорить про свій дім і родину:
- Я живу в приватному будинку, і місце, де я розслабляюся, - це внутрішній дворик, де доглядаю за трояндами; ягідник, де збираю урожай малини, агрусу, полуниці тощо. Та коли настає зима - дуже люблю прибирати на морозці лопатою снігові замети (коли вони є, звичайно!). Отримую максимум задоволення. Який я батько? Про це краще б було запитати у моїх дітей. Суворий, але справедливий.
- Що б Ви побажали нашим студентам й абітурієнтам?
Нашій молоді хочу побажати не витрачати дорогоцінний час даремно. Бути активними учасниками молодіжних проєктів своєї школи, свого вишу, Запоріжжя. Звичайно ж, успіхів у навчанні, а абітурієнтам - вдалої вступної кампанії. По суті я людина, яка не стоїть на одному місці, і зупинятися не збираюся, тому раджу юнакам і дівчатам ніколи не бути байдужими! І якщо у них є ідеї, сміливо звертатися до нас. Реалізуючі проєкти та ідеї студентів, школярів, небайдужих городян, ми з вами зробимо Запоріжжя краще!
Інженерний навчально-науковий інститут
