Університет Абітурієнту Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету СПП, актриса й ведуча телеканалу «Z» Анна Миронова

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету СПП, актриса й ведуча телеканалу «Z» Анна Миронова

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету СПП, актриса й ведуча телеканалу «Z» Анна Миронова
23.07.2020 13:09 Все Головні новини Факультети Соціальної педагогіки та психології Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University факультет соціальної педагогіки та психології театральне мистецтво відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»

У рамках реалізації проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ» (ZNU, Zaporizhzhia National University) пропонуємо вашій увазі розповідь про професійні здобутки та роки навчання у виші вихованки факультету соціальної педагогіки та психології, актриси й телеведучої Анни Миронової.

- Пані Анно, якби Ви сьогодні мали йти знову йти на заняття до університету, до якого викладача найбільше хотілося завітати?

- Я б мріяла б завітати  на пари до Олександра Петровича Короля – це прекрасна людина, наставник. Але, на жаль, його не стало пару років тому. А так, була б рада бачити всіх.

- Чи доводилося Вам колись шкодувати, що обрали для навчання саме спеціальність «Акторська майстерність»?

- Ні, ніколи не шкодувала. Спершу 1 рік я навчалася на факультеті фізичного виховання, а вже потім зробила вибір на користь акторській майстерності. І дуже рада, що так склалося.

- Що саме справило на Вас найбільше враження під час навчання в ЗНУ?

- Ще тоді, в 2007 році, мене здивувало в ЗНУ те, що, в принципі, в індустріальному місті є така творча спеціальність. А в процесі навчання я ще й зрозуміла, що кафедра акторської майстерності тоді в рівні підготовки нічим не поступалася столичним вишам. І ще більше зраділа, коли ми поїхали в Київ на Всеукраїнський конкурс читців ім. Т. Г. Шевченка, перші два призові місця отримали саме ми – дві студентки  3 курсу ЗНУ. А конкурс тривав 5 днів. Переглядали номери з усіх куточків України. Тому на такому простому прикладі можна легко пояснити, чому саме ЗНУ став для мене найкращим.

- Як Вам здається, які навчальні предмети варто було б додати до тих, які Ви вивчали в університеті?

- Саме для акторської спеціальності я б сьогодні додала риторику, чи щось таке. Бо проблема акторів: ми вміємо говорити чужим текстом, а от власне вдалий публічний виступ своїми словами – складніше, багато у кого викликає масу хвилювань і труднощів. Власне, це яскраво видно на захисті дипломів. Коли людина добре знає матеріал, розуміє, що хоче сказати, а висловитись не може. Звісно, бувають винятки, та загалом така дисципліна зайвою не була б.

- Чи були якісь кумедні історії під час навчання? Можливо витівки, які досі з посмішкою згадуєте?

- Я мешкала в гуртожитку, то ж витівок було – хоч все життя згадувати. А загалом, можна з приємністю згадати театральні капусники: як довго і в хвилюванні готувались виступи, як підбирали жарти, так, щоб і гостро і  водночас не образливо. А от конкретний окремий жарт зараз, мабуть, не згадаю.

- Із яким кредо Ви йдете по життю?

- Вір у всі чари, мрій – усе здійсниться. Ніколи не переставайте мріяти.

- Чи спадала Вам на думку ідея про  створення власного фільму? Яку назву він мав?

- Це був би фільм про сучасну Україну, бо всі знають нас як Батьківщину козаччини, а я хотіла б показати її як молоду, сучасну, прекрасну країну.

- Чи підтримуєте наразі зв'язок зі своїми одногрупниками? Або, можливо, серед ваших колег є одногрупники?

- За одногрупниками, звісно, слідкуємо в соціальних мережах, із деяким бачусь особисто, а з деякими – і перетинаємось в професійному житті, на фестивалях, на приклад. У нас були в основному дівчата в групі, то тепер цікаво спостерігати, як ростуть їх діти – бо саме так добре видно, як швидко плине час. Якраз хочемо зібратися разом, коли буде змога. Скучила за всіма в групі.

- Серед іншого, Ви чудово володієте мистецтвом вишивання, хто Вас навчив секретам майстерності? І чим захопив цей вид мистецтва?

- У мене є подружка з Полтави Альона. Ще коли я була студенткою, то їздила до Полтави і там саме Альона навчила «азам» вишивання. А далі вже сама опановувала потрібні навички.

- Як Вам вдається гармонійно поєднувати роботу та сім’ю?

- Та вдається, хоча інколи й сина треба на роботу брати. Ми - актори, не працюємо з 8:00 до 17:00, буває, що і до 01:00 і до ранку, але бувають моменти, коли є відпочинок, тоді приділяю всю увагу родині.

- Анно, чи є у Вашій родині якість традиції?

- Що перше спадає на думку, так це те, що ніхто не засне, поки не скаже: «я тебе люблю» (посміхається).

- Чи на сьогодні граєте в театрі?

- Наразі, ні, вже рік не граю у театрі, але працюю в філармонії ім. М. Глінки, маю свій гурток та працюю ведучою на каналі «Z»

- І все ж таки, що Вам ближче до душі? Театр чи телебачення?

- Я б не вибирала щось одне, бо в театрі ти приміряєш різні ролі, стаєш іншою людиною на кілька годин, а ось на телебаченні ти завжди залишаєшся Аньою. Тому це класно поєднувати.

 

Спілкувалася Євгенія Басараб

 

Схожі новини