Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка філологічного факультету, доцент кафедри теорії комунікацій, реклами і зв’язків із громадськістю факультету журналістики Людмила Чернявська

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває втілення в життя масштабного профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Черговий матеріал цієї рубрики присвячений розповіді про самореалізацію, розвиток та досягнення поставлених цілей вихованки філологічного факультету, доктора наук із соціальних комунікацій, доцента кафедри теорії комунікацій, реклами і зв’язків із громадськістю факультету журналістики ЗНУ Людмили Чернявської.
- Людмило Віталіївно, розкажіть, будь ласка, чому свого часу Ви обрали для здобуття вищої освіти саме ЗНУ та факультет філології?
- Я вступала в навчальний заклад, який мав відповідну спеціальність, що мене цікавила. Це був надійний і престижний заклад вищої освіти. І я не помилилась у своєму виборі, бо тут справді працювали висококласні фахівці, науковці, які розповідали про свої дослідження й винаходи. ЗНУ мене змінив і дав багато потрібних навичок і вмінь. Інтерес до своєї професії заохотив мене спробувати свої сили вже на другому курсі. Я пішла працювати, щоб зрозуміти, чи я зможу бути вчителем. Коли закінчився перший робочий день, я вкладалася спати з думкою, що ніколи не повернусь до класу. Але це були емоції, надалі все вдавалось, і діти давали мені натхнення працювати.
- Які найяскравіші спогади залишилися у Вас зі студентських років?
- Уже студенткою я розуміла, що не встигаю використати всі можливості, які дає навчання в університеті. Ти визначаєш якісь пріоритет і працюєш за ними. Вивчення англійською не стало моїм пріоритетом, і я про це дуже шкодувала. Але більше було справжнього драйву й відкриттів. У нас працювали чудові викладачі, мені пощастило бути студенткою академіка Віктора Антоновича Чабаненка. Ці лекції, дійсно, незабутні та сформували моє розуміння історії Незалежної України. А вечори філологічного факультету, в яких брав участь тоді студент факультету, а тепер популяризатор української мови і медіазірка Олександр Авраменко, запам’ятались багатьма талановитими студентами. Серед них була й Наталія Іванівна Тяпкіна, на сьогодні – заступник декана факультету журналістики, яка гарно танцювала на сцені.
- Чи спілкується з колишніми одногрупниками, чи влаштовували зустрічі?
- Наш курс був численним, і лекції ми, 5 груп, слухали у великій залі із мікрофоном. Треба було трохи часу, щоб перезнайомитись з усіма. У нас були цікаві практики, які здружили нас. Із нашої групи вийшло багато хороших вчителів і чудових фахівців. Мій одногрупник Микола Васильович Стасик зараз – заступник декана філологічного факультету. Ми зустрічались після завершення навчання, на жаль, це не стало нашою традицією, проте це реалії життя.
- У якій галузі працюєте зараз, як саме обрали цю професію?
- Я працювала з філологами, коли ж факультету журналістики став самостійною структурою, пов’язала свою професійну діяльність із медійниками. Отримала освіту журналіста й нещодавно захистила докторську дисертацію із соціальних комунікацій.
- Як Ви проводили час упродовж тривалого карантину? Можливо, з'явилися нове хобі?
- Під час карантину довелось перелаштовуватись на нову форму роботу зі студентами. Я розуміла, що щось треба змінити й доопрацювати, тому хобі за цей час не з’явилось. Воно вже було від часу роботи над дисертацією, коли емоційну напругу знімала поробками з природних матеріалів, паперового декору та sweet-дизайном.
- Що Вас надихає в роботі? Звідки берете натхнення та сили для нових здобутків?
- Мене завжди надихають люди. Для кожного періоду це якісь свої пошуки, наприклад, подорожі або догляд за рослинами та експерименти з їхнім вирощуванням. У професійному становленні багато дають різні тренінгові програми й літні школи, які надають змогу подивитись на ті чи ті речі іншим поглядом.
- Які Ваші професійні пріоритети?
- Для медійника важливим є якісний контент, тому будь-які професійні стандарти мають базуватись на якості. У моїй професії важлива якість підготовки, ставлення до людей. Це – два основі критерії, які визначать мій підхід до роботи.
- Які у Вас плани на майбутнє, про що мрієте?
- Наші мрії і є планами на майбутнє. Я думаю, нас усіх чекає багато змін, а зміни – це рух, тому варто насолоджуватись цим рухом і прагнути змінити світ на краще.
- Що порадите абітурієнтам, студентам і випускникам ЗНУ?
- Нам завжди є куди рухатись, тому хай наші шляхи будуть насиченими, змістовними і веселими. Бажаю всім знаходити те, що надихає, дарує радість і натхнення!
Спілкувалася Каміла Ситник