Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: випускник інженерного інституту, керівник студії «TapArtDance» Дмитро Кругляк

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: випускник інженерного інституту, керівник студії «TapArtDance» Дмитро Кругляк

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: випускник інженерного інституту, керівник студії «TapArtDance» Дмитро Кругляк
08.09.2020 14:32 Все Головні новини Інженерний інститут ЗНУ Історії успіхів випускників ЗНУ Інженерний навчально-науковий інститут кафедра обробки металів тиском відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Черговий матеріал цієї рубрики присвячений розповіді про досвід професійного становлення й творчих успіхів випускника металургійного факультету ЗДІА Дмитра Кругляка. Сьогодні Дмитро Олегович не тільки науковець і неординарний викладач кафедри обробки металів тиском інженерного навчально-наукового інституту ЗНУ, а й талановитий танцюрист та керівник студії степ-танцю «TapArtDance».

- Дмитро Олеговичу, як Ви обрали майбутню професію та заклад вищої освіти?

- Для мене Запорізька державна інженерна академія (зараз – інженерний науково-навчальний інститут) була рідною з дитинства, бо її закінчили мої батьки, а потім тут працювала моя мати. Отже, після школи я без сумніву обрав для навчання кафедру кольорової металургії. А після завершення бакалаврату, визначившись із нюансами майбутньої професії, я вступив до магістратури кафедри обробки металів тиском.

- Що найбільше запам’яталося за роки навчання?

- Серед найбільш яскравих спогадів, перш за все, згадується, як на 4 курсі ми з Дмитром Листопадом працювали над темою «Витяг ванадію з кеків переробки титанового виробництва», за яку потім група розробників отримала патент на винахід.

- Які викладачі найбільше запам’яталися?

- Завжди з теплом згадую своїх викладачів, перш за все, Володимира Васильовича Лебедєва, який викладав у нас курси «Стандартизації та метрології», а головне, дисципліну «Основи науково-технічної творчості».

- Як вплинула освіта на подальшу професійну діяльність?

- Сьогодні я, як і мої улюблені викладачі, із задоволенням ділюся своїми знаннями з новим поколінням студентів, працюючи на кафедрі обробки металів тиском інженерного навчально-наукового інституту ЗНУ. Та це – не єдине моє захоплення. Крім викладання в інституті, я ще навчаю талановитих дітей мистецтву танцю.

- Чому саме танці? Як давно у Вас з’явилося це захоплення?

- Танцювати подобалася завжди, а займатися почав у шість років у ансамблі «Іскрінки» ПК «Дніпроспецсталь». Коли мені було 15, нас перевели до ансамблю «Хортиця», де нашим наставником став Віктор Корнюшин, який за півтора-два роки зробив із нас справжніх танцюристів. Він же навчив нас і «бити чечітку».

Навіть коли став студентом, не припинив займатися танцями. На першому курсі взяв участь у «Студентський весні». Ірландськими танцями, якими займаюся і сьогодні, захопився під час навчання в аспірантурі. Одного разу до мене звернувся директор ПК «Металургів», який запропонував відкрити в палаці культури студію. Її першими учасниками стали наші студенти-металурги.

- Для учня танцювальної студії, який ще дитиною приходить до Вас навчатися, а потім стає студентом інженерного навчально-наукового інституту ЗНУ, Ви та сама людина чи він сприйматиме вас вже по-іншому?

- Ні, він сприйматиме мене як двох різних людей. Захоплення степом дуже вплинуло на мене, отже в студії я не такий, як в аудиторії. Керівник студії ірландського та американського степ-танцю – це, більше, творча людина й організатор. А викладач – це організатор й оратор. Я виховую молодь і коли бачу, як мої учні всмоктують все наче губки, відчуваю справжнє задоволення.

- Повертаючись до Дмитра як до вченого, хотілось би трішки більше дізнатися про те, що Ви вважаєте в цій галузі своїм найбільшим досягненням?

- За майже одинадцять років викладацької діяльності мною видано чимало наукових праць, є отриманні патенти, але найбільшим своїм досягненням вважаю захист кандидатської дисертації з матеріалознавства, який відбувся в закритій раді з авіаракет та космічної техніки.

- Наскільки нам відомо, у Вас є чималі досягнення й у танцях.

- Це дійсно так, ми брали участь та отримували винагороди в чемпіонатах України. Були успішні для нас і змагання Європи та світу зі степу, а також ірландські міжнародні феши.

- Ваш ансамбль нещодавно отримав звання «зразкового». Що це для Вас означає?

- Ми ніколи не ставили перед собою мету отримати якійсь звання. До речі, дякую, що нагадали, бо я зовсім забув про цей факт. Мені здається, що ми отримали звання завдяки тому, що весь колектив працює на благо ансамблю.

- На час жорсткого карантину Ви припиняли заняття зі своїми учнями?

- Ні, заняття в нас тривали безперервно, але в зв’язку з тим, що ми не могли зустрічатися в залі, то використовували програми для проведення конференцій, зокрема Zoom. Це не дуже зручно, особливо, якщо врахувати, що в більшості знизу живуть сусіди. Та з того часу ми підготували вже сім нових ірландських танців.

- До вас щороку приходять нові вихованці. А як тим, хто ще тільки бажає займатися степом, потрапити до Вашої студії?

- Щопонеділка, щосереди та щоп’ятниці увечері тренуються студійці. А у вівторок, четвер і суботу в нас відбуваються заняття груп хобі-класу. Тут займаються танцюристи для душі, вік учасників – від 17 років. Ми будемо раді бачити всіх охочих на заняттях нашого хобі-класу. Всі вони можуть звернутися до Палацу культури «Орбіта», а телефони та посилання є у вільному доступі в соцмережах.

 

Інженерний навчально-науковий інститут

 

 

Схожі новини