Документаліст Акім Галімов розповів студентам-журналістам про те, як буденну історію перетворити на цікаву загалу
Цікаву зустріч із молодими журналістами в рамках конференції для студентів факультету журналістики «Зефір. Практики комунікацій», що минулого тижня проходила у ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University), провів ще один почесний гість – журналіст телеканалу «1+1», режисер-документаліст Акім Галімов. Він розповів про «Фільми – події» та про свій шлях у документалістику, а ще – про те, як буденну історію перетворити на небуденну, неймовірну, цікаву для багатьох.
Довідка: Акім Галімов удостоєний кількох Національних премій України в галузі телебачення «Телетріумф» у номінації «Телевізійний документальний фільм» – за фільми «Операція Крим» (2015), «Україна. Повернення своєї історії» (2017), «Україна. Повернення своєї історії – 2» (2018), а також Національної премії України в галузі телебачення «Телетріумф» у номінації «Продюсер/продюсерська група документального фільму/серіалу/проєкту» (2018). Телепроєкт«Україна. Повернення своєї історії» отримав близько 2,5 млн підписників на Уoutube.
Починаючи розмову з учасниками зустрічі, Акім Галімов заглибився в питання: навіщо людина приходить у журналістику і як знайти там своє покликання, так би мовити, свою нішу. Найчастіше всі грандіозні проєкти, на його думку, розпочинаються з якоїсь дрібної деталі, із цікавості журналіста до якоїсь події. Зокрема, у 2015 році на замовлення телеканалу «1+1» він розпочав працювати над створенням документального фільму до Дня Незалежності України. Постало питання щодо вибору теми.
Саме такою подією для нього стало відкриття, яке зробили реставратори, а потім – дослідники історії. Під час реставрації на шатах старовинної ікони під гербом Російської імперії був відкритий прихований там герб Івана Мазепи із надписом «Його царської пресвітлості, гетьмана війська Запорозького Івана Мазепи». Так відкрилася невідома до того, справжня історія, похована під нанесеною мішурою, з якої виросла ідея для першого документального фільму автора. У документальному фільмі автор також заглиблюється в з’ясування історії репресованого етнографа Онищука (один із головних героїв фільму), лист якого був знайдений в архівній справі. Під час вивчення матеріалів знайшли його онуку Лідію Гудзенко, яка також шукала інформацію про свого діда. Або ще одна історія, що починається з відкриття: у саркофазі Ярослава Мудрого у Софії Київській поховання його жінки, шведської принцеси Інгігерди.
Окрім цього, у рамках теми були обговорені питання складників успішного проєкту: зацікавленість автора у темі; суперактуальність/глобальність обраної теми; герої, які вражають. Гість також навів приклади подібних цікавих робіт у сучасній американській документальній журналістиці, коли з дрібної деталі «розкручується» суперактуальна тема, а сам режисер виступає детективом-дослідником.
Олена Хлистун
