Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету менеджменту, директор меблевої фабрики Андрія Загрія

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває успішна реалізація масштабного профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». У його рамках пропонуємо вам сьогодні інтерв’ю з вихованцем факультету менеджменту (рік випуску – 2009), директором меблевої фабрики Андрієм Загрією.

- Пане Андрію, чому свого часу обрали для навчання саме ЗНУ? Ким мріяли стати після закінчення університету?

- Я обрав ЗНУ тому, що в ньому була спеціальність, які мені подобалась – «Менеджмент». Її тоді не було в жодному університеті Запоріжжя. На час мого вступу виш мав гарну репутацію, тому рішення я прийняв легко. Подобалася галузь туризму, цікавився менеджментом, тому саме там і мріяв працювати.

- Під час навчання Ви зарекомендували себе як активний студент: були головою студентської ради факультету, брали участь у різних заходах. Скажіть, будь ласка, чи було легко поєднувати навчання на парах із культмасовою діяльністю?

- Починаючи з другого курсу я вже повністю поринув в університетський світ, відчув себе активним студентом. Це було не дуже легко, але я намагався рівноцінно розподіляти час і для навчання, і для культмасових заходів, і загалом вважаю, що в мене це виходило.

- Що можете розповісти про навчання в університеті? Були якісь випадки, які Ви і зараз згадуєте з теплом чи усмішкою?

- Університет був значним складником моїх юних років, і за п'ять курсів навчання в мене було безліч таких випадків. Навіть попри те, що я навчався в другу зміну, я одним із перших приходив до університету й одним із останніх із нього виходив. Можна сказати, що більшу частину своїх студентських років я провів в корпусах нашого вишу. Взяти, для прикладу, хоча б наші вечори, вечірки, концерти, які ми влаштовували у рамках університету. Пам’ятаю, як кожного разу хвилювався, щоб все вдалося. Виділити якийсь один випадок не можу, адже все моє університетське життя – це для мене теплі спогади, про які я час від часу згадую.

- Хто з викладачів запам’ятався Вам найбільше? Чому? Чи спілкуєтесь з кимось із них зараз?

- Найбільше запам’ятався Андрій Кургузов – заступник декана з виховної та профорієнтаційної роботи, ми й зараз із ним дуже добре спілкуємось. Можу сказати, що від – добра та відкрита людина. Товаришуємо з ним майже від початку мого навчання. Інших своїх викладачів також згадую з повагою та теплом.

- Зараз Ви – директор запорізької меблевої фабрики. Розкажіть, будь ласка, як Ви досягли успіху в своїй справі? Чи виникали труднощі при створенні власного бізнесу? Чи допомогли Вам у розвитку Вашої справи знання, які ви отримали в університеті?

- Коли я деякий час попрацював на людину, яка дала мені посаду директора у меблевій галузі, зрозумів, що я готовий працювати на себе. Спочатку, звичайно, виникали труднощі, адже для того, щоб піднятися наверх, потрібно було розпочинати все з «нуля»: шукати канали збуту, рекламувати й просувати свою фірму. Але через те, що в мене вже був невеликий досвід, я успішно з цим всім впорався. Знання та навички, які я отримав в університеті, мені дуже допомогли не тільки в розвитку моєї справи, а й в житті. Із-поміж знань, які я отримував на заняттях в університеті я навчився головному — комунікації.

- Чим займаєтесь у вільний час? У Вас є якесь хобі?

- Якщо чесно, моє хобі – це моя робота. Коли маю вільний час, працюю ще більше. Багато хто може подумати, що я заклопотаний, знесилений, але це не так: коли робота приносить тобі задоволення і ти дійсно любиш те, чим займаєшся, ніякої втоми не відчуваєш, лише прилив сил та мотивацію на більші досягнення.

- Які у Вас плани на майбутнє? Про що мрієте?

- Дуже б хотілося розвивати свій бізнес за кордоном, і, відповідно, там же й жити.

- Що можете порадити студентам і випускникам університету?

- Можу порадити студентам більше спілкуватися один з одним, налагоджувати комунікацію, розвивати в собі навички спілкування. Це може дуже допомогти в подальшому житті, як було це в мене. Випускникам хочу сказати: не бійтесь починати з малого, не мрійте отримати все й одразу, ідіть маленькими кроками до своєї мети. Якщо це дійсно ваше, ви неодмінно підніметесь та станете успішними.

Схожі новини