На біологічному факультеті відбулася міжнародна онлайн-конференція з проблем біології за участю іноземних колег

Днями на біологічному факультеті відбулася VI міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми біології, екології та хімії» у форматі онлайн на платформі Zoom. Присвячена вона була 90-річчю заснування Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University), що цього року святкує його академічна спільнота. Учасниками конференції стали близько сотні науковців, в тому числі гості з інших українських та європейських ЗВО.

Організаторами цього масштабного щорічного заходу цього разу виступили, окрім МОН України та ЗНУ, також Академія Наук Вищої освіти України, Akademia Pomorska w Słupsku - Instytut Biologii i Ochrony Środowiska (Poland), Université du Maine – Faculté des Sciences et techniques (France), University of Valencia - Cavanilles Institute of Biodiversity and Evolutionary Biology (Spain) та Universitatea din Pitesti (Romania).

Пленарне засідання відкрив проректор з наукової роботи Запорізького національного університету, професор Геннадій Васильчук, привітавши усіх учасників із цією визначною для представників біологічної науки та загалом для усього університету подією. Адже вона присвячена ювілею ЗНУ, який цього року святкує своє 90-річчя від дня заснування, а його біологічний факультет – один зі стовпів університету – теж нещодавно відзначив свою 33 річницю. Від імені ректора Миколи Фролова Геннадій Миколайович передав вітання шановним науковцям, а також побажав успіхів представникам різних галузей – ботаніки, екології, хімії, біотехнології тощо – та приємного спілкування й плідного обміну думками.

Від імені колективу організаторів й біологічного факультету зокрема учасників цього поважного наукового зібрання привітала декан, професор Людмила Омельянчик. Вона підкреслила, що усі ці роки, які існує факультет у складі ЗНУ, він плідно розвивається, дослідження відбуваються з урахуванням нових напрямків біологічної науки, отже здійснюється ліцензування все нових актуальних спеціальностей. У складі науково-педагогічного колективу на факультеті сьогодні працюють майже півсотні висококваліфікованих фахівців, з яких 12 докторів наук, професорів. Ними виконуються держбюджетні теми, здійснюються дослідження у різних галузях біологічної науки, результати яких публікуються у наукометричних базах даних Scopus, Web of Science, фахових наукових виданнях тощо. Отже запорізьким науковцям є чим поділитися із колегами. Відтак, шановним учасникам конференції Людмила Олександрівна побажала натхнення й подякувала за увагу до цього важливого наукового заходу.

Після завершення урочистої частини всі, хто переглядав конференцію в режимі онлайн, мали змогу під час пленарного засідання почути кілька доповідей, які підготували провідні науковці ЗНУ та закордонних університетів. Координували роботу заходу заступник декана з наукової роботи доцент Копійка Віра та голова наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених біологічного факультету, студентка магістратури Наталія Грома.

Заступник декана з міжнародної діяльності, доцент кафедри генетики та рослинних ресурсів ЗНУ Олена Бойка своєю чергою привітала всіх учасників конференції й, зокрема, звернулася англійською мовою, до іноземних колег. Вона докладно розповіла про «Стан та перспективи наукової діяльності на біологічному факультеті ЗНУ», що здійснює значний внесок у розвиток світової науки. Йшлося про діяльність провідних науковців факультету, що працюють у галузі біоіндикації, біоекології та інших. Викладачі та студенти завдяки співпраці з іноземними ЗВО отримали можливість і успішно здійснюють стажування та проводять свої наукові дослідження за кордоном.   

Результати дослідницької діяльності наукових колективів також презентували представники європейських ЗВО: Георг Крістіан Попеску (Universitatea din Pitesti, Romania) та Володимир Ткач (Черновецький національний університет та Португалія). Георг Крістіан Попеску окреслив «Комплекс природоохоронних заходів-2000 ЄС для забезпечення охорони навколишнього середовища та підтримки агробізнесу». Він докладно розповів про основні заходи із захисту природних зон та збереження агрофітоценозів, здійснення зонального контролю, програми підтримки фермерських господарств у Європі тощо. А також представив основні директиви ЄС і програми фінансування, що забезпечують захист біорізноманіття та збереження найбільш вразливих видів на територіях лісових господарств, сільських господарств, в зонах агротуризму.  Ознайомив учасників із конкретними прикладами природоохоронної діяльності в Румунії, а також представив найбільш мальовничі куточки цієї країни, її історичні пам’ятки та адміністративні  споруди.

Володимир Ткач виступив із доповіддю на португальській мові, яку колись опанував самостійно, тож відтоді здійснює дослідження разом з іноземними колегами. Він презентував результати роботи наукового колективу на тему «DETERMINAÇÃO ELETROQUÍMICA DO CLORATO DE MAGNÉSIO NO ELÉTRODO, MODIFICADO PELO CORANTE MAGNESONA XC. UMA ABORDAGEM TEÓRICA», представивши розроблений ними метод електрохімічного визначення хлорату магнію на нових модифікованих електродах.
Наступну доповідь презентував доктор біологічних наук, доцент кафедри біології лісу, мисливствознавства та іхтіології ЗНУ Володимир Сарабєєв, який саме зараз працює у закордонному ЗВО. За результатами спільного дослідження «Unkovering host-parasite relationships in invasive species: macroecological approach», яке він проводив разом з іспанськими колегами з University of Valencia, він окреслив основні причини, що загрожують сьогодні біологічному різноманіттю видів: екологічні, зміна клімату, штучні інвазії (примусове завезення видів, невластивих для певних регіонів). Останній комплекс розкрив докладно на прикладі досліджень, здійснених у водах Каховського водосховища, Чорного та Азовського морів тощо, продемонструвавши штучне витіснення природних видів риб промисловими.

Свою доповідь також представила аспірантка біологічного факультету Христина Левицька (Інститут олійних культур НААН України). Її робота стосується вивчення актуального питання захисту соняшника від хвороб, які здатні знижувати врожайність майже на половину. Ретельне дослідження збудника, умов, яких він потребує для свого розвитку, дозволить зменшити шкідливий вплив на посіви, а, тому, підвищить врожайність та, як можна сподіватися, й загальний добробут нашої країни.

Після пленарного засідання два дні поспіль проходила робота учасників у рамках конференції за шістьма секціями: «Генетика та селекція рослин. Експериментальна ботаніка, фізіологія рослин та мікологія. Біотехнологія. Ландшафтний дизайн та декоративне рослинництво»; «Зоологія та екологія тварин. Мисливствознавство. Іхтіологія, сучасні проблеми паразитології»; «Фізіологія. Імунологія. Біохімія. Екологія людини»; «Стійкість та розвиток екосистем. Промислова екологія. Природокористування та охорона навколишнього середовища»; «Біологічна та екологічна освіта; «Хімія (органічна, неорганічна, біоорганічна, аналітична, фармацевтична, високомолекулярні сполуки)».

Отримані результати роботи конференції прокоментувала декан біологічного факультету, професор Людмила Омельянчик: «Цього року, незважаючи на карантинні умови, спричинені пандемією коронавірусу, ми отримали чудову нагоду  ширше поспілкуватися з колегами із закордонних університетів, які також були серед співорганізаторів нашої конференції. Розвиток співпраці, зокрема, з іноземними ЗВО, із якими у нас вже підписано угоди, а також із тими, з ким це ще тільки передбачається здійснити, відкриває широкі можливості й для розвитку вітчизняної біологічної науки. Адже наші студенти й викладачі отримують більше можливостей здійснювати стажування на базі закордонних університетів, проводити дослідження, обмінюватися останніми досягненнями й досвідом».

Олена Хлистун

Схожі новини