Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка філологічного факультету, заступниця декана факультету іноземної філології з виховної роботи Яна Кравченко

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка філологічного факультету, заступниця декана факультету іноземної філології з виховної роботи Яна Кравченко

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка філологічного факультету, заступниця декана факультету іноземної філології з виховної роботи Яна Кравченко
12.11.2020 14:26 Все Головні новини Факультети Іноземної філології Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University факультет іноземної філології філологічний факультет відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба Історії успіхів випускників ЗНУ

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває реалізація масштабного профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в його рамках пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з вихованкою філологічного факультету, заступницею декана факультету іноземної філології з виховної роботи, кандидаткою філологічних наук, доценткою кафедри німецької філології і перекладу, викладачем історико-літературних курсів Яною Кравченко.

- Пані Яно, розкажіть будь ласка, чому свого часу для навчання обрали саме ЗНУ?

- Це був навчальний заклад, який упродовж років дитинства й підліткової пори знаходився просто в мене перед очима. Вікна батьківської квартири на вулиці Жуковського і зараз виходять на другий корпус ЗНУ. Ми з друзями бігали гратися на територію студмістечка, і зараз, проходячи між першим і другим корпусами, згадую місця наших «козаків-розбійників» і пошуків скарбів. Здається, ЗНУ був зі мною завжди. Тому й варіантів інших не було. Мене вабила психологія, на той час (це кінець 1990-х) дуже модна й відносно нова спеціальність. Я відвідувала 9-місячні підготовчі курси, за цей час встигла відчути особливу академічну атмосферу – величезні аудиторії з чудернацькими партами, кафедри-трибуни, з яких читалися лекції, пари, що тривали годину двадцять. За два місяці до вступу раптом передумала – вирішила вступати на філологічний, про що жодного разу не пошкодувала.

- Які моменти навчання в університеті найбільше сподобались та закарбувались у Вашій пам'яті. Чи згадуєте Ви своїх  викладачів?

- Досвід навчання був часом неймовірних відкриттів! Ми зачаровувалися атмосферою, самим процесом навчання, а найголовніше – людьми. Із першого дня першого курсу до дня захисту диплому магістра поряд були харизматичні і потужні викладачі-інтелектуали. Красиві, інтелігентні, блискучо ерудовані – вони з першого слова здатні були закохати у власні наукові інтереси. Вони несли в аудиторії найпрогресивніші наукові розробки і теорії, найновіші дослідження. І це, зауважте, в часи, коли доступу до Інтернету практично не існувало. До сьогодні я з неймовірним захопленням, уважно і з повагою ставлюся до фольклору і давньої словесності. Інакше неможливо, коли твій викладач – Ірина Яківна Павленко. Так само на все життя: художній переклад Володимира Захаровича Табарєва, герменевтика Нурії Каримовни Емірсуїнової, літературні студії з постмодернізму Валентини Савелівни Ботнер. Зараз я згадую їх чи не щодня: і тих, котрі, на жаль, уже пішли з життя, і тих, які, на щастя, поруч. Вони залишаються еталонним прикладом відданості науці й викладанню.

- Що спонукає та надихає Вас у роботі? 

- Найбільше – студенти. Сучасні молоді люди, котрі майже не читають паперових книг, не знають дороги до читальної зали, занурені в Інстаграм, Телеграм і Тік Ток. Вони мають зовсім інше бачення освітнього процесу й вимоги до викладача, ніж ми свого часу. Їх важко зацікавити отриманням знань і мотивувати високими оцінками. Навчання має перетворитися на інтелектуальний квест. Аби донести важливість того, що викладаєш, і сформувати потребу в осмисленні певних явищ культури, доводиться вдаватися до нестандартних, провокаційних прийомів, пов’язувати класичну спадщину з інтересами молоді.

- Чи подобається Вам робота за фахом? Що можете порадити студентам?

- Так, робота за фахом – це велике везіння і щастя. Викладання історико-літературних курсів приносить величезне професійне задоволення. Бачити інтелектуальне зростання студентів – це найбільше, чим можу пишатися. Адже вони приходять часто мало мотивованими до вивчення літератури. Через певний час починають висловлювати своє захоплення, згодом занурюються в процес інтерпретації текстів, беруться за підготовку перших наукових доповідей, пишуть наукові статті, обирають літературу напрямком курсової або дипломної роботи. Цього зростання я б і хотіла побажати кожному студенту. Максимально брати ту інформацію, яку пропонують викладачі. Й обов’язково займатися самоосвітою, постійно набувати нових корисних навичок.

Олег Шевцов

 

 

 

 

Схожі новини