Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка філологічного факультету, заступниця декана факультету іноземної філології з виховної роботи Яна Кравченко

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває реалізація масштабного профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в його рамках пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з вихованкою філологічного факультету, заступницею декана факультету іноземної філології з виховної роботи, кандидаткою філологічних наук, доценткою кафедри німецької філології і перекладу, викладачем історико-літературних курсів Яною Кравченко.

- Пані Яно, розкажіть будь ласка, чому свого часу для навчання обрали саме ЗНУ?

- Це був навчальний заклад, який упродовж років дитинства й підліткової пори знаходився просто в мене перед очима. Вікна батьківської квартири на вулиці Жуковського і зараз виходять на другий корпус ЗНУ. Ми з друзями бігали гратися на територію студмістечка, і зараз, проходячи між першим і другим корпусами, згадую місця наших «козаків-розбійників» і пошуків скарбів. Здається, ЗНУ був зі мною завжди. Тому й варіантів інших не було. Мене вабила психологія, на той час (це кінець 1990-х) дуже модна й відносно нова спеціальність. Я відвідувала 9-місячні підготовчі курси, за цей час встигла відчути особливу академічну атмосферу – величезні аудиторії з чудернацькими партами, кафедри-трибуни, з яких читалися лекції, пари, що тривали годину двадцять. За два місяці до вступу раптом передумала – вирішила вступати на філологічний, про що жодного разу не пошкодувала.

- Які моменти навчання в університеті найбільше сподобались та закарбувались у Вашій пам'яті. Чи згадуєте Ви своїх  викладачів?

- Досвід навчання був часом неймовірних відкриттів! Ми зачаровувалися атмосферою, самим процесом навчання, а найголовніше – людьми. Із першого дня першого курсу до дня захисту диплому магістра поряд були харизматичні і потужні викладачі-інтелектуали. Красиві, інтелігентні, блискучо ерудовані – вони з першого слова здатні були закохати у власні наукові інтереси. Вони несли в аудиторії найпрогресивніші наукові розробки і теорії, найновіші дослідження. І це, зауважте, в часи, коли доступу до Інтернету практично не існувало. До сьогодні я з неймовірним захопленням, уважно і з повагою ставлюся до фольклору і давньої словесності. Інакше неможливо, коли твій викладач – Ірина Яківна Павленко. Так само на все життя: художній переклад Володимира Захаровича Табарєва, герменевтика Нурії Каримовни Емірсуїнової, літературні студії з постмодернізму Валентини Савелівни Ботнер. Зараз я згадую їх чи не щодня: і тих, котрі, на жаль, уже пішли з життя, і тих, які, на щастя, поруч. Вони залишаються еталонним прикладом відданості науці й викладанню.

- Що спонукає та надихає Вас у роботі? 

- Найбільше – студенти. Сучасні молоді люди, котрі майже не читають паперових книг, не знають дороги до читальної зали, занурені в Інстаграм, Телеграм і Тік Ток. Вони мають зовсім інше бачення освітнього процесу й вимоги до викладача, ніж ми свого часу. Їх важко зацікавити отриманням знань і мотивувати високими оцінками. Навчання має перетворитися на інтелектуальний квест. Аби донести важливість того, що викладаєш, і сформувати потребу в осмисленні певних явищ культури, доводиться вдаватися до нестандартних, провокаційних прийомів, пов’язувати класичну спадщину з інтересами молоді.

- Чи подобається Вам робота за фахом? Що можете порадити студентам?

- Так, робота за фахом – це велике везіння і щастя. Викладання історико-літературних курсів приносить величезне професійне задоволення. Бачити інтелектуальне зростання студентів – це найбільше, чим можу пишатися. Адже вони приходять часто мало мотивованими до вивчення літератури. Через певний час починають висловлювати своє захоплення, згодом занурюються в процес інтерпретації текстів, беруться за підготовку перших наукових доповідей, пишуть наукові статті, обирають літературу напрямком курсової або дипломної роботи. Цього зростання я б і хотіла побажати кожному студенту. Максимально брати ту інформацію, яку пропонують викладачі. Й обов’язково займатися самоосвітою, постійно набувати нових корисних навичок.

Схожі новини