Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету соціальної педагогіки та психології, артистка Запорізької обласної Філармонії Поліна Гонтарь (Резніченко)

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває реалізація масштабного профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в його рамках пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з вихованкою факультету соціальної педагогіки та психології спеціальності «Акторська майстерність», співачкою в Запорізькій обласній філармонії Поліною Гонтарь (Резніченко).

-  Розкажіть, будь ласка, чому свого часу Ви обрали для здобуття вищої освіти саме ЗНУ?

-Я дуже люблю Запоріжжя! Я тут народилася, мені тут комфортно та мені подобається тут жити: в мене не було бажання звідси куди-небудь переїжджати. Коли я закінчувала 11 клас, була дуже творчою людиною, брала участь у конкурсах, міжнародних фестивалях. І я дізналась, що в ЗНУ є спеціальність «Акторська майстерність», де місце таким людям, як я.

- Які спогади зі студентських років для Вас найцінніші?

-Для мене все найцікавіше було пов’язане зі світом, в якому я опинилася, вступивши на театральний. Люди, коли ходять на концерти і в театри, вони бачать гарну картинку, цікаві спектаклі, сюжети загалом – це такий світ фантазій, який тебе повністю захоплює. Я пішла в світ фантазій, а потрапила в реальність, і перед нами постало завдання: «як створити цей світ таким прекрасним, щоб люди захотіли прийти подивитись», тобто мені довелось його створювати. Ось це, мабуть, було найцікавішим, і кожен із нас, студентів, замислювався над цим щодня.

- Які отримані у виші знання стали найбільш кориснішими в дорослому житті й у роботі?

- Я дуже люблю й поважаю кожного з моїх викладачів, бо мені неабияк пощастило: кожен із них вклав у мене трохи свого життєвого досвіду та знання. Я до цього часу користуюсь багатьма порадами, побажаннями своїх викладачів: ці рекомендації працюють і допомагають мені.

- А чи спілкуєтесь Ви з кимось із викладачів зараз?

- Звичайно, ми живемо в одному місті, і я дуже люблю ходити на спектаклі, в яких беруть участь викладачі. «Люди культури» дуже сильно пов’язані, ми часто бачимось на концертах, на спектаклях, на масових заходах, тому можна сказати, що спілкування в нас постійне.

- Чи зустрічалися з колишніми одногрупниками, чи цікаво було дізнатися, чим саме вони займаються на сьогодні?

- Безперечно, так, бо в нас був дуже класний курс. 13талантів: таке дуже «щасливе» число – ми постійно жартували над цим. Ми 5 років прожили душа в душу. Можу сказати, що кожен із нас став успішним по-своєму, адже не всі пішли працювати за фахом, та проте, цікавимся ми один одним «хто, де, як проводить свій час», «у кого як в сім’ї», «як життя».

- А якби була можливість знову стати студенткою чи змінили б Ви щось?

-Так, звичайно! Я б, напевно, більше часу приділяла музиці, я тоді не дуже була впевнена в точності напряму. Напевно, більше б прислуховувалась до своїх внутрішніх бажань.

-Чи є у Вас хобі, чим Ви любите займатись у вільний від роботи час?

- Я дуже люблю природу і все, що з нею пов’язано. Наприклад, зараз осінь. Ми ходили збирати гриби, в парку з цікавості походили-подивились, щось цікаве познаходили, зробили композицію, пофотографувались; набрали листя, висушили, зробили поробку. Улітку я дуже люблю на морі збирати пісок, мушлі, різні види камінців і потім з цього робити різні картини. Я не можу сказати, що вони якісь професійні, але мені подобається працювати з природніми матеріалами і створювати щось власноруч. Мене це заспокоює, мені від цього стає добре!

- Чим Ви сьогодні займаєтесь, у якій галузі працюєте, як саме обрали цю професію?

- Професія обрала мене, а не я професію! Якось так сталось, що я завжди добре співала. Так воно й пішло. Творчою людиною була із самого дитинства. Це помічали вихователі, викладачі відправляли на різні конкурси, говорили: «так дівчинка талановита, цікава», – тому все своє життя живу цим. На сьогодні, останні років 11-12, я повністю пішла в музику, тобто це все, чому я присвячую весь свій робочий і вільний час. Це – велика радість для мене, зокрема, я налагодила дуже гарні стосунки з різними чудовими, професійними музикантами. Працюю в різних стилях, зараз працюю з «City Big Band», це – великий джазовий бенд. Ми з ними виконуємо різну музику: і Френка Сінатри, і Скотта Фіцджеральда, і різні пісні з кінофільмів, найперше, джазові. Потім у філармонії я працюю з чудовими музикантами, але там ми працюємо над класичною музикою, тобто це – оперети, мюзикли або якісь українські класичні твори. Нещодавно був успішний проєкт - «Хіти французької естради». Мені так пощастило, я взяла репертуар Мірей Матьє. Виявилось, це дуже складно – вивчити текст французькою, складна вимова, та й англійська мова мені ближча, але у глядачів її матеріал проходив на ура. Зараз працюю над музикою кіно, над Бетховеном… – список у нас чималий, керівництво дає план, тому не сидимо без роботи.

- Що Вас надихає в роботі та якими здобутками Ви пишаєтесь?

- Мене надихає музика! Все ж таки, коли я чую музику, яка мені подобається, то мені стає дуже добре. Коли я чую музику, яка мені мегаподобається, то я, звичайно, хочу зробити, наприклад, цей твір. А взагалі, надихнути може все, що завгодно: якийсь фільм, чудова пісня, яку потім ходиш-вчиш. Це такий світ фантазій, який потім втілюєш в реальність. Ну ось! Мій особистий здобуток – це універсальність. Я хочу бути універсальним вокалістом, тому я працюю над собою, використовую у своїй роботі матеріали різного виконання: академічний вокал, джазовий та естрадний вокал. Вони дуже сильно відрізняються в манері виконання, у звучанні. І ось ця універсальність, напевно, і дає мені змогу бути затребуваною й різноплановою, а в мене це все є в багажі, тому це – моє досягнення!

- Розкажіть, яким Ви бачите своє подальше професійне майбутнє? Про що мрієте?

- Я мрію про якийсь масштабний проєкт, в якому брали б участь оркестр, балет, актори, які можуть співати, грати, підключити частину сучасних технологій. Також мрію про велике шоу, яке залишиться в пам’яті, де я – у головній ролі. Про це мріє кожен артист.

- Що Ви можете порадити студентам і випускникам ЗНУ, зокрема Вашого факультету?

-Нещодавно подивилась мультфільм «Губка Боб» з синочком. Тому бажаю вам бути губкою, яка вбирає в себе все те, що розповідають викладачі, їхній досвід. Насолоджуйтесь моментом сьогодення, не витрачайте свій час зараз, коли треба бути активним. Ви – молоді, не обмежуйте себе рамках, робіть якісь експериментальні вчинки, пізнавайте себе з середини. Чим раніше ви зрозумієте, що «ваше», тим легше вам буде в майбутньому!

Юрченко Олександра

Схожі новини