Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету журналістики, інстаблогерка Севда Алієва
У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває реалізація масштабного профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в його рамках пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з виховануою факультету журналістики Севдою Алієвою.
Доцентка кафедри журналістики Катерина Доценко так описує цю випускницю: 
«Східна красуня з чарівною посмішкою, улюблениця курсу, з гарним володінням української мови, позитивна, життєрадісна – такими спогадами сповнюється серце, коли чую про Севду Алієву або спілкуюся з нею. Її курс був надзвичайно цікавим, а дівчина дуже наполегливою, хоча проколи трапляються в усіх. Згадую, як колись вичитувала її за прогули, вона дуже засоромилася, попросила не дзвонити батькам, бо “батько видасть заміж, а я навчатися хочу!”. Після закінчення навчання дівчина поїхала на історичну батьківщину, в Азербайджан. Там вона працювала, викладала журналістику в університеті Баку. Наразі Севда веде власний проєкт в Інстаграмі та виховує двоє чудових малят». В інтерв’ю вона розповіла про свій вибір, навчання на факультеті, працевлаштування та труднощі в роботі журналіста.
- Чому Ви обрали навчання саме у Запорізькому національному університеті?
- Де навчатимусь, вирішував на той час мій батько. Обрали ЗНУ, тому що це – найкращий університет, з дуже сильними викладачами. До речі, після закінчення університету вони продовжують підтримувати своїх студентів. Завдяки їм, протягом навчання я отримала максимум знань, а кожна їхня порада знадобилась у житті.
- Що найбільше подобалось у навчанні?
- Практика, тому що це було дуже цікаво, і всі теоретичні знання закріплювалися. Та й взагалі, коли демонструєш те, над чим працював, стає зрозумілим, чи подобається тобі це робити чи ні. Також під час практики вчишся взаємодіяти у колективі. Проходження цього етапу освітнього процесу допомагало мені зрозуміти, що моя професія – це те, що мені потрібно!
- Поділіться, будь ласка, найкращим Вашим спогадом зі студентського життя.
- Вони всі – найкращі. Наприклад, коли отримала червоний диплом! Пам’ятаю відчуття та слова Віктора Володимировича Костюка: «Коли є потенціал і бажання, можливо все». Також коли ми робили колективне завдання від нашого куратора Наталі Санакоєвої, а у нас реально полетів комп’ютер, нам довелося переробляти все рано-вранці, але вийшло навіть краще, ніж ми планували. Згадую заходи, різноманітні конкурси, вистави. У кожного студента з будь-якого факультету була можливість заявити про себе.
- Якими були Ваші перші кроки після завершення університету?
- Вирішила поїхати до Азербайджана й почати працювати там. В університеті першим я про це сказала Віктору Костюку, він підтримав, дав поради, написав рекомендаційного листа. Потім повідомила Катерині Доценко, вона також побажала успіхів і протягом усього часу підтримувала зв‘язок, цікавилась, як в мене тут справи. Отже, отримавши диплом, я відразу купила квиток
і наступного тижня вже була в Баку.
- Були труднощі з працевлаштуванням через отриману освіту в Запоріжжі?
- Ні, не було. Як громадянка України оформила всі документи, які треба для проживання та працевлаштування в Азербайджані. Під час пошуку роботи я користувалася порадами своїх викладачів, адже ніхто не сидить із відкритими дверима та не чекає, що зараз прийде студент і треба знайти для нього роботу.
- Які «плюси» та «мінуси» в роботі журналіста?
- Особисто для мене «мінус» у тому, що потрібно віддаватися цій професії на всі сто. Я ж обрала сім’ю, поставила на перше місце материнство. Перебуваю на даний момент у декреті, шукаю якісь інші варіанти роботи. «Плюсом» є безперервний потік інформації та можливостей, зустрічей, спілкування з людьми різноманітних сфер діяльності.
- Які якості, на Вашу думку, притаманні успішному журналісту?
- Впевненість у собі, етичні норми та бажання реально працювати журналістом не тільки заради грошей. Хочу зауважити, що знання мов є теж обов’язковим, бо це дуже допомагає в професійній діяльності. Добре, коли немає мовного бар’єру зі спікерами, адже спілкування з ними – це основне в роботі журналіста. Мені довелося особисто зіштовхнутися з таким моментом, тому рекомендую студентам вчити іноземні мови.
- І наостанок. Дайте, будь ласка, поради нашим абітурієнтам.
- Бажаю не зупинятися на своєму шляху, коли виникають труднощі а вони будуть. Завжди черпайте знання та вдосконалюйтеся!
Софія Вальченко,
Катерина Доценко
Фото з архіву Севди Алієвої
