«Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець біологічного факультету, головний мисливствознавець державного підприємства «Запорізьке мисливське господарство» Артем Коваль

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває реалізація важливого профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в його рамках пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з вихованцем біологічного факультету, головним мисливствознавцем державного підприємства «Запорізьке мисливське господарство» Артемом Ковалем.

- Пане Артеме, розкажіть, будь ласка, чому Ви обрали саме ЗНУ як заклад для отримання вищої освіти?

- Мені з дитинства подобаються природа та тварини. Коли прийшов час обирати заклад для здобуття вищої освіти, я вирішив піти на біологічний факультет. До того ж, мені подобалося вчитися на підготовчих курсах з мисливствознавства. Можливо, треба було обирати інший шлях та іти на юриста, але, все ж таки, я обрав біофак. Справа в тому, що спеціальність біолога відкриває широкий спектр можливостей. Наприклад, спочатку, до посади мисливствознавця, я працював у галузі екології, а ще – в інституті рибного господарства.

- Які спогади зі студентських років є для Вас найціннішими та які отримані у виші знання стали найкориснішими у житті й у роботі?

- Навчання на біологічному факультеті залишило після себе величезну кількість приємних спогадів. Наша група була дуже дружньою. Ми так потоваришували завдяки великій кількості поїздок у різні місця. Що ж до хороших моментів під час навчання, то можу сказати, що в нас була дуже цікава практика, пов’язана з вивченням природи. Ми їздили і Запоріжжям, зокрема, були й на Хортиці, а потім почали їздити і за межі міста, наприклад, на Бірючий острів. Хочу сказати, що курси, які ми вивчали, дійсно знадобилися мені в житті. Зокрема, допомогло те, що людина може самостійно знаходити інформацію та аналізувати її. Отримані під час навчання біологічні знання про тварин, рослин та їхні види також дуже допомагають, адже я все життя працював на пов’язаних з цими знаннями роботах.

- Чи спілкуєтеся ви зараз з колишніми одногрупниками?

- Ну, перше квітня в нас вважається днем факультету, і в нас є традиція зустрічатися. У минулому та позаминулому році ми зустрічалися, приходячи на біофак. На жаль, у цьому році це не вийшло повторити. Хоча з одним із моїх одногрупників я цього дня ввечері поїхав на рибалку. Окрім того, мене компанія та друзі – це ті люди, з якими я вчився і ми продовжуємо спілкуватися. Ми часто ходимо один до одного в гості та навіть разом їздили за кордон до Шрі-Ланки.

- Чи змінили б Ви щось у своєму житті, якби повернулися в студентські роки?

- Мабуть, дещо б я змінив. Звичайно, ми були хлопцями веселими, багато гуляли, але зараз я би більше часу віддав навчанню.

- Що Вас надихає в роботі та якими здобутками ви пишаєтесь?

- Зараз я так відразу не згадаю про досягнення, але я можу розповісти, чим займається мисливствознавець: у нас є власні мисливські угіддя. Ми ведемо документацію, до якої входять і звіти, й обліки тварин, також ми готуємо тварин для полювання.

- Яким Ви бачите подальше професійне майбутнє?

- Зараз у лісовій галузі та галузі, у якій працюю я, дуже складна ситуація. Я мрію про те, щоб все налагодилося, та ми розвивалися далі.

- Що Ви можете порадити студентам, зокрема вашого факультету?

- Я раджу приділяти більшу увагу навчанню, друзям, викладачам і життю факультету, бо це, на мою думку, – найкращі роки життя. Також головне – це знайти свою спеціальність та розвивати себе в її напрямку. Ніколи не забувайте приділяти увагу своєму майбутньому, зокрема іноземним мовам, знання яких дуже допомагає в житті.

…Є такі люди, які з самого дитинства йдуть до своєї мрії. У дитячі роки вона здається містичною, казковою та захопливою, але іноді з плином часу вона розбивається об тверду реальність дорослого життя. Казка, яку бачила дитина, перетворюється в офіційний документ, у якому все викладено складною фактологічною мовою, де немає місця захопленню, а лише бюрократія. Але є і ті, хто продовжує йти за власною мрією, хто продовжує бачити її чарівність. Та з плином часу бажання еволюціонує, стає більш складним і від цього – не менш прекрасним. При такому розвитку подій, людина не просто працює – вона живе. Мрія, яка виникла в дитинстві, росте та стає її невід’ємною частиною. Саме враження людини, яка живе своєю роботою, складається після розмови з Артемом Миколайовичем…

Влад Макаренко

Схожі новини