Університет Абітурієнту Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, креативний продюсер, режисер, співвласник production-компанії «NEBO» Павло Мусін

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, креативний продюсер, режисер, співвласник production-компанії «NEBO» Павло Мусін

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, креативний продюсер, режисер, співвласник production-компанії «NEBO» Павло Мусін
20.04.2021 15:00 Все Головні новини Факультети Журналістики Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University факультет журналістики відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт Історії успіхів випускників ЗНУ

У Запорізькому національному університеті триває реалізація проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні у його рамках пропонуємо вам інтерв’ю з вихованцем факультету журналістики. креативним продюсером, режисером, співвласник production-компанії «NEBO» Павлом Мусіним. Під час розмови він розповів не лише про особливості своєї роботи, але й про те, як студентська дружба може перерости у бізнес партнерство.

- Як Ви обрали факультет журналістики ЗНУ й саме спеціальність рекламіста?

- У школі вчився в математико-економічному класі. Мені дуже подобалося вивчати економіку (за що окремо вдячний моїй вчительці Наталії Віталіївні). Уроки були небуденні, містили багато практичних завдань. Врешті-решт, кожен школяр стає перед вибором: ким же він стане? Фахівцем у якій галузі буде? Що його чекає в найближчі роки? Я не був винятком. Пішов від зворотного: почав запитувати в однокласників, куди вони вступають. І з’ясував, що 90% вступають на економічні спеціальності. Пішов далі та поставив друзям те ж питання. Виявилося, що й друзі обирали те саме. Тоді я замислився: «через 5 років буде надлишок фахівців в економічній і юридичній галузях. Де гарантії, що я буду затребуваним?». Напевно, це питання й вирішило долю мого вибору, а з огляду на те, що я непогано писав твори у школі, думаю, вибір був очевидний! Чому саме реклама? Тут простіше: мені хотілося в якусь медіасферу, тому «реклама та PR» була потрібною спеціальністю.

- Що спадає Вам на думку, коли пригадуєте навчання на факультеті?

- Мені важко обрати щось одне. Студентські роки – особливі для кожного, і розглядати тільки навчання було б неправильно. Загалом цей період був яскравим і незабутнім: перші кроки в доросле життя, перші успіхи та поразки. Якщо колись буду писати книгу, то цей розділ назву «Початок», тому що це, насправді, – початок моєї кар’єри. Саме тоді познайомився з Сергієм, що у підсумку вилилося у велику дружбу та плідну співпрацю. Ми створили «NEBO».

- Ми знаємо про Вашу дружбу та співпрацю з Сергієм Ябуровим, яка почалася ще зі студентських років. Розкажіть, будь ласка, про це більше.

- У телевізійників є така фраза: «У вас не вистачить ефірного часу». У цьому вислові закладена вся історія створення нашої компанії, її філософія, цілі та методи.

Пам'ятаю, як ми сиділи на трибуні стадіону під час фізкультури, тоді, фактично, й познайомилися. Він сказав щось на кшталт: «Я робив концерт у Москві», а я йому відповів: «Круто! А у мене батько займається концертами». У нас виникла ідея-фікс: створити щось подібне та рухатися в цьому напрямку. Ми довго обговорювали як, що та куди. Наш перший спільний проєкт народився з Віталієм Барканським – студія «Катакомба», або, як ми пафосно її називали, «Katakomb Studio» – фотостудія у підвалі. Ця студія була нашим хобі, тому що грошей вона не приносила та й не могла. Ми тільки-тільки починали розуміти, як працювати з технікою, камерою, світлом тощо. Нашими клієнтами були, в основному, дівчатка, які хотіли «гарненьких фоточок для ВК». Ми з Сергієм ніколи не були, як заведено говорити, взірцями для наслідування. Мало хто взагалі міг серйозно нас сприймати.

На другому курсі у нас з'явився предмет «Реклама». Його вела Наталя Дмитрівна Санакоєва. Як зараз пам'ятаю, вона дала практичне завдання – створити власну рекламну агенцію. У групі відразу всі поділилися на команди. Що ж до нас, ми за залишковим принципом «тих, кого не взяли  в жодну команду» зібралися у маленьку групу: я, Сергій, Гліб, Женя та Костя. Потрібно було вигадати назву агенції, презентувати її, зняти ролик на соціальну тему. Це було народження першого нашого серйозного проєкту – «MJata creative agency». Ми зняли ролик на тему «Безпека на дорозі», про те, що потрібно пристібати ремені безпеки, не користуватися телефоном і не перевищувати швидкість. Зараз розумію, що робити будь-який ролик із трьома посилами одночасно — це не розкрити жоден! Тоді ця ідея нам здавалася геніальною!

Є кадри у спогадах, які залишаються на все життя, так ось, наша презентація була одним із таких кадрів. Ніхто не очікував якогось серйозного результату від нас, мені здається, більшість чекали дотепну відмазку, чому ми не зробили, аніж побачити якісну роботу. Перші секунд 10 після перегляду ролика всі мовчали, а потім нам поплескали – усім дуже сподобалася робота. Тоді вирішили, що з цього всього можна зробити комерційний проєкт, і так воно й було. Два роки ми знімали й робили реклами та ролики. Згодом прийшли до того, що треба вдосконалюватися.

А далі був переїзд до Києва, робота на телеканалі, потім безліч проєктів, робота в продакшені та, найголовніше, – створення власного продакшена «NEBO». Уже розуміючи механізм, ми змогли створити компанію. Звичайно, цей шлях був дуже довгим і складним, із безліччю факапів і помилок. Я зараз описав лише верхівку айсберга, тому що, як зазначив раніше, – «у вас не вистачить ефірного часу».

- Що в навчанні для Вас було дуже корисним, а чого не вистачало?

– Звичайно, дуже багато залежить від викладача. Якщо придумати, як зробити пари цікавими, то й користь витягати легше. Для мене найкориснішими уміннями, які я опанував, стали: спілкування з людьми, доведення власної точки зору й завжди знаходити компроміс. Можливо, зараз мне закидають камінням, АЛЕ найціннішим вмінням вважаю «викручуватися» та моментально знаходити відповіді там, у чому ти не дуже розбираєшся та бути переконливим. Це й послужило для мене важливою навичкою в кар'єрі. Продюсер повинен вміти знайти рішення та домовитися. Бувають ситуації, коли потрібно, не маючи великих ресурсів, знайти спосіб розв'язати те чи те питання. У таких випадках ти вмикаєш всю свою ораторську майстерність і просто вирішуєш все на свою користь.

Чого не вистачало? Не вистачало практики. Ми не бачили, як знімається кіно, працюють телеканали, як народжуються ідеї, як їх втілюють у життя. Я зараз кажу про великі компанії, не було дійсно крутих платформ. Усі ми бачили фільм «99 франків» і нам здавалося, що так буває тільки в кіно. Але подібні агентства або продакшени дійсно існують. Якби тоді ми могли їх побачити, це був би дуже корисний досвід. Тому, якщо комусь цікаво, ласкаво просимо до «NEBO»!

- Чи працювали Ви під час навчання? Де саме?

– У мого батька – концертне агентство. Я, ще навчаючись у школі, підробляв у нього. Ні, це нічого спільного з організаторською роботою не мало. Я перевіряв квитки на вході, іноді продавав продукцію артистів у фойє. Трохи пізніше працював на фестивалях «Крим Мьюзік Фест» і «Бест Сіті», у службі акредитації та реєстрації. Ну і, звичайно ж, працював у «MJata».

- Розкажіть, будь ласка, детальніше про Вашу продакшн-компанію, чим вона займається?

– «NEBO» – це продакшн повного циклу. Ми займаємося створенням контенту та супроводжуємо його від ідеї, зйомки, графіки до виходу на ринок. Якщо простими словами, то створюємо рекламу та проморолики «під ключ» – вигадуємо та реалізуємо. Ми є прямими виробниками графіки як 2D, так і 3D. У цьому наша перевага перед конкурентами.

Ми – невелика компанія, зараз нас 12 людей: це – дизайнери, гримери, оператор, режисери, продюсер, сценаристи і Unreal Engine Artist. Плануємо ще 3-4 позиції, але це вже трохи згодом. Також відкриваємо новий напрямок, ринок – технологія доповненої реальності та real-time production. Це технологія, яка дозволяє поєднувати реальний світ і віртуальний у режимі реального часу. Тепер персонаж із фільмів може з'явитися поруч із вами й можна в реальному часі взаємодіяти з ним. Фотореалістичність створює відчуття, коли ви не можете розрізнити де графіка, а де реальна людина. Насправді, через 5-10 років це буде основним напрямком, ми просто це зрозуміли вже зараз і працюємо над його розвитком.

- Якими проєктами Ви пишаєтеся найбільше?

– Ми – перфекціоністи. Принцип нашої роботи полягає в тому, що ми на повну викладаємося під час розробки проєкту, доводимо його до ідеалу. Зізнаюся чесно, не завжди це добре, тому що, зробивши файно, переглядаєш, починаєш копатися, вигадувати, як зробити ще краще. На це йде дуже багато часу, проте результат радує. Буває, що й після цього знаходиш рішення, яке ще більше доводить продукт до ідеалу. І так –до нескінченності. Як-то кажуть: «Краще – ворог гарного».

Мені подобаються наші рекламні ролики для компанії «Steko». Дуже важливо, щоб клієнт був готовий на сміливі рішення, адже це дозволяє втілювати всі неймовірні ідеї. Ми разом із клієнтом створюємо цікаві роботи. Для тих, хто дивиться телебачення, ці ролики знайомі, їх дуже багато в ефірі. Крайня реклама була повністю реалізована графікою, зі справжнього був лише наш герой, він же – власник компанії. У мене часто запитують, скільки дублів пішло на хороший кадр із розбиванням вікна? Я, зазвичай, сміюся та відповідаю, що все з першого дубля знято. Справа в тому, що навіть вікна у рекламі графічні.

- Ваш тато, Генадій Мусін, працює у галузі PR. Це допомогло в професійному становленні, чи, навпаки, було складніше через завищені очікування?

– Ні те, ні те. Кожен і нас обирає для себе взірець для наслідування. Для мене завжди був і залишається прикладом мій батько. Я завжди спостерігаю та захоплююся його вмінням вести бізнес. Мені, взагалі, дуже пощастило з родиною. Дивлячись на маму, розумію, скільки сил і часу вкладено в нас. Я бачу надійний тил для мого батька. Те, яким бачу поняття «сім'я», – це все завдяки мамі. Дивлячись на батька, бачу, як потрібно будувати бізнес, як у складних економічних умовах тримати лідерство на ринку. Цього року моя сестра закінчила школу й обирала свій шлях, ким стати. Спочатку намагався її переконати вступати до Києва, але вона вступила до вишу в Іспанії. Це її вибір, і я пишаюся нею! Дивлячись на неї, я ще раз переконуюся, що потрібно завжди дослухатися до своєї інтуїції та думок.

Чи допомагає мені галузь роботи батька? Так, особливо зараз. В умовах всесвітньої епідемії я бачу, що майбутнє – за цифровими технологіями. Наприклад, зараз ми розробляємо технологію робити концерти в онлайн режимі із застосуванням доповненої реальності.

Завищені очікування? Теж так, але тут, швидше, сам для себе ставлю високу планку, тому що у мене є такий зразок! Дуже часто на перемовинах або в інших ситуаціях ставлю собі питання: «А як би тато відповів або вчинив?». У майбутньому мені, все ж таки, хотілося б об'єднати наші галузі, думаю, це було б цікаво. Хоча, про яке майбутнє я говорю? Уже сьогодні є деякі схожі процеси, тому це питання часу.

- Повернемося в минуле. Які поради Ви б дали собі ще студенту?

- Вірю у долю й завжди кажу: «Усе, що робиться, – все на краще». Нічого б не змінив, жодного дня, жодної помилки, жодного рішення. Тим, ким я став, і те, де я зараз – це результат багатьох рішень, злетів і падінь. Не помилившись би тоді, вигадуючи соціальний ролик для «MJata», не зміг би усвідомити та не допустити помилок у майбутньому. Невідомо, де б я був зараз, змінивши хоч одну мить у минулому. Рекомендую подивитися фільм «Пан Ніхто» і «Ефект метелика». Обидві стрічки розповідають, що, змінивши хоч щось у минулому, ви прямо впливаєте на майбутнє.

 

 

 

Схожі новини