Університет Абітурієнту Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець інженерного навчально-наукового інституту, магістрант Carleton University та Teach Assistant and Research Assistant Carleton University (Оттава, Канада) Станіслав Киян

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець інженерного навчально-наукового інституту, магістрант Carleton University та Teach Assistant and Research Assistant Carleton University (Оттава, Канада) Станіслав Киян

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець інженерного навчально-наукового інституту, магістрант Carleton University та Teach Assistant and Research Assistant Carleton University (Оттава, Канада) Станіслав Киян
23.04.2021 11:16 Все Головні новини Інженерний інститут ЗНУ Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University інженерний навчально-науковий інститут кафедра програмного забезпечення автоматизованих систем відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт Історії успіху випускників

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) продовжується втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в його рамках розповідаємо про досвід професійного становлення та успіху випускника бакалаврату інженерного навчально-наукового інституту ЗНУ Станіслава Кияна. У 2019 році Станіслав закінчив навчання за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення», а нині навчається на другому курсі магістратури Carleton University (Оттава, Канада) за спеціальністю Digital Media («Цифрові медіа») на Faculty of Information Technologies (факультет інформаційних технологій), одночасно працюючи помічником учителя й помічником із досліджень (Teach Assistant and Research Assistant).

- Пане Станіславе, як саме Ви обирали спеціальність? Вас ще в школі дуже цікавили комп’ютери та програмування чи хтось порадив Вам саме цю професію?

- Коли я вчився в 9 класі, в нас у школі ввели електронний журнал, який жодним чином не впливав на успішність і був потрібен тільки для того, щоб батьки бачили оцінки дітей. Система журналу мені здалася дуже слабкою, оскільки учням і вчителям роздали логіни (наші прізвища) та шестизначні паролі. Я вже тоді знав, що це – лише мільйон комбінацій. Хоча з оцінками в мене й було все гаразд, я вирішив із цікавості спробувати зламати електронний журнал. Для цього я самостійно вивчив мову Object Pascal/Delphi, і за декілька місяців навчання та написання програми мені вдалося розкрити пару вчительських акаунтів. Розумію, що зламування – це погано, і більше таким не займаюся, проте це було для мене чудовою мотивацією, оскільки практично будь-які програми загального застосування вже написані й знаходяться у вільному доступі. Зробити круту гру поодинці дуже складно, тому зламування конкретної системи – це один із небагатьох варіантів, як зробити щось унікальне та потенційно не марне.

Із 10 класу в нас почали викладати програмування в школі, і в мене з’явилася нагода взяти участь в олімпіадах із цього напрямку. Я досяг успіху: двічі виграв районну олімпіаду та двічі посів 2 місце на обласній.

- Як саме ви обрали заклад освіти?

- Моя мама працює в IT-галузі, її колеги порадили Інженерну академію як найкращий заклад вищої освіти в Запоріжжі, де готують програмістів. Зі свого досвіду роботи з колегами я теж вважаю його найкращим.

- Пане Станіславе, які Ваші найяскравіші спогади про навчання на кафедрі програмного забезпечення автоматизованих систем інженерного навчально-наукового інституту ЗНУ?

- Передусім, це – отримання дійсно корисних знань із профільних дисциплін, які мені стали в нагоді в подальшій діяльності. Ще, звичайно ж, –складання лабораторних робіт, спілкування з викладачами, тусовки з одногрупниками та участь у олімпіадах.

- Хто з викладачів Вам найбільше запам’ятався і чим саме?

- У мене багато улюблених викладачів, та кращі з кращих – це Ірина Анатоліївна Скрипник, Валерій Іванович Заєць, Олена Миколаївна Міхайлуца, Наталія Петрівна Полякова, Василь Іванович Попівщий та Анатолій Ігорович Безверхий. Вони всі фахівці в своїх областях, і, що найважливіше, вміють навчити студентів, які хочуть вчитися. Щиро сподіваюся, що в них усе завжди буде добре, і, раптом це якось вплине, дуже прошу підняти їм усім зарплату, і вчителям загалом, оскільки це – величезна праця, яка повинна оплачуватися, як мінімум, на рівні із зарплатою програмістів. На жаль, на даний момент зарплати викладачів у закладах вищої освіти України й Канади навіть порівняти не можна.

Окремо хочу відзначити Ірину Анатоліївну Скрипник за її титанічні зусилля в навчанні студентів і повну віддачу своїй справі.

- Що таке програма MITACS? Розкажіть, будь ласка, про свою участь у цій програмі.

- MITACS – це програма, за якою можна поїхати в Канаду на все літо проводити дослідження, практично, з будь-якої спеціальності. Програма доступна, починаючи з кінця 3 курсу бакалаврату. Ви подаєте своє резюме з технологіями, які знаєте. Далі там є величезний список із дослідженнями в університетах всієї Канади, на його основі створюєте список із 7 цікавими для вас дослідженнями в потрібному пріоритеті й чекаєте. А потім, якщо вас оберуть, із вами зв’яжуться, можуть викликати на інтерв’ю або відразу взяти. Після закінчення дослідження, якщо вас порекомендує професор (навіть якщо ви не встигли завершити дослідження), вам надають грант у 15000 канадських доларів на отримання освіти в Канаді. Половину грошей дають у перший місяць навчання в магістратурі, другу – у перший місяць другого семестру. На жаль, зазвичай, цих грошей вистачає лише на перший рік навчання, а магістратура в Канаді триває 2 роки. Усім раджу подавати на участь у програмі, там навіть тест з англійської складати не потрібно, я знаю людей, які брали участь із практично нульовим знанням англійської.

Тепер моя історія:

Мене взяли на дослідження віртуальних джойстиків на мобільних пристроях: які джойстики найзручніші? Саме дослідження було не дуже складне для мого рівня, але було дуже цікавим. Мені пощастило, що я потрапив до столиці, я зміг відвідати Торонто, Ніагарський водоспад, провінцію Квебек (міста Квебек і Монреаль) і ще кілька місць – усе у вільний від дослідження час. Також я познайомився з багатьма студентами з України, Мексики й Індії, з кількома з них ми стали друзями й спілкуємося досі. Потім мені дали грант на навчання в Канаді, і я вирішив їм скористатися. На щастя, професор, із яким я проводив дослідження, мені дуже допоміг і влаштував мене помічником учителя і помічником із досліджень (Teach Assistant and Research Assistant). Таким чином, зарплати з цих посад вистачає на покриття вартості навчання, а гранту від MITACS вистачає на життя.

- Наскільки схожі освітні системи України та Канади та чим вони відрізняються?

- Системи навчання в магістратурі дуже відрізняються (я не отримував ступень магістра в Україні, але в мене багато друзів-одногрупників, які мені розповідали, як це відбувається). Найголовніше – це те, що в нас у магістратурі продовжують давати профільні знання, а в Канаді (Mastership) вчать, як проводити дослідження. У Канаді, якщо ти вступив до магістратури, швидше за все, ти хочеш стати вченим або викладачем у закладі вищої освіти. Мені потрібно було провести дослідження з усіх дисциплін, які я відвідував. Ще одна відмінність, це те, що студенти самі обирають, які предмети відвідувати, проте в деяких вишах України так само.

Не зрозумійте мене неправильно, це не означає, що в Канаді отримувати освіту в магістратурі краще, і, якщо я хочу працювати програмістом, воно навіть гірше з точки зору корисності матеріалу. Просто там мета навчання інша.

- Як Ви адаптувалися до навчання в іншій країні? Чи вистачає Вам знань, які Ви отримали на кафедрі програмного забезпечення автоматизованих систем інженерного навчально-наукового інституту ЗНУ?

- Найскладніше, звичайно, це – мова. Іспит IELTS академічного рівня – це найскладніший іспит в моєму житті! Я кілька місяців готувався з репетитором, щоб його скласти. Профільних знань більш ніж вистачає, на мою думку, в нас дають більше знань на рівні бакалавра, ніж у Канаді, і це - без жартів.

- Коли Ви почали працювати? Це було під час студентства чи вже по завершенню навчання в інженерному навчально-науковому інституті ЗНУ?

- Я почав працювати з середини другого курсу, ще коли навчався в ЗДІА. Мені запропонували попрацювати в місцевій фірмі неповний робочий день, я пішов на співбесіду, й мене взяли. А коли наприкінці року в університеті була практика, я покликав на мою фірму друзів-одногрупників, їх теж взяли, і нам було дуже весело працювати разом.

- Якою Ви бачите свою подальшу кар’єру?

- Я бачу себе програмістом. Хочу стати синьйором та архітектором програмного забезпечення. Зараз у програмістів не заведено довго працювати в одній фірмі, але сподіваюся коли-небудь попрацювати в одній із фірм-гігантів індустрії (Google, Microsoft тощо).

- Пане Станіславе, а які Ваші захоплення? Як Ви проводите свій вільний час?

- Мені подобається читати, грати на гітарі та фортепіано. Зі спорту полюбляю волейбол, гірські лижі й сноуборд. І, звичайно, комп’ютерні ігри, куди ж без них. Іноді займаюся хакерством, але без порушень закону.

- Що б Ви побажали сьогоднішнім студентам?

- Побільше брати участь у різних програмах і конкурсах, навіть якщо немає шансів на успіх. Ви, як мінімум, чомусь навчитеся. Завжди можна пошукати варіанти програм в інтернеті, а також спитати у викладачів.

- Що Ви порадите випускникам шкіл, які нині обирають майбутню професію?

- Спробувати себе в програмуванні, і, якщо сподобається, отримувати освіту програміста. Можна зробити те ж саме і з іншими професіями, щоправда, не з усіма таке вдасться.

Саме для школярів-програмістів хочу порадити наступне: не слухайте маму, яка вам каже, що зламувати щось погано, або друзів, які говорять, що ви це все вивчите пізніше в закладі вищої освіти, чи просто звуть вас пограти на комп’ютері замість вашого захоплення. І вчіть відразу C#, Java, C++ або JavaScript. Pascal – уже застарів.

А всім без винятків раджу спробувати повчитися програмуванню в будь-який цікавій для вас галузі (можна й самостійно, в мене багато знайомих-самоучок). А якщо сподобається програмувати, звичайно ж, ставайте програмістами та заробляйте багато грошей.

 

Інженерний навчально-науковий інститут

 

Схожі новини