Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець історичного факультету, викладач кафедри новітньої історії України, молодий вчений ЗНУ Юрій Щур
У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». І черговий його матеріал присвячений розповіді про досвід професійного становлення та успіху вихованця ЗНУ Юрія Щура, який у 2004 році закінчив факультет історії, працював у Запорізькому обласному центрі охорони культурної спадщини (від наукового співробітника до директора). На сьогодні він – старший викладач кафедри новітньої історії України
-Пане Юрію, розкажіть, будь ласка, чому
свого часу Ви обрали для здобуття вищої освіти саме ЗНУ?
- Уже з 5-6 класу я був упевнений, що навчатимусь на історика. І спершу для мене в пріоритеті був Львівський університет. Однак, у 10 класі ми вивчали історію України за підручником Федора Григоровичу Турченка, який був деканом історичного факультету тоді ще ЗДУ. Я обрав для себе тоді наш історичний факультет, вирішив, що хочу навчатися саме тут.
- Які спогади щодо студентських років є для Вас найціннішими?
- Найцінніші спогади зі студентських років пов’язані, перш за все, зі спілкуванням. Тоді інтернет лише починав свій похід до користувачів, а мобільних телефон не було, та й коли вони почали з’являтися – все ж, це були лише телефони. Тому основний вільний час ми спілкувалися. У межах університету тоді був досить непоганий майданчик – літературний клуб «99». Також вистачало різноманітних заходів суспільно-політичного життя, акцій молодіжних організацій тощо.
- Яких викладачів Ви найчастіше згадуєте зараз, чи спілкуєтесь із ними після завершення навчання?
- Із кожним викладачем пов’язані свої цікаві історії. Не можу зараз виокремити когось конкретно. А 
спілкуюся я з ними – звичайно, на засіданнях кафедри, вченої ради.
- Чи зустрічаєтеся з колишніми одногрупниками, чи цікаво було дізнатися, чим саме вони займаються сьогодні?
- Дехто з моїх одногрупників після закінчення університету залишився тут працювати. Хтось пішов у бізнес, хтось – працює на шкільній освітянській ниві. Із багатьма ми зустрічаємося за різної оказії: з вчителями – під час конференцій чи на інших освітніх заходах; у когось можна придбати смачну каву тощо.
- Чим Ви на сьогодні займаєтесь, у якій галузі працюєте, як саме обрали цю професію?
- Після закінчення університету я рік працював вчителем історії у гімназії, потім перейшов до Запорізької обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури (зараз це – Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини), де пройшов шлях від наукового співробітника до директора. У 2014 році керував Запорізьким науково-дослідним центром «Спадщина», а від 2019 р. працюю старшим викладачем кафедри новітньої історії України. На цій же кафедрі 2009 року захистив кандидатську дисертацію.
- Які риси вдачі мають бути в людини, котра обрала Вашу професію?
- Людина, яка хоче бути істориком, перш за все, повинна любити читати. Бути готовою до пошуку, дискусії, наполегливості. Вміти правильно розставляти пріоритети. Зараз ще є таке «модне» слово – тайм-менеджмент, це також важливо.
- Яким Ви бачите своє подальше професійне майбутнє, про що мрієте?
- Мрію я про будиночок на березі моря, з величезною бібліотекою й швидкісним інтернетом. Але якщо повернутися до реальності – хочу найближчим часом фіналізувати кілька видавничих проєктів, а також – дописати чергову монографію.
- Що Ви можете порадити студентам і випускникам ЗНУ?
- Студентам під час занять я завжди раджу вчитися не для диплому, а, перш за все, – для себе. На роботу влаштуватися допомагає, звичайно, диплом, але працювати потім буде сама людина і нікого вже не цікавитимуть оцінки у дипломі, а лише знання, уміння та здатність до реалізації завдань.
Для випускників, буду дещо банальним: очевидно, не забувати Alma Mater, знайти своє місце у цьому бурхливому світі.
- Дякуємо Вам за відповіді на запитання й бажаємо успіхів в особистому й професійному житті!
Айнур Кулієва
