Університет Абітурієнту Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка інженерного навчально-наукового інституту, старша інженерка-програмістка в компанії «Rokt» (Сідней, Австралія) Олександра Грушко

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка інженерного навчально-наукового інституту, старша інженерка-програмістка в компанії «Rokt» (Сідней, Австралія) Олександра Грушко

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка інженерного навчально-наукового інституту, старша інженерка-програмістка в компанії «Rokt» (Сідней, Австралія) Олександра Грушко
21.05.2021 09:07 Все Головні новини Інженерний інститут ЗНУ Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University інженерний навчально-науковий інститут відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт Історії успіхів випускників ЗНУ

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває реалізація проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в його рамках розповідаємо про досвід професійного становлення та успіху випускниці кафедри програмного забезпечення автоматизованих систем інженерного навчально-наукового інституту Олександри Грушко. У 2010 році Олександра Юріївна закінчила університет за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення», а зараз працює на посаді старшої інженерки-програмістки в компанії з електронної комерції «Rokt» (Сідней, Австралія).

- Пані Олександро, розкажіть, будь ласка, як саме Ви обирали спеціальність? Ви ще в школі зацікавилися програмуванням, чи хтось порадив Вам саме цю спеціальність?

- Я з дитинства мріяла подорожувати світом та мешкати в різних країнах. Мама порадила мені кар’єру програмістки, як можливий шлях до здійснення мрії, і мала рацію.

- Чому саме ЗДІА? Ви чули добрі відгуки про підготовку фахівців на кафедрі програмного забезпечення автоматизованих систем?

- У цьому виші вчилася моя мама, і вона завжди з великою любов’ю та повагою розповідала про Інженерну академію. Тож я була впевнена, що саме тут отримаю гідну освіту, і не помилилась.

- А які Ваші найяскравіші спогади про навчання?

- Це було весело! Я люблю свої роки в Академії. Мені подобалося вчитися. Ми завжди отримували цікаві та складні завдання.

- Хто з викладачів Вам найбільше запам’ятався і чим саме?

- Я пам’ятаю всіх своїх викладачів, оскільки вони допомагали мені стати фахівчинею, якою я є зараз.

- Пані Олександро, а як Ви оцінюєте рівень підготовки, отриманої на кафедрі програмного забезпечення автоматизованих систем?

- Я задоволена рівнем отриманої освіти, а головне – він задовольняє моїх роботодавців (усміхається). Насправді вважаю, що виш дав мені дуже добру базову освіту. Проте ви ж розумієте, що навчання програміста не закінчується ніколи.

- Коли Ви почали працювати за фахом? Це було під час студентства чи вже по завершенню навчання?

- Я почала працювати інженеркою-програмісткою в 19 років, тоді я ще була студенткою.

- Нам відомо, що після «Інженерки» Ви працювали спочатку в Києві, потім у Дубліні, а нині – у Сіднеї. Це дуже цікаво! Та почнемо спочатку. Робота в Києві стала для Вас стартом кар’єри? Що взагалі вона Вам дала для професійного зростання?

- У Києві я зрозуміла, чим саме хочу займатися, які технології використовувати, і який тип проблем вирішувати.

- Пані Олександро, чи могли б Ви розповісти детальніше про роботу в Ірландії та Австралії?

- В Ірландії я працювала у високочастотній торговій компанії інженеркою програмного забезпечення. Це була складна робота, оскільки нам доводилося придумувати найбільш швидші алгоритми торгівлі, щоб перемогти наших конкурентів. Ірландія – весела, але, справді, дощова країна, тому я була дуже рада, коли мені запропонували переїхати до Сіднею (Австралія). Сідней – це дивовижне місто (крім тарганів, що літають) (усміхається), зима тут тепліша ніж літо в Ірландії.

- Чому саме Ви вирішили переїхати до Австралії?

- Це теж частка моєї дитячої мрії: Австралія – чудова, яскрава та цікава країна, а Сідней – дуже гарне та комфортне для життя місто.

- Де Ви на сьогодні працюєте і яку посаду обіймаєте?

- Нині я працюю в компанії з електронної комерції під назвою «Rokt» на посаді старшої інженерки-програмістки.

- Пані Олександро, а якою Ви бачите свою подальшу кар’єру?

- Нещодавно я отримала пропозицію щодо роботи в Нью-Йорку (США), тому наразі розглядаю цю можливість. Щодо довгострокової перспективи – мені подобається кодування, але я можу спробувати себе й на посаді менеджерки.

- А які Ваші захоплення? Як Ви проводите вільний час?

- У мене доволі багато захоплень, окрім програмування. Я фотографую, малюю, «тягаю залізо» в спортивному клубі, займаюся пул денсом. А ще маю улюбленців – кішку та собаку, які також потребують часу. Тож життя в мене досить різноманітне.

- Що б Ви побажали сьогоднішнім студентам?

- Передусім, пам’ятати, що навчання у виші – це перший крок у по-справжньому дорослого життя. І від успішності цього кроку в значній мірі залежатиме їхнє майбутнє. Тож нехай ставляться до навчання серйозно та відповідально.

- А що, пані Олександро, Ви порадите випускникам шкіл, які нині обирають майбутню професію?

- Обираючи подальший шлях, не зраджувати своїй мрії та прислухатися до серця. Ну, і до порад мами, звичайно! (знову всміхається).

 

Інженерний навчально-науковий інститут

 

Схожі новини