ГАЙДАБУРА Михайло Денисович

(30.04(13.05)1909, с. Вербове Пологівського р-ну Запорізької обл. – 1942) – прозаїк. Закінчив робітфак Київського художнього ін-ту. Працював учителем у рідному селі. Незабаром перейшов на газетну роботу – спочатку в політвідділі Пологівської МТС, а згодом – у Гуляйпільську районну газету. Відбувши військову службу, працював штатним пропагандистом. Учасник Великої Вітчизняної війни. Під час оборони Севастополя командував підрозділом морської піхоти і поліг смертю хоробрих. Починав з віршів, потім перейшов на прозу. Одне з перших оповідань «Межа» було надруковане 1929 в московському журналі «Батрак». Друкувався в газетах «Червоне Запоріжжя», «Комсомолець Запоріжжя». Автор книги оповідань «У морі» (1938). Був прийнятий до Спілки письменників України(1938). Ім’я Г. викарбувано в республіканському Будинку письменників на меморіальній дошці літераторів. У 1970 ім’я Г. було присвоєно Запорізькому обласному літературному об’єднанню.

Літ.: Лісняк В. Михайло Гайдабура // Вогні Запоріжжя. – 1957. – №2; Письменники Запорізького краю. – Запоріжжя, 2002. – С.35–38.