У ЗНУ організували наукову конференцію для здобувачів вищої освіти «Україна у світі: культурологічний і духовний виміри»
Дев’ятого грудня на історичному факультеті Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University) за участю Наукового товариства студентів, аспірантів і докторантів вишу відбулася наукова конференція молодих вчених і студентів «Україна у світі: культурологічний та духовний виміри». Її учасниками стали студенти і аспіранти, також до них приєдналися учні загальноосвітніх закладів освіти, із якими плідно співпрацює історичний факультет.
Роботу конференції відкрив декан історичного факультету, професор Володимир Мільчев. Модераторкою заходу стала його заступниця з наукової роботи Тетяна Грушева. Володимир Мільчев привітав учасників щорічної конференції, відзначивши той факт, що цей захід дозволяє молоді доторкнутися до великої науки, зробити свої перші кроки на цьому шляху. Своєю чергою, Тетяна Грушева наголосила, що теми, які обрали учасники конференції, досить складні, адже стосуються вивчення сучасної історичної ситуації.
Першою серед учасників свою наукову розвідку на тему «Куліш М.: про особливості культурно-освітніх аспектів суспільної свідомості Одещини на початку 1920-х рр. (за ранньою публіцистикою)» представила голова НТСА історичного факультету, студентка 4 курсу Єлизавета Шмідт. На матеріалі тогочасної публіцистики й особистого щоденника автора вона представила аналіз щодо ситуації у закладах системи шкільної освіти та свідоцтва Миколи Куліша, який на початку 20 років ХХ століття працював у губернському відділі народної освіти в Одесі на посаді інспектора шкіл. Ґрунтовне й цікаве дослідження молодої науковиці відзначили представники організаційного комітету конференції серед найкращих.
Актуальну тему для свого дослідження обрав студент 4 курсу Юрій Мосійчук – «Знищення культурних цінностей та вивезення їх з Криму та Донецької і Луганської областей російською 
владою». Йшлося про знищення пам’яток, недолугу реконструкцію, вивезення історично-культурних цінностей та експонатів з тимчасово-окупованих територій. Закриваються музеї, а їх колекції наразі поповнюють експозиції провідних музеїв столиці Москви та Санкт-Петербурга. Знищуються також пам’ятники автохтонної кримсько-татарської культурної спадщини, як от «реставрація» Бахчисарайського палацу; здійснювані на території Криму археологічні розкопки наразі не документуються, бо здебільшого проводять їх чорні археологи. По сьогодні триває «боротьба» України із Росією за національний культурний спадок – скіфське золото, яке досі не повернулося з Голландії. Наразі представники України, аби врятувати хоча б частково культурний спадок, намагаються створити спеціальну моніторингову комісію. Після доповіді, яка викликала жваве обговорення, учасники зустрічі обговорили питання: «Ця ситуація – недбалість чи цілеспрямована політика?». Врешті, вони дійшли висновку, щодо політики, яка прагне знищити свідоцтва кримсько-татарської спадщини або перетрактувати їх у потрібному руслі. Аби врегулювати критичну ситуацію, українські історики звертаються за допомогою до таких міжнародних інституцій, як ЮНЕСКО, рятувати пам’ятки допомагає й Туреччина.
Сніжана Злат’єва, теж ст
удентка 4 курсу, презентувала тему «Шевченківські дні на Великотокмаччині 60-ті роки XX століття (за матеріалами радянської періодики)». Також на матеріалі радянської преси вона розповіла про широкомасштабні заходи, які відбувалися в цей період із нагоди святкування ювілейних дат видатного українського митця Тараса Шевченка. Студентка 4 курсу Анастасія Губіна презентувала тему «Олександрівськ на картинах художників ХІХ ст, що стосується безпосередньо історії нашого міста та його зображення у творчості художників. Вона згадала найдавніші зразки живопису, які передають мальовничість Хортиці та прилеглих районів. Найдавніша на сьогодні відома замальовка належить швейцарському художнику Жаку-Крістофу Мівіллю – 1814 року. Серед авторів запорізьких пейзажів були як місцеві художники, так і ті, що побували тут проїздом, як-от І. Айвазовський.
Костюк Дар’я – аспірантка 4 року навчання історичного факультету ЗНУ – представила тези свого наукового дослідження з теми «Роль ЗМІ в освітньому процесі в період пізнього сталінізму (на прикладі Запорізької області)». У розвідці на матеріалі місцевих ЗМІ (республіканська газета «Правда») представлений період економічного відновлення та відбудови навчальних й освітніх закладів, розгортання масштабної підготовки кадрів за професіями в Україні. На той момент широко популяризується образ учителя – шанованої особистості, у якій прослідковуються риси елітності та винятковості, адже він виконував важливу місію. Відбувається організація технічних курсів для робітників, на радіо – освітніх передач, що розповідають про передовий досвід – для бригадирів, ланкових тощо. Це був повоєнний період відродження й індустріалізації регіону.
Аспірантка 1 року навчання історичного факультету ЗНУ Софія Тоцька презентувала актуальну тему: «Події Революції Гідності в Запорізькій області (листопад 2013 – квітень 2014 рр.)». Вона згадала події, які стартували від часів «Революції гідності» й тривають до сьогодні. А також розглянула новаторські ідеї, які в умовах гібридної війни, можуть виступати фактором національно-культурної стабілізації. Зокрема, йшлося про створення власних національних проєктів, науково обґрунтованих істориками, Українським інститутом національної пам'яті. Студентка 3 курсу Анастасія Кольченко у своєму виступі висвітлила «Сучасні імперські історичні міфи РФ щодо української державності».
Низку інших досліджень присвятили темі історії Олександрівська та сьогодення Запоріжжя. Серед них привернула увагу присутніх розвідка зовсім юного науковця – учня 10-Г класу Запорізької гімназії №107 Юрія Десятова, який зупинився на філософській спадщині видатної постаті історії України в рамках теми «Духовні та світські аспекти в педагогіці Йосифа Сліпого».
Після завершення виголошення доповідей відбулося обговорення результатів. Усі охочі могли поставити молодим науковцям запитання. Також серед підсумків проведення конференції – видання збірника тез доповідей її учасників.
Олена Хлистун
