Славетні запоріжці
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | І | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ю | Я |

ГОРБУЛІН Володимир Павлович

Славетні запоріжці / Всi персоналії / ГОРБУЛІН Володимир Павлович

(17.01.1939, м. Запоріжжя) – академік НАНУ (1997), відомий громадський діяч України. У 1962 закінчив Дніпропетровський державний ун-т зі спеціальності «Літаючі апарати». У 1962–1976 працював у Конструкторському бюро «Південне» м. Дніпропетровськ. У 1977–1990 працював в апараті ЦК КПУ. З 1980 – зав. сектору ракетно-технічної та авіаційної техніки. Брав участь в організації і координації робіт з усіх програм зі створення ракетно-космічної та авіаційної техніки в Україні. З 1992 – Генеральний директор Національного космічного агентства України. У 1992–1994 – керівник розробки і реалізації першої Національної космічної програми України. Доктор технічних наук (1994), професор (1995). З 1994 – Секретар Ради національної безпеки при Президенті України, радник Президента України з питань національної безпеки. У 1996–1999 – Секретар Ради національної безпеки і оборони України. Один із авторів Концепції національної безпеки і оборони України, Державної програми будівництва і розвитку Збройних сил України. До 1999 – голова Державної міжвідомчої комісії з питань співробітництва з НАТО. У 1999–2000, з 2006 – радник Президента України. У 2000–2002 – Голова Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України. Керівник і учасник розробки Державної програми розвитку озброєння та військової техніки та Концепції структурної перебудови оборонно-промислового комплексу України. З 2002 – помічник Президента України з питань національної безпеки. У 2003–2005 – заступник Голови Державної комісії з питань реформування та розвитку Збройних Сил України. З 2003 – директор Ін-ту проблем національної безпеки України. Сфера наукових досліджень – оптимізація процесів проектування, розробки і впровадження ракетно-космічних систем, забезпечення національних інтересів держави в системі колективної безпеки і оборони. Заслужений машинобудівник України (1994). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002). Лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки (1990). Лауреат премії НАН України ім. М.Янгеля. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1976, 1982), Ярослава Мудрого V ст. (1997) і IV ст. (2004).

Літ.: Шаромова В. Українські фізики і астрономи. – Тернопіль, 2007 – С.44; Енциклопедія сучасної України. – Т.6. – К., 2006. – С. 231.