У ЗНУ відбулося засідання круглого столу на тему «Сучасна російсько-українська війна: міждисциплінарний дискурс»

Одинадцятого травня в ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) на платформі Zoom відбулося засідання круглого столу на тему «Сучасна російсько-українська війна: міждисциплінарний дискурс». Розгляд цієї актуальної теми, на думку організаторів, покликаний надати відповіді на цілу низку проблемних запитань щодо напрямку розвитку суспільно-філософської думки, освітнього та наукового складників, а також – щодо прогнозованих результатів і термінів закінчення цієї війни. Цей науковий захід зібрав для обговорення видатних учених і студентів різних факультетів, які тільки-но розпочинають наукову діяльність. Вони представили під час засідання результати наукових розвідок щодо різних аспектів життєдіяльності не лише української та світової спільноти, на які вплинула повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України.

Захід організували представники історичного факультету ЗНУ за підтримки керівництва університету, зокрема його ректора Миколи Фролова, та співробітників науково-дослідної частини вишу. Координаторкою зустрічі стала доцентка кафедри новітньої історії України Тетяна Грушева. Під час засідання круглого столу його учасники мали змогу обговорити реакцію світової суспільної думки на події російсько-української війни, результати досліджень українських науковців за останні два місяці, а також їхні роздуми щодо причин цих подій, які були закладені ще в попередні історичні періоди розвитку українсько-російських відносин. Йшлося також про зміну пріоритетів у шкільній історичній освіті, породжену впливом сучасної війни, підготовку школярів і студентів в умовах дистанційного навчання, запропоновані МОН України, міжнародні заходи тощо.
На початку зустрічі учасників традиційно привітав ректор ЗНУ, професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Микола Фролов. Він відзначив надзвичайну важливість проведення заходу для українського суспільства: «Адже клята війна триває, агресія не завершилася. Ми бачимо, як наше суспільство згуртувалося, і вже майже 80 днів ми чинимо супротив агресору. Міжнародна спільнота сьогодні захоплюється міццю духу й українським характером, хоча ще на початку вторгнення військ російської федерації в Україну міжнародні експерти вважали, що не протримаємося так довго. Ідеї, які представлені до обговорення на заході, дещо випереджають час, але ми вже зараз бачимо їхню актуальність і перспективність: науковці мають надавати відповіді на запитання, що їх сьогодні шукає суспільство. Це стосується реальності не лише суспільної, а й наукової, історичної і навіть філологічної. Приємно, що цей захід об’єднав науковців і фахівців різних спеціальностей. Ми повинні вже сьогодні розуміти, яким чином вибудовувати життя з тими країнами, поряд із якими ми змушені жити. В Україні сьогодні немає родини, яка б не потерпала від російської агресії в різних її проявах. Як ректор університету я наразі ініціюватиму створення в ЗНУ низки центрів або інших дослідницьких структур, які будуть вивчати наших сусідів, тамтешні суспільні процеси й життєдіяльність, як і можливі наслідки їхнього впливу на українське суспільство, аби надалі бути готовими до прийняття викликів. Готовий також керувати цією роботою і чекаю від вас пропозицій. Я слухаю періодично радіо «Байрактар» і якось замислився: хто б міг зацікавитися вивченням творчості нашої молоді, яка пише тексти, пісні, що супроводжують усю цю війну? Отже, із радістю можу відзначити, що наша професорка-філологиня Ірина Павленко працює з цією тематикою, а свою доповідь вона вже готова представити учасникам круглого столу! Загалом переконаний, що цікаві, актуальні теми досліджень, які запропонували учасники, мають цілком прагматичну спрямованість і повинні отримати своє подальше продовження».
До привітань учасників наукового зібрання приєднався й представник Запорізької обласної військово-цивільної адміністрації, начальник Управління внутрішньої політики, історик за фахом, випускник ЗНУ Володимир Марчук. Передусім він наголосив, що Запорізький національний університет – кузня кадрів для багатьох структур Запоріжжя та області, зокрема й обласної адміністрації. Серед його випускників – і теперішній голова ЗОВА Олександр Старух та багато інших діячів, які сьогодні ефективно працюють і підтримують обороноздатність й життєдіяльність регіону. Він також зауважив: «Непересічний науковий матеріал, що надає нам сьогодення, буде відповідно осмислений в історичній науці. Варто залучити якомога більше фахівців до цієї роботи. Ми вдячні представникам ЗНУ, які накопичують увесь цей потенціал наживо, подібно тим історикам, які осмислювали Другу світову війну». А також представник обласного керівництва пообіцяв: «Поки ви будете працювати, ми разом із військовими забезпечуватимемо вам спокій, аби над нашим небом не літали ракети, й вчені могли займатися дослідженнями!».
Першим свою доповідь на тему «Аналітика та прогнозування в умовах російсько-української війни» представив професор кафедри соціології ЗНУ Максим Лепський. Він відзначив на початку виступу деяку провокативність дослідження, адже воно пов’язане з науковим прогнозуванням подій. А також розповів про методи наукового дослідження щодо визначення майбутнього. Частиною представленого знаним науковцем прогнозування є, зокрема, вивчення картини інформаційної війни, включення досвіду дослідження подій на Донбасі, в Нагірному Карабасі, у рамках Сирійської війни, й у Казахстані – одразу після придушення військами російської федерації народного повстання. Група науковців під його керівництвом уже здійснила понад 35 таких досліджень. Доповідач також презентував технології прогнозування, які здійснюються за аналогією. Зокрема, він спробував надати відповідь на запитання, яке хвилює увесь український загал: «Коли завершиться активна фаза російсько-української війни?». Отже, за прогнозами вітчизняних і закордонних фахівців, які ставлять приблизний максимум, це має бути лютий 2023 року.
Професор кафедри новітньої історії України ЗНУ, знаний науковець Федір Турченко представив для обговорення тему «Сучасна російсько-українська війна на уроках історії в школі». Він окреслив методологічні підходи в рамках вивчення відносин України з Росією, які спираються на ідеї конфлікту, або зіткнення цивілізацій. Але сам автор вважає найбільш перспективною тезу продовження визвольних змагань українського народу, що тривають від часів Богдана Хмельницького. Аналіз української ментальності й історичної пам’яті, розглядається також через процес звільнення від радянського впливу (декомунізація), що виявляє елементи боротьби із самими собою також. Під час дискусії історик ставить питання: «Що в історії виступає колоніальним, а що культурним і прогресивним?», дискутує щодо проблем правильного історичного погляду та введення відповідного матеріалу в підручники та в процес шкільної освіти. Важливим, зокрема, моментом є необхідність попередження впливу гібридної війни на свідомість молодого покоління. Доповідач відзначив, що сьогодні український народ платить високу ціну за власну правду. Тож очікуємо на часи Перемоги, коли українські науковці зможуть спільно працювати над вирішенням нагальних проблем, поставлених перед ними історією. Дискутували учасники засідання й з приводу того, що керівництво російської федерації використовує історію не як науку, а як ідеологічну зброю, і чи не настав наш час, аби використати напрацювання українських істориків на державному та світовому рівні як ідеологічну зброю для відстоювання власних інтересів? Наступною доповіддю, яку представила професорка кафедри української літератури та компаративістики ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Наталія Ярмоленко, стала: «Інтернетлор російсько-української війни в руслі традиційного фольклору». У цьому дослідженні представлена війна в інтернет-мережі, яка наразі народила нові форми фольклору, із трансформацією традиційного та новітнього контенту. Йшлося про характер та ідеологію нових форм, відбиток новітніх інтернет-технологій та різновиди мультимедійних форм фольклору. У цих сучасних формах представлена тема російсько-української війни, її осмислення, ідеологічний вплив, естетика та прагматика. Вони не завжди вирізняються вишуканістю, але мають злободенну спрямованість: це – молитви, замовляння, прокляття, меседжі, військові вітання тощо, покликані підтримувати дух народу. Така форма, як інтернетлор, сьогодні – соціально вагоме явище масової культури, що відображає думку своїх творців і суспільства.
Професорка кафедри слов'янської філології ЗНУ Ірина Павленко представила доповідь на тему «Пісні України про російсько-українську війну». Дослідниця розповіла учасникам зустрічі, як відбивається суспільне бачення подій сьогодення в піснях, що складають сьогодні національний інтернет-контент: їх співають у різних колективах, зокрема й у військових, відомі й невідомі загалу автори під гітару. Таких матеріалів авторка дослідження назбирала за останні понад два місяці вже близько 250. Йшлося й про технологію їхнього створення, різновиди, функції та ідейний зміст.
Окрім цього, на засіданні виступили зі своїми доповідями й інші представники різних факультетів – викладачі, аспіранти та студенти. Серед них – доцентка кафедри української літератури Юлія Курилова з темою дослідження «Російсько-українська війна в колективній свідомості: рецептивні, виховні, культурологічні аспекти». Доцент кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту Олександр Притула розповів учасникам засідання про «Вплив козацького світогляду на ідеологічні засади захисників України в умовах сучасної російсько-української війни». Старша викладачка кафедри української мови Оксана Меркулова змалювала картину впливу наративів російської пропаганди в південно-східному регіоні у своїй доповіді на тему «Запорізький прихильник “русского мира” після 2014 року: мовний портрет (аналіз дописів прихильників росії в соцмережах)». А доцентка кафедри психології Ольга Іщук як фахівчиня представила практичні поради з «Психологічної безпеки надання допомоги постраждалим від російсько-української війни». Злободенністю та прагматизмом вирізнялися й дослідження молодих науковців, серед яких – роботи аспіранта історичного факультету Семена Прокопенко на тему «Інформація як зброя», третьокурсниці цього факультету Анастасії Кольченко на тему «Історичні міфи щодо України в зверненні в. путіна до громадян росії від 21 лютого 2022 року», студентки третього курсу факультету СПП Тетяни Перетятько на тему: «Формування української ідентичності в умовах сучасної війни», другокурсниці історичного факультету Аліни Климчук на тему «Геноцид у Бучі: чому звірства стали можливими?» та багато інших.
Наприкінці наукової зустрічі всі учасники подякували організаторам і доповідачам за змістовні дослідження. Тезою, яка підсумовує результати засідання круглого столу, стало звернення начальниці Українського міжуніверситетського навчально-наукового шекспірівського центру, професорки Наталії Торкут до колег: «Щиро вдячна за високопрофесійні й надзвичайно цікаві й у чомусь полемічні доповіді. Отримала не тільки велике інтелектуальне, емоційно-психологічне задоволення, а головне – інформацію для подальших роздумів і роботи!». Науковому загалу побажали оптимізму, життєвого драйву й Перемоги Україні! За результатами заходу планують видати збірку матеріалів.

Ознайомитися з відеозаписом засідання круглого столу можна за лінком на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=0wFfCF0HYug

Слідкуйте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
https://t.me/pressluzhbaZNU

Схожі новини