ГРАНОБАРСЬКИЙ Євдоким Павлович

(1759 – 18.03.1828) – громадський діяч, меценат. Народився в сім’ї дворян. У 1777–1783 – на службі в Азовській межовій експедиції. У 1786–1798 – колезький реєстратор Новомосковського повітового суду. Власник с. Маячка та Молочна в Мелітопольському пов. Опікувався Олександрівським й Оріхівським повітовими училищами. У 1812 подарував одному з перших навчальних закладів Запорізького краю – училищу в м. Оріхів – будівлю під навчальні класи; щорічно виділяв кошти на навчання дітей із малозабезпечених родин. У 1812 за доброчинну діяльність імператорським указом нагороджений діамантовим перснем. У 1815–1828 – почесний наглядач училищ Мелітопольського повіту. У 1817 – колезький секретар, у 1820 – титулярний радник, у 1818 обраний головою дворянських зборів Мелітопольського пов. Нагороджений орденом Св. Анни ІІІ ст. (1826)

Літ.: Козлова И. Покровитель науки Евдоким Павлович Гранобарский // Альманах Созвездие. – 2000. – № 1. – С. 56-57.

І.В.Козлова