«Війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – сила». Ця відома цитата з антиутопії Джорджа Оруела ніби акумулює в собі всю згубну ідеологію «русского мира». Тридцять першого травня 2022 року, під час роботи міжнародного вебінару «Пам’ять як зброя: інститути національної пам’яті в умовах воєнного конфлікту», її згадували неодноразово. Як слушно зауважив у вітальній промові до учасників заходу ректор ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University), доктор історичних наук, професор Микола Фролов, нав’язування проросійських наративів історичної пам’яті є таким самим елементом воєнної агресії, як і відкритий збройний напад.
Вебінар, організований в рамках міжнародного проєкту Jean Monnet Module “Tailoring European Memory Politics for Peacemaking in Ukrainian Society” доктором історичних наук, проректором з науково-педагогічної роботи Юрієм Кагановим і докторкою філологічних наук, доценткою кафедри німецької філології, перекладу та світової літератури Оленою Тупахіною, зібрав на платформі ZOOM понад 100 учасників із чотирьох країн – України, Чехії, Ізраїлю та Польщі. Подібний склад, як зауважив у своєму виступі представник Університету ім. Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща), доктор політології та права Бартош Гордецький, не лише демонструє безпрецедентну підтримку України з боку цивілізованого світу, але й засвідчує готовність країн-учасниць до пошуку компромісу в спірних, подекуди болісних питаннях їхньої спільної з Україною історії.
У вступному слові проректор з науково-педагогічної роботи, доктор історичних наук, професор Юрій Каганов, нагадав про кричущі злочини агресора проти української ідентичності в Запорізькій області: спалені підручники з історії України, зруйновані пам’ятники, розграбовані музеї. А випускник історичного факультету Запорізького національного університету, легендарний «кіборг» В’ячеслав Зайцев, що звернувся до слухачів просто з лінії фронту, підкреслив особливу актуальність теми вебінару в часи, коли захищати історичну пам’ять українців доводиться зі зброєю в руках.
Концепт історичної пам’яті в умовах воєнного конфлікту розглядався під час вебінару з різних дослідницьких ракурсів. Так, радник Міністра внутрішніх справ України, виконавчий директор Українського інституту майбутнього, доктор історичних наук Вадим Денисенко у своїй промові торкнувся питання «русского мира» як онтологічного й ідеологічного конструкту: виділив його основні складники, окреслив спектр інформаційних маніпуляцій, що застосовувалися російськими ідеологами з метою легітимізації агресії. Роль Українського інституту національної пам’яті в інформаційному спротиві стала предметом розгорнутої доповіді заступника голови УІНП, кандидата історичних наук Володимира Тиліщака. Своєю чергою, головний вчений Міністерства репатріації та інтеграції Ізраїлю, професор відділення політичних наук Університету Бар-Іла Зєев Ханін на прикладі Ізраїлю поставив питання співіснування «історичних пам’ятей» національних меншин в рамках єдиного державного метанаративу.
А старший науковий співробітник Інституту досліджень тоталітарних режимів (Чеська Республіка) Давід Свобода навів чимало прикладів того, як російська пропаганда, у тому числі в соцмережах, живить антиукраїнський міф про «бандерівців» у чеському суспільстві.
Виступи спікерів супроводжувалися жвавим обговоренням за участю фахівців з усіх регіонів України – від представників «двічі переміщеного» Горлівського інституту іноземних мов Донбаського державного педагогічного університету до викладачів Українського католицького університету у Львові. Підбиваючи підсумки дискусії, професор Федір Турченко не лише торкнувся проблемних питань викладання історії України в закладах середньої й вищої освіти, але й наголосив на відповідальності фахівців за ті «скелети в шафах» національного історичного дискурсу, що часто стають підґрунтям політичних спекуляцій на історичні теми.
Слідкуйте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
https://t.me/pressluzhbaZNU
