ГРИНЬКО Микола Григорович
(30.04.1921, м. Херсон – 10.04.1989, м. Київ) – український актор, народний артист УРСР (1973). Народився в сім’ї акторів. Учасник Великої Вітчизняної війни. У 1949 закінчив театральну студію при Запорізькому музично-драматичному театрі. У 1946–1955 працював у Запорізькому та Ужгородському музично-драматичних театрах, 1956–1963 – актор і художній керівник Київського естрадного оркестру «Днiпро», виступав на естраді в розмовному жанрі. З 1963 – на Київській кіностудії художніх фільмів. Ролі в кіно на українських кіностудіях: Кріпак-бунтар – «Тарас Шевченко» (1951), Бананг – «Тіні забутих предків» (1964), Полковник – «Ати-бати, йшли солдати» (1977), Громов – «Пригоди Електроніка» (1978), Никон – «Ярослав Мудрий» (1981); на інших студіях – Грязнов – «Іванове дитинство» (1962), А. Чехов – «Сюжет для невеликого оповідання» (1970), Данило Чорний – «Андрій Рубльов» (1971), Нік Кельвін – «Солярис» (1972), тато Карло – «Пригоди Буратіно» (1975), дядько Єгор – «Афоня» (1975), старець Нектарій – «Юність Петра» (1980) та ін. Працював з такими режисерами кіно як С. Параджанов, О. Алов, В.Наумов, С. Бондарчук, Р. Биков, В. Бортко, С. Юткевич, А. Тарковський та ін. Вистави: «Пригоди Буратіно», «Солярис», «Сталкер» та ін. Озвучив мультфільм «Пиріг із сміянікою» (1958). Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Літ.: Мистецтво України. Біографічний довідник / А. Кудрицький. – К., 1997. – С. 177; Ботнер Ю. Теплый взгляд Николая Гринько // Суббота Плюс. – 2003. – 22 травня.
Н.В. Горбач
|