Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Філологічний факультет долучився до відзначання 300-річчя видатного українського митця і філософа Григорія Сковороди

Філологічний факультет долучився до відзначання 300-річчя видатного українського митця і філософа Григорія Сковороди

Філологічний факультет долучився до відзначання 300-річчя видатного українського митця і філософа Григорія Сковороди
05.12.2022 13:29 Все Головні новини Факультети Філологічний ZNU Zaporizhzhia National University ЗНУ Запорізький національний університет філологічний факультет освітній процес заклади загальної середньої освіти 300-річчя Григорія Сковороди

Третього грудня минуло 300 років від дня народження Григорія Сковороди. Не кожного ювіляра згадують через три сотні літ, і уже той факт, що Г. Сковорода долає свій ювілей знаний і не забутий, багато про що свідчить. Але головне, що в кожній новій генерації знаходяться люди, які мають його «за свого». Волелюбний, упевнений у своєму погляді на світ і непідлеглий нікому, – цим він, мабуть, і близький молоді. Бо, як говорив сам ювіляр, «близьке до близького схильне, і сам ти такий, яке те, що любиш і осягаєш». Для студентів філологічного факультету ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University), котрі вивчають давню українську літературу й обізнані з поетичним, байкарським і філософським доробком автора, ця близькість предметно відчутна.

 

Але особа Г. Сковороди, хоч їй на сьогодні і присвячено понад 5000 досліджень, залишається «невловним птахом», за словами найвідомішого вітчизняного сковородинознавця Леоніда Ушкалова. Тож студенти-філологи радо стали учасниками/цями двох онлайн-лекцій: мистецтвознавиці Діани Клочко «Чому ми знаємо обличчя Григорія Сковороди?» та д. філос. наук, професора Тараса Лютого «Філософія самовладання Григорія Сковороди». На першій із них йшлося про те, як формувалися уявлення про зовнішній вигляд Г. Сковороди, адже своїх автопортретів він не залишив, хоч малював непогано, а серед його друзів художників/ць не було. Друга ж була присвячена темі інтелектуальної місії Григорія Сковороди в умовах втрати Гетьманщиною автономії, що набуває особливої гостроти в часи російської агресії. А ще 1 курс філологічного факультету ЗНУ долучився до акції з написання листів у майбутнє, що відбувалася на платформі Skovoroda.today. І те, що 17–18-літнім вдавалося «вписати» сковородинівські досвід і мудрість у власні візії майбутьного, означає, що нові ювілеї філософа і педагога, письменника і мандрівника точно будуть. Тож адресати, а ними міг стати будь-хто, чекають на свої листи, за умовами акції, після нашої Перемоги.

До заходів філологічного факультету 2 грудня доєдналося й близько 90 запорізьких старшокласників – учнів Кушугумської гімназії «Інтелект», Запорізької спеціалізованої школи-інтернату ІІ–ІІІ ступенів «Козацький ліцей» та Дніпрорудненської спеціалізованої школи «Талант», які стали учасниками/цями онлайн-вебінару до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди «Сродна праця – це найсолодша в світі річ…», підготовленого викладачами кафедри української літератури. Після знайомства з філологічним факультетом ЗНУ, школярі/ки були не лише слухачами, але й активними дослідниками життєвого шляху нашого ювіляра. «Мандруючи» сковородинівськими шляхами на Google-карті, розшифровуючи його філософські символи чи відновлюючи афоризми вони змогли переконатися, що Г. Сковорода залишається близьким і сучасним для нових поколінь, бо шукав відповіді на запитання, які ніколи не втратять актуальності: «Що таке щастя?» й «І як бути щасливим?».

Складником ювілейних заходів на філологічному факультеті стала і участь к. філол. н., доцентки, завідувачки кафедри Наталії Горбач в ефірі запорізького телеканалу МТМ, присвяченому Г. Сковороді, де, зокрема, йшлося про стереотипізацію його образу як бідного мандрівця «без кола і двора», але з палицею в руках і торбиною за плечима, народного філософа, селянського письменника тощо. Показовою для розуміння того, як обходилися з образом Г. Сковороди, «підтягуючи» його в потрібний ідеологічний контекст, є історія його пам’ятника роботи І. Кавлерідзе в Києві. Автором скульптурний образ задумувався в натільному хресті, з Біблією і босий. У результаті ж втручання комісій від мистецтва, хреста з нього зняли, замість Біблії в руки дали торбу, зате взули в постоли.

На превеликий жаль, війна змінила не лише плани по відзначенню 300-літнього ювілею Г. Сковороди, але й зруйнувала музей у с. Сковородинівка, колишня Пан-Іванівка, який розташовувася в маєтку, де філософ і письменник прожив останні чотири роки життя й на території якого був похований. Називаючи Григорія Сковороду засновником своєї релігійної філософії, росіяни так і не зрозуміли слів, які той заповів викарбувати на своєму надгробку: «Світ ловив мене, та не впіймав». Дарма, бо можна знищити музей, але неможливо знищити сковородинівську філософію. У листі, написаному Г. Сковородою 1762 року до улюбленого учня Михайла Ковалинського, знаходимо дві максими: «Дорога до зла коротка» і «Краса потребує роботи». Триста років минуло, а люди досі стоять на цьому перехресті Г. Сковороди. Проте впевнені, що війна минуща, бо коли, за словами мандрівця-любомудра, неправда гнобить і протидіє, тим дужче бажання боротися з нею.

 

Наталія Горбач

 

 

Слідкуйте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ: https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU

https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/

https://t.me/pressluzhbaZNU

 

 

 

Схожі новини