У Запорізькому національному університеті триває реалізація профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University)». Сьогодні в його рамках пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з випускницею факультету журналістики, редакторкою пресслужби ЗНУ Марією Канцелярист.
- Вітаю. Чим займаєтесь зараз займаєтеся? Як у період війни змінилося ваше життя?
- Я обіймаю посаду провідної редакторки пресслужби Запорізького національного університету, а також є викладачкою циклової комісії видавничої справи та редагування Економіко-правничого фахового коледжу. У період війни чимало роботи перейшло в онлайн-простір, проте суть її не змінилася: готувати новини щодо діяльності ЗНУ та вчити студентство.
- Коли закінчили університет та який факультет, спеціальність?
- Я закінчувала факультету журналістики ЗНУ у 2005 році, отримавши диплом спеціалістки ще як М
арія Скринська, проте в 2009 році ще закінчила магістратуру. Маю кваліфікацію викладачки закладу вищої освіти, журналістки та наукової співробітниці.
- Чому обрали ЗНУ?
- Після школи я вступала до харківського вишу, планувала вивчати іноземні мови. Харків був містом студентського навчання моїх батьків, вони закінчили Харківську політехніку як інженери-технологи. Проте з цим варіантом не склалося. Тож я мала рік паузи. Щоб не гаяти час, здобула кваліфікацію квітникаря, декораторки вітрин за цей рік. І нарешті у 2000 році обрала для вступу ЗНУ, філологію. Цікаво, що свого часу, саме в ЗНУ вступала моя мама. Але їй не вдалося це, а згодом життя закинуло до Харкова. У мене вийшло все навпаки. Ми навіть жартували, що я закрила мамин гештальт. І зі вступом теж був цікавий момент. Я подала документи на філологію, але в той рік можна було на кілька спеціальностей формувати заявку. Моя вчителька з мови, читаючи мої твори час від часу, порадила не обмежуватися філологією, а спробувати й журналістику. У результаті мені вдалося вступити на бюджетну форму навчання і на філологію, і на журналістику. Я обрала журфак.
- Які найприємніші спогади про навчання в університеті у вас залишилися в пам’яті?
- Це спогади про неймовірні освітні курси, які дарували глибокі знання на все життя. Це академічна атмосфера, яка тебе формує як особистість і фахівчиню. Це крутий старт для твого життя. Адже студентські друзі – це неповторний нетворкінг на рівні спільних інтересів, молодіжних активностей. Та найголовнішою особливістю нашого журфаку як була, так і залишається практика. Вона не лише численна, ал
е й вражає локаційною масштабністю. Наприклад, наш курс тричі за навчання мав можливість улітку та взимку пройти стажування навіть у львівських ЗМІ. Це відбулося завдяки співпраці ЗНУ та ЛНУ, а також за сприяння багатьох викладачів і викладачок, котрі опікувалися цим єднанням Сходу й Заходу України конкретно в нашій журналістській галузі.Низький уклін за цю ініціативу професору Олегу Богуславському, котрий зараз на фронті, боронить нашу свободу, захищає від ворога. Тож завдяки тогочасному його задуму я результативно змогла попрацювати у львівській газеті «Українській шлях», у Львівській обласній державній телерадіокомпанії. Та й у Запоріжжі цей процес тривав не менш плідно з газетами «МІГ», «Запорізька правда», на Обласному радіо й телебаченні Запоріжжя та й на малій Батьківщині – у районках «Пологівські вісті» та Нова газета».
- Є викладачі та викладачки, яких Ви найчастіше згадуєте зараз?
- Це, певно, буде перелік безмежний, адже про кожного варто написати як мінімум глибоке есе, на кажучи того, що дехто вартий цілої книги: настільки наш ЗНУ та журфак достойні яскравої презентації викладацького сузір’я. Тож дозволю собі порефлексувати рандомно. У першу чергу, низко вклонюся теперішньому декану Віктору Костюку. В мої часи він обіймав посаду замдекана, був моїм курсовим батьком. Ми дуже детально досліджували творчу студентську самореалізацію під час написання курсових, співпрацювали на рівні старостатства. Було 
дуже доленосно спершу мати мудрих викладачів і викладачок, які згодом на кілька десятиліть стали твоїми колегами по освітньому закладу. Це Галина Микитів, Мирослава Чабаненко, Ірина Бондаренко, Наталія Горбач, Валентина Ніколаєнко, Людмила Чернявська, Наталія Романюк, Павло Мірошниченко, Алла Тернова, Світлана Панченко, Інна Горбенко, Наталія Тяпкіна, Валентина Ботнер, Наталія Зубець, Любов Стовбур, Віта Березенко, Катерина Доценко, Наталя Грозовська, Ольга Турган, Ірина Чернова, Наталія Санакоєва, Любов Костецька, Юлія Курилова, Оксана Проценко, Тамара Хом’як, Леонід Снігур, Олександр Муравін… І ще дуже-дуже багато наставників і наставниць, які вклали своє серце у студентство через знання, котрі вони передавали нам.
- Чи зустрічалися Ви з колишніми одногрупниками/цями та чи цікаво вам чим саме вони займаються зараз?
- Звісно, зустрічі відбувалися. Вони були й професійними, адже в багатьох із нас робочі траєкторії часто перетинаються. Є й дружнє спілкування. До того ж, соцмережі надають безліч інструментів для активного спілкування через кілометри. Тож ми завжди в полі зору один одного: радо допомагаємо порадами, радіємо успіхами кожного, ділимося наболілим. Нам і досі цікаво в нашій спільноті. І якщо перед цим ми говорили про шановний викладацький склад, то майже 20-річний досвід уже нашого випуску, цілком достойний привід для окремих історій успіхів.
- Що Вас надихає у роботі та якими здобутками Ви пишаєтесь?
- Надихають постійні нотки «бути в темі». Моя робота – унікальна можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, вміти прочитувати ситуації між рядків, аналізувати складні процеси сучасності, передавати свої знання. Пишаюся тим, що мала можливість спробувати себе в багатьох різновидах ЗМІ, працювати з різною тематикою. Пишаюся тим, що ні на день не втратила бажання вчитися впродовж 
всього життя, відточувати навички, що вже маю, ставити перед собою нові цілі.
- Які Ваші професійні звички?
- Перше, що спадає на думку, то це моніторинг новинної стрічки у виважених дозах, щоб не втопитися в хаосі безкінечного інформаційного потоку. Дуже гарна звичка бачити шляхи не лише привабливості контенту, але й його доречної візуалізації. Вже не кажучи, про редагування, роботу з веб-дизайном, упорядкування великих масивів даних, методологію освітнього процесу. Дуже люблю мемну культуру: це наче вершки з контенту, котрий викликав резонанс і особливо зайшов реципієнтам.
- Яким Ви бачите своє подальше професійне майбутнє?
- Бачу його успішним, сповненим нових подій, розвитку. Воно буде співзвучним тим процесами, якими житиме світ. У професійному плані я дуже гнучко ловлю ці моменти, тож все що стосується апгрейду – мені завжди до душі.
- Що Ви можете порадити студентству ЗНУ, зокрема Вашого факультету та вступникам?
- Уявляючи себе в їхньому віці, бажаю кожному бути стійкими та працьовитими у своїх прагненнях щодо досягнення професійної мети. Звісно, чудово, якщо шлях розвитку буде успішним, чи щось допомагатиме, хтось підтримуватиме. Але важливо вчитися й покладатися на власний багаж, будувати свою траєкторію. Пізнавати самих себе, адже крім вас краще ніхто не знатиме, які ваші сторони сильніші, що доречніше розвивати. Та для всього цього важливо знаходитися у сприятливому просторі, в академічній атмосфері, серед професійних гуру: вам залишатиметься тільки не лінуватися й рухатися вперед до нових висот!
- Дякую Вам за відповіді на запитання.
Ганна Мала, студентка факультету журналістики
Для довідки
У Запорізькому національному університеті за ініціативи відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування від 2020 року реалізують творчий проєкт «Історії успіху випускників ЗНУ». Утілюють його в життя факультети, інженерний навчально-науковий інститут ЗНУ ім. Ю.М. Потебні. Активно долучається до роботи й факультет журналістики, пресслужба вишу. Вони створюють матеріали про успішну професійну кар’єру наших випускників/випускниць. Факультети університету та інженерний інститут допомагають налагодити зв'язок із випускниками/випускницями факультетів різних років. Долучитися до цієї ініціативи можуть усі охочі випускники/випускниці Запорізького національного університету та інженерного інституту ЗНУ (колишня Запорізька державна інженерна академія та Запорізький індустріальний інститут), котрі бажають поділитись із майбутніми молодими фахівцями/фахівчинями таємницями професійного становлення, допомогти їм працевлаштуватись, на власному прикладі продемонструвати, як реалізувати себе в професії, тощо. Для цього треба надіслати матеріали чи контакти відповідної особи на пошту:
Слідкувати за проєктом «Історії успіху випускників ЗНУ» можна за лінком:
Сьогодні архів проєкту – це вже більш ніж 300 історій успіхів талановитих випускників/випускниць Запорізького національного університету!
Слідкуйте також за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
