Славетні запоріжці
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | І | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ю | Я |

ЖЕЛЯБОВ Андрій Іванович

Славетні запоріжці / Всi персоналії / ЖЕЛЯБОВ Андрій Іванович

(17.08.1851, с. Миколаївка Феодосійського пов. Кримської обл. – 3.04.1881, м. Петербург) – революціонер, народник. Народився в селянській сім’ї. У 1869 вступив на юридичний факультет Новоросійського ун-ту, м. Одеса. 1871 – виключений з ун-ту, висланий з Одеси за участь у студентському русі. У 1873 жив у м. Городищі Київської губ., підтримував зв’язок з діячами київської громади. Повернувшись до Одеси у 1873–1874 – член гуртка Ф.В. Волховського, вів пропагандистську роботу. 1874 – заарештований. З 1878 – жив у Подільській губ. З 1879 – член організації «Земля і воля». Один із засновників, член виконавчого комітету «Народної волі», народовольської «Робітничої газети» (1880). Автор програмних документів партії. Один із активних організаторів замаху на Олександра ІІ у 1879 та 1881. У 1879 проживав у м. Олександрівську, готуючи вибух під залізничним полотном, яким їхав Олександр ІІ з Криму до Москви.

Літ.: Бомба для монарха // Запорожье мое цветущее. – К., 1978. – С. 16-18; Трифонов Ю. Нетерпение: Повесть об А. Желябове. – М., 1974. – С. 215–230.

О.М. Ігнатуша