Славетні запоріжці
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | І | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ю | Я |

ЖОЛДАК Олесь (Олексій) Іванович

Славетні запоріжці / Всi персоналії / ЖОЛДАК Олесь (Олексій) Іванович

(30.03.1918, с. Верблюжка тепер Новгородцівського р-ну Кіровоградської обл. – 2004, м. Київ) – поет, перекладач. У 1940 закінчив Запорізький державний педагогічний ін-т. Учасник Великої Вітчизняної війни. Друкувався з 1937. Його поезії (збірки «Орлята», 1953; «Перевесло», 1964; «Рівновага», 1978) відображають події воєнного часу, трудову наснагу мирних літ. Популярність здобули дотепні пародії, дружні шаржі, епіграми (збірки «Відколювання номерів», 1960; «Вибрики Пегаса», 1968; «Маститі мастаки», 1983). Переклав із білоруської мови поему «Пригоди цимбал» А. Кулешова (1952), зб. «Білоруські прислів’я та приказки» (1970), повість «Вовча зграя» В. Бикова (1975), із сербохорватської – драматичну поему «Гірський вінець» П. Нєгоша (1967) та ін. Окремі його вірші перекладено російською та білоруською мовами. Лауреат літературнихї премій ім. Остапа Вишні (1987) та ім. П.Сагайдачного.

Літ.: Слабошпицький М. Літературні «дуелі» Олеся Жолдака // Українська мова й література в школі. – 1987. – №6; Логвиненко О. Дещо з життя маститих мастаків // Літературна Україна. – 1989. – 2 листопада.