Другий рік реальності, до якої вже звикаємо тут, у Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University). Минулого року ми всі, приглушені й спантеличені тим новим, що 22 лютого зламало картину світу багатьом із нас, збиралися на єдиному Zoom-включенні, аби просто побачити один одного. Побачити й підтримати всіх, хто зміг доєднатися крізь вибухи й страх. То не був страх перед ворогом, то був страх перед невідомістю. Зі сльозами на очах ми завершували єдине пленарне засідання, бо на традиційні – мовознавчу та літературознавчу секції не було потреби розходитися: нас зібралося трохи більше десяти студентів і така ж кількість викладачів. Намагаючись стежити за змістом того, про що говорили наші молоді науковці в доповідях, ми просто слухали голоси і вдивлялися в часто закриті підписаними зображеннями квадрати на екрані. Прощаючись, ми підбадьорювали одне одного, вірячи, що та зустріч – не остання, і водночас не знаючи, що чекає на Україну й Запоріжжя зокрема за мить.
У такій вірі в неодмінну перемогу й набутому фаталізмові ми провели важкий рік. Чимало наших філологічних дітей роз’їхалися по світу, багато хто, притиснений окупацією власного дому, тихцем виходить на пари в наш Zoom, а дехто навіть і того зробити не може, бо нагляд ворога перемістився вже й в інтернет-площину. Хтось із наших студентів встиг пережити російський полон і вижити в ньому. Всі, кому пощастило виїхати з окупації чи просто лишитися на вільних від росії територіях, відчули важкий подих війни, який лиш
ає опіки на все життя.
І коли ми запускали новий сезон «Молодої науки», то прекрасно розуміли: не всі зможуть не те що приєднатися, а й навіть подати тези доповідей. Але побоювання наші, на щастя, були перебільшеними: близько пів сотні поданих до друку матеріалів і понад тридцятеро студентів, котрі 26 квітня 2023 року прийшли на онлайн-засідання «Молодої науки-2023» і виголосили результати власних досліджень. Наші наймолодші учасники – студентка Економіко-правничого фахового коледжу Надія Жержерунова та першокурсник економічного факультету Андрій Сметанко аж ніяк не відрізнялися від молодих філологів, викликавши жвавий інтерес та численні запитання до озвучених доповідей («Лексичні принципи маніпуляцій на прикладі медіа та літератури» та «Жаргонна лексика в мовленні фахівців економічної галузі»). Другокурсники обох освітніх програм (і «035 - Філологія», і «014 - Середня освіта»), уперше виступаючи заході такого рівня, дуже хвилювалися, проте абсолютно серйозно й по-дорослому підійшли до власних наукових студій, а їх старші однокашники майстерно ділилися вже не новим для себе дослідницьким досвідом.
Спектр оприлюднених доповідей, як і завжди на філологічному, був широким. У 
мовознавчій секції наші молоді науковці торкалися проблем як історичної (Анастасія Лукаш) так і сучасної (Анна Губрій, Анна Панченко, Дар’я Харчева) лексикології, ономастики (Анна Дирибян, Настасія Ткаченко, Павло Халаши), синтаксису (Вадим Молоцький, Владислав Момот, Ангеліна Радецька, Катерина Семеренко). Із-посеред почутого в той вечір найбільше коментарів і запитань викликали ті доповіді, котрі були присвячені російсько-українській війні (наприклад, розвідки про сленг військових або про функціювання топонімів у контексті російсько-української війни).
Літературознавці, своєю чергою, презентували у власних наукових студіях ще більш широку палітру тем. Дослідники української прози порушили питання національної ідентичності (Ганна Пешнограєва), Голодомору (Софія Біжко), Голокосту (Єлизавета Дімітрова), підліткової психології (Елеонора Бардадим), екології (Маргарита Черноусова), жіночої суб’єктивності (Марія Фурсова), образу митця як представника урбаністичного середовища (Вікторія Орманжи) у творах письменників сучасної доби. На стику двох видів мистецтва – музики й літератури - спробував реалізувати дослідницьку мету Артем Міронов. Студенти й аспіранти, котрі взялися за висвітлення проблематики поезії, торкнулися мотивів травми (Ганна Овсяницька), питань історичних проєкцій (Ілля Менсітов) та психологізму (Олександр Смирнов) у творчості українських і не лише поетів. Фольклорний компонент у сучасному гуманітарному дискурсі також став предметом наукових зацікавлень для аспірантів та магістрантів (Дмитро Білий, Таїсія Золотаревська, Владислав Пушкарський, Ельвіра Рябініна).
У межах кожної з секцій окреслились осн
овні наукові напрямки, що їх очолили керівники – викладачі факультету: лексикологія – Лариса Бойко, Світлана Доброскок, Іван Мацегора, Оксана Меркулова, Микола Стасик, Любов Стовбур, Тетяна Хейлік, ономастика – Ірина Ільченко, синтаксис – Раїса Христіанінова; студії пам’яті й травми – Наталя Горбач, Валентина Ніколаєнко, Оксана Проценко, Ольга Стадніченко, гендерні дослідження – Юлія Курилова, фольклористичні студії – Ірина Павленко.
В обох секціях ледь не всі доповіді викликали настільки жваві дискусії, що модератори (Оксана Меркулова у мовознавців і Юлія Курилова та Світлана Доброскок у літературознавців) нерідко просили дотримуватися встановленого регламенту, аби розпочаті о 16.00 26 квітня секційні засідання не завершилися під ранок 27-го.
Після останніх реплік модераторів «Що ж, панове присутні, ми, здається, фінішували!» заключне слово взяла декан факультету Ірина Бондаренко: «Дорогі учасники «Молодої науки-2023»! Наше сьогоднішнє кількагодинне зібрання показало не просто те, що в більшості доповідей був продемонстрований високий рівень наукової рефлексії й методологічна вправність. У нас, як ви вже встигли спостерегти, ця опція ніколи не була порушена. Ми довели, що українське у світі – живе, українськість у кожному з нас – незнищенна, а українська наука буде завжди. Ми вкотре переконалися, що в нашої науки – завдяки вам, нашим студентам, магістрантам, аспірантам – неймовірно яскраве майбутнє. І – попри війну! – це майбутнє невідворотне. Бо ми знаємо: все буде Україна!»
Оксана Меркулова,
заступник декана з наукової роботи, філологічний факультет
Слідкуйте за подіями вишу також на соцмережевих сторінках пресслужби ЗНУ:
https://www.facebook.com/pressluzhbaZNU
https://www.instagram.com/pressluzhbaznu/
Соцмережі ЗНУ:
https://beacons.ai/official_znu
